Рішення

від 04.04.2024 по справі 347/25/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/25/24

Провадження № 2/347/217/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів справу за позовною заявою виконавчого комітету (орган опіки і піклування) Косівської міської ради в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач -виконавчий комітет (орган опіки і піклування) Косівської міської ради звернувся в суд із позовом в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що на обліку служби у справах дітей з 25.01.2023 року перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як така, що опинилась в складних життєвих обставинах в зв`язку з невиконанням батьками своїх обов`язків. З 22.12.2023 року дитина перебуває в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. Раніше, дитина вже перебувала в даному Центрі з 26.01.2023 року по 11.07.2023, після чого її було повернуто матері, яка повернулась в Україну із-за кордону. Після повернення матері, ОСОБА_2 , 1969р.н., жительки м. Косів, із-за кордону та повернення їй дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з центру соціально-психологічної реабілітації дітей, сім`ї було розпочато надання соціальних послуг.

До влаштування в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала із бабусею, ОСОБА_4 , так як мати тривалий час перебувала за кордоном, а батько дитини у зв`язку із розірванням шлюбу проживає окремо. У зв`язку із ухиленням батьків від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, сім`ї ОСОБА_2 , надавалась послуга, соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, з 26.09.2023р.

Окрім того враховуючи стан здоров`я неповнолітньої дитини, 02.11.23р. її було направлено в обласний дитячий санаторій «Ясень» ім.Андрея Шептицького. Мати з дитиною медичний огляд не проходила, до санаторію не супроводжувала, відповідним одягом не забезпечила. Кошти надала лише на дорогу , щоб доїхати до санаторію. За період перебування в санаторію матері необхідно було створити відповідні умови для проживання дитини.

Однак, як з`ясувалось пізніше, під час чергового відвідання сім`ї, 21.11.23р., вдома нікого не було. Зі слів бабусі, яка проживає неподалік, мати виїхала за кордон, залишивши дитину без догляду, не попередивши відповідні служби.

Із бабусею було домовлено, що неповнолітня ОСОБА_5 , після повернення із санаторію, буде проживати у неї, до визначення місця її влаштування. Фахівець забрала дитину із санаторію і тимчасово дитина поселилась у бабусі.

Волонтери забезпечили дитину необхідним одягом, предметами першої необхідності, продуктами харчування. 20.12.23р. було прийнято рішення виконавчого комітету Косівської міської ради про влаштування дитини в сімю патронатного вихователя та звернення із позовом про позбавлення батьків дитини батьківських прав. Службою у справах дітей дитину було влаштовано в патронатну сім`ю.

22.12.23р. патронатна сім`я повернула дитину і враховуючи обставини, що склалися а саме відмови бабусі в догляді за дитиною, її було влаштовано в Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей. Сім`ю було знято із соціального супровіду без досягнення результату.

Батька дитини, відповідачі в справі, неодноразово викликали на засідання комісії з питань захисту прав дитини Косівської міської ради та в службу у справах дітей, однак дані виклики ними ігнорувались. В телефонній розмові батько пояснював, що він хворий, перебуває за межами України і не має змоги взяти дитину до себе.

Згідно листа Косівського ВП від 19.09.2023 мати дитини неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності. Відповідачка в справі, мати дитини, ОСОБА_6 сама 11.09.2023 року подала до служби у справах дітей заяву, в якій просить позбавити її батьківських прав. Однак, їй було розяснено, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Із наведених підставі просить позов задоволити.

Представник позивача, начальник служби у справах дітей Косівської міської ради, ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився , подав суду письмову заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі. Вимоги позову підтримує та просить задоволити.

Відповідачі в справі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоч про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили. Відзиву на позовну заяву не подавали.

При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідачі були повідомленими про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області була постановлена ухвала від 04.04.2024 року про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі в справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються батьками неповнолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.9).

Представник позивача посилається на той факт, що на обліку служби у справах дітей з 25.01.2023 року перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як така, що опинилась в складних життєвих обставинах в зв`язку з невиконанням батьками своїх обов`язків. З 22.12.2023 року дитина перебуває в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

Раніше, дитина вже перебувала в даному Центрі з 26.01.2023 року по 11.07.2023, після чого її було повернуто матері, яка повернулась в Україну із-за кордону. Після повернення матері, ОСОБА_2 , 1969р.н., жительки м. Косів, із-за кордону та повернення їй дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з центру соціально-психологічної реабілітації дітей, сім`ї було розпочато надання соціальних послуг.

До влаштування в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала із бабусею, ОСОБА_4 , так як мати тривалий час перебувала за кордоном, батьки розлучені, батько проживає окремо. Відповідно до зумовлених чинників - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, (недостатній батьківський потенціал, складні стосунки між матір`ю і дитиною) сім`ї ОСОБА_2 , надавалась послуга, соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, з 26.09.2023р.

За період здійснення соціального супроводу, сім`ю не рідше 1 раз в тиждень, відвідували фахівець із соціальної роботи, психолог Центру, начальник ССД. Матері та дочці надавались відповідні консультації та рекомендації щодо виховання дитини відповідного - підліткового віку, налагодження стосунків в сім`ї, необхідність усунення чинників, через які виникають конфлікти. З матір`ю було складно спілкуватись, так як остання постійно звинувачувала дочку у негативній поведінці і не намагалась покращувати стосунки з дочкою.

З неповнолітньою ОСОБА_1 також було складно спілкуватись фахівцям, так як вона більше мовчала, однак погодилась брати участь в організації заходів, які проводились при церкві БО «КАРІТАС», приходила на консультації до психолога Центру та психолога ГО «Людина в біді». Після спільного обговорення ситуації в сім`ї, 30.10.23р., інспекторами ювенальної превенції, начальником ССД Косівської міської ради, начальником відділу соціальної роботи та психологом ЦНСП, за участю матері і дитини, щодо можливих шляхів налагодження стосунків між матір`ю і дитиною результату не було досягнуто.

Враховуючи стан здоров`я неповнолітньої дитини, 02.11.23р. її було направлено в обласний дитячий санаторій «Ясень» ім.Андрея Шептицького. Мати з дитиною медичний огляд не проходила, до санаторію не супроводжувала, відповідним одягом не забезпечила. Кошти надала лише на дорогу , щоб доїхати до санаторію. За період перебування в санаторію матері необхідно було створити відповідні умови для проживання дитини.

Однак, як з`ясувалось пізніше, під час чергового відвідання сім`ї, 21.11.23р., (а.с.34) вдома нікого не було. Зі слів бабусі, яка проживає неподалік, мати виїхала за кордон, залишивши дитину без догляду, не попередивши відповідні служби.

Із бабусею було домовлено, що неповнолітня ОСОБА_5 , після повернення із санаторію, буде проживати у неї, до визначення місця її влаштування. Фахівець забрала дитину із санаторію і тимчасово дитина поселилась у бабусі.

Волонтери забезпечили дитину необхідним одягом, предметами першої необхідності, продуктами харчування.

Із долученого до маетріалів справи Рішення Косівської міської ради за № 189 від 20.12.2023 року (а.с.10) було вирішено влаштувати неповнолітню дитину ОСОБА_1 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_9 та звернутися із позовом про позбавлення батьків дитини батьківських прав.

Однак відповідно до акту від 22.12.2023 року (а.с.11) патронатна сім`я повернула дитину і враховуючи обставини, що склалися а саме відмови бабусі в догляді за дитиною, її було влаштовано в Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей. Сім`ю було знято із соціального супровіду без досягнення результату.

Батька дитини, відповідача в справі, неодноразово було повідомлено про необхідність з`явитись на засідання комісії з питань захисту прав дитини Косівської міської ради та в службу у справах дітей, однак дані виклики ним ігнорувались. В телефонній розмові батько пояснював, що він хворий, перебуває за межами України і не має змоги взяти дитину до себе.

Як вбачається із повідомлення Косівського РВП від 19.09.2023 (а.с.13) мати дитини, відповідачка в цій справі, ОСОБА_2 , неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності.

Із долученої до матеріалів справи письмової заяви ОСОБА_2 (а.с.24) вбачається, що відповідачка - мати дитини, ОСОБА_6 сама 11.09.2023 року подала до служби у справах дітей заяву, в якій просить позбавити її батьківських прав.

Бабуся дитини, ОСОБА_4 подала заяву від 22.12.2023 року в якій відмовляється нести відповідальність за неповнолітню внуку ОСОБА_1 2008 р.н.

Згідно ст. 150 СК України "батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, а також зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини".

Частиною 2 ст. 155 СК України зазначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 15, 16 його Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином із долучених позивачем до матеріалів справи письмових доказів встановлено та підтверджено, що відповідачі, належним чином не піклуються про неповнолітню дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, взагалі не цікавляться її успіхами, станом здоров`я, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток та навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дочкою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання дитиною освіти .

Внаслідок такої поведінки відповідачів, виникли умови, які несуть загрозу життю та здоров`ю дитини внаслідок ухилення від виконання батьківських обов`язків її батьками.

Позбавлення батьківських прав відповідачів у справі дасть змогу: вберегти життя та здоров`я дитини, яке в результаті неналежного утримання опинилось під загрозою; влаштувати неповнолітню дитину до пріоритетних форм сімейного виховання; дати їй можливість розвиватися духовно і морально в прийнятному соціальному середовищі; батькам можливість усвідомити протиправність своїх дій, змінити свою асоціальну поведінку та поновити свої батьківські права.

Суд звертає увагу, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. При цьому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Враховуючи наведені обставини, та беручи до уваги те, що відповідачі в судове засідання не з`являються, відзиву на позовну заяву не подавали а докази надані позивачем не спростували.

А тому суд вважає вимоги позивача підставними в цій частині і такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 180, 166 ч. 2, 3 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 5 ст. 150 СК України передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Окрім цього, відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, майновий стан відповідачів, які ніде не працюють в той же час являються особами молодого віку, що не перешкоджає їх реальній можливості працевлаштуватись, тобто не має жодних перешкод для утримання своєї неповнолітньої дитини, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стан здоров`я дитини та відповідачів, відсутність на утриманні відповідача інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідачів необхідно стягувати аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 1500 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти слід стягувати з 04.01.2024 року.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, так як позивачем, який звільнений від сплати судових витрат, були заявлені дві вимоги немайнового характеру, то з відповідачів в рівних частинах слід стягнути судовий збір в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2422, 40 грн. (1211,20 грн. х 2=2422,40 ).

На підставі наведеного, ст. ст. 164-166 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд ,

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно її дитини: неповнолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно його дитини: неповнолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, на її особистий рахунок у відділенні Державного Ощадного банку України.

Стягувати з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в с.Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області, фактично проживаючого по АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини : ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, на її особистий рахунок у відділенні Державного Ощадного банку України.

Стягнення аліментів розпочати з 04.01.2024 року.

Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 - 1211,20 грн судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Стягнути із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в с.Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області, фактично проживаючого по АДРЕСА_2 - 1211,20 грн судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Крилюк