Ухвала

від 04.04.2024 по справі 368/1815/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1815/23

2/368/280/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності нанерухоме майнов порядкуспадкування, -

встановив:

14 грудня 2023 року до Кагарлицького районного суду Київської області із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Ухвалою судді від 15 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки заява не відповідала вимогам ст. ст. 175, 176 ЦПК України.

15.12.2023 копію ухвали направлено позивачу для усунення недоліків за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Вказану ухвалу суду позивач не отримала, 22.01.2024 до суду повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

26.01.2024 року копію ухвали повторно направлено позивачу для усунення недоліків за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Вказану ухвалу суду позивач не отримала, 15.02.2024 до суду повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

20.02.2024 року копію ухвали повторно направлено позивачу для усунення недоліків за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Вказану ухвалу суду позивач не отримала, 08.03.2024 до суду повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

13.03.2024 року копію ухвали повторно направлено позивачу для усунення недоліків за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Вказану ухвалу суду позивач не отримала, 29.03.2024 до суду повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно позивач ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомила, що до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування не зверталася та не бажає отримувати конверти, також вона повідомила, що ОСОБА_2 , яка є відповідачем по справі є її дочкою, і що вона нещодавно померла.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа "Олександр Шевченко проти України", справа "Трух проти України").

Позивач є ініціатором судового розгляду та інтерес в належному розгляді його заяви має стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Судом направлено позивачу на адресу місця проживання, зазначену у позовній заяві, ухвалу про залишення заяви без руху, яку остання не отримала. Про зміну адреси місця проживання, як і іншої адреси для листування позивачем суду не повідомлено.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом із бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11).

Таким чином, сам лише факт неотримання позивачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на те, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гуржій проти України», заява № 326/3, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27).

У рішенні від 26.04.2007 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Крім того, відповідно до статті 2Закону України"Продоступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала суду про залишення заяви без руху від 15.12.2023 оприлюднена. Зазначене свідчить про те, що позивач, мав об`єктивну можливість дізнатися про стан відомого йому провадження та усунути зазначені судом недоліки заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що ухвала суду, якою позовна заява залишена без руху, направлялася судом на повідомлену позивачем адресу проживання, та позивача було повідомлено у телефонному режимі про наявність даної ухвали суду, така ухвала вважається доставленою в силу частини 1 статті 131 ЦПК України, а позивач, вважається такою, що повідомлена належним чином про вчинення відповідної процесуальної дії, вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху невиконані, недоліки заяви не усунені, тому за вказаних обставин позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачеві.

За змістом ч. 7 ст.185ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 185, 258-261 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності нанерухоме майнов порядкуспадкування - вважати неподаною і повернути позивачу ОСОБА_1 .

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що після усунення вказаних недоліків вона має право повторно звернутися до суду із вказаною заявою.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 04.04.2024 р.

Суддя: І.І. Шевченко