Рішення

від 03.04.2024 по справі 317/731/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/731/22

Провадження № 2/317/16/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ткаченко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Біленьківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Біленьківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна, про визнання заповіту недійсним.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є рідним братом позивача.

05 вересня2019року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 склав заповіт на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Позивач зазначив, що його рідного брата ввели в оману та він не усвідомлюючи свої дії з`явився до державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області для складання заповіту. ОСОБА_6 часто вживав алкогольні напої та дуже хворів, в зв`язку із чим часто звертався до лікарні за медичною допомогою. Позивачу відомо, що ОСОБА_6 також звертався до лікарні за психологічною допомогою.

За всі роки проживання з ОСОБА_6 доглядав та допомагав позивач, але він жодного разу не розповідав позивачу про існування заповіту.

23.02.2022 позивач випадково дізнався про існування заповіту.

Позивач вважає, що вчиняючи правочин, підписуючи заповіт на користь сторонньої особи, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, так як останні роки він хворів, в тому числі був алкоголіком.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений 05.09.2019 державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який складено на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 97.

Ухвалою суду від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

27.06.2022 від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Єренка Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач вважає позовну заяву про визнання заповіту недійсним необґрунтованою та протиправною.

Заповіт ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 1247ЦК України, тобто складений та посвідчений уповноваженою на те особою, має письмову форму з зазначенням місця його складення - Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, дати складення - 05.09.2019рік, особисто підписаний заповідачем.

Спадкодавець ОСОБА_6 на період складення спірного заповіту перебував при добрій пам`яті, міг усвідомлювати свої дії та вільно розпоряджатися своїми правами, на обліках у психіатричних лікарнях не стояв.

Вказане свідчить про те, що спадкодавець мав повне право на складання заповіту щодо свого майна і такі його дії відповідали його внутрішній волі.

Вказані факти можуть підтверджуватися зокрема тим, що спадкодавець особисто з`явився до уповноваженої особи для посвідчення заповіту, яка при цьому є посадовою особою та несе підвищену відповідальність за вчинення нею дій, в тому числі й перевірку дієздатності особи в момент посвідчення заповіту, стан та можливість керувати діями й їх усвідомлювати.

Сам текст заповіту був прочитаний заповідачем вголос, про що зроблена відмітка в такому заповіті, а отже він чітко знав, яку саме дію вчиняє, та яке розпорядження та на користь кого на випадок своєї смерті здійснює.

Крім того, такий заповіт був особисто підписаний заповідачем, де чітко відображено рівний почерк та підпис особи, без будь-яких нетипових нахилів, тощо, що дає змогу встановити, що така особа не була під впливом препаратів або ж в алкогольному чи іншому сп`янінні, а почувалася гарно та розуміла значення своїх дій.

До того ж наявність у відповідача оригіналів документів на квартиру є ніщо інше як підтвердження факту того, що померлий ОСОБА_6 особисто приніс їх з власної волі на зберігання відповідачу ОСОБА_5 разом з заповітом.

Також відповідач зазначає, що спірний заповіт складено 05.09.2019, а спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто протягом 2,5 років спадкодавець жодним чином не реалізовував право на скасування чи складання нового заповіту, якби вважав, що ним було помилково складено заповіт на ім`я ОСОБА_5 або змінились обставини, які б впливали на таке його розпорядження.

Відповідач також не погоджується із твердженням позивача, що заповіт складено на користь сторонньої особи, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали у сусідніх будинках, були знайомі досить тривалий час, товаришували, постійно спілкувались та допомагали один одному.

Таким чином, сама по собі незгода позивача із волевиявленням спадкодавця не є підставою для визнання такого заповіту недійсним, міркування та припущення позивача не підтвердженні жодними належними доказами та не може бути у такій спосіб скасовано волю спадкодавця зроблену ним за життя на випадок своєї смерті, щодо належногойому на праві власності майна.

Отже на підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

30.06.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, представник позивача зазначає про те, що до суду подані відповідні клопотання для того, щоб суд витребував відповідні докази з відповідних органів та лікарень, оскільки зазначені документи/докази містять персональні дані особи та такі докази можна отримати лише на підставі ухвали суду.

Твердження відповідача про проживання поруч із спадкодавцем не підтверджує свідоме волевиявлення особи для складання заповіту на ім`я тієї чи іншої людини.

Посилання відповідача на норму права, а саме ст. 1247 ЦК України, то в даному випадку позивач в позовній заяві говорить не про нікчемність заповіту, а про його недійсність, тому в даному випадку слід застосувати норми ч. 2 ст.1257ЦК України, відповідно до якої за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, але в даному випадку

Позивач зазначає про те, що померлий не усвідомлював значення своїх дій, так як він вів аморальний спосіб життя та часто вживав спиртні напої та знаходився у стані алкогольного сп`яніння, в такому стані людина не усвідомлює та не може надати своїм діям ніякої оцінки.

Звертання особою особисто до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області не означає, що особа свідомо розуміє значення своїх дій, оскільки державний реєстратор не може оглядаючи обличчя людини встановити стан здоров`я особи, для цього й подано позовну заяву до суду, щоб вислухати позицію обох сторін допитати свідків, провести експертизу та отримати правовий висновок суду для того, щоб конфлікт та розбіжності у поглядах між сторонами був вичерпаним.

Говорячи про стан здоров`я померлого, відповідач ОСОБА_5 не підтверджує жодним доказом, що ОСОБА_6 на період складання спірного заповіту перебував при добрій пам`яті, міг усвідомлювати свої дії та вільно розпоряджатися своїми правами.

05.07.2022 від представника відповідача Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву, аргументований тим, що позивач вважає, що заповіт складений на ім`я ОСОБА_5 є для нього незрозумілим документом, оскільки його брат ОСОБА_6 був алкоголіком та хворів на різні хвороби, тому під час складання заповіту ніяк не міг усвідомлювати, що він робить та взагалі що підписує.

Неможливо погодитись з твердженням позивача, що його померлий брат був залежним від алкоголю, хворів та не міг усвідомлювати свої дії під час складання та підписання заповіту, оскільки жодне твердження не підтверджується документами.

Твердження позивача, що на момент підписання заповіту ОСОБА_6 не усвідомлював значення своїх дій, оскільки хворів та зловживав алкогольними напоями, ґрунтуються тільки на припущеннях.

Заповіт, який оскаржується позивачем, складено 05.09.2019року, посвідчений ОСОБА_7 державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

При вчиненні нотаріальних дій посадові особи місцевого самоврядування керуються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11.11.2011№3306/05. Так, враховуючи вимоги зазначених нормативно-правових документів, державним реєстратором було встановлено особу згідно наданого паспорту громадянина України ОСОБА_6 , що унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо його особи згідно ст. 43 Закону України «Про нотаріат».

При посвідченні заповіту та засвідченні справжності підпису на документах ОСОБА_7 перевірено справжність підпису ОСОБА_6 , який звернувся за посвідченням заповіту на ОСОБА_5 .

Крім того державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Кокарь К.М. під час посвідчення заповіту та засвідчення справжності підпису на документах було визначено обсяг цивільної дієздатності ОСОБА_6 ,, який звернувся за посвідченням заповіту, у порядку, встановленому статтею 44 Закону України "Про нотаріат".

При перевірці обсягу цивільної дієздатності у ОСОБА_6 сумнівів щодо його цивільної дієздатності не виникло.

Також було роз`яснено правові наслідки вчинення правочину. ОСОБА_6 добре розумів, що відбувається, та повністю усвідомлював свої дії при вчиненні нотаріальної дії «складання та посвідчення заповіту».

Тому, потреби у наданні довідки про те, що ОСОБА_6 не страждає на психічний розлад, який може вплинути на його здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними у державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області не виникло.

Отже, твердження позивача, що ОСОБА_6 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними є хибним та не відповідає дійсності, тому враховуючи викладене просять суд відмовити у задоволені позовних вимог.

11.07.2022 від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Єренка Д.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, зауважують, що всі надані позивачем в якості доказів до позову, жодним чином не містять у своєму змісті даних щодо алкогольних сп`янінь, алкогольної залежності або ж інших вад здоров`я ОСОБА_6 , спричинених вживанням алкогольних напоїв, як і не вказано в жодному документі, що він мав симптоми, які вказували на нерозуміння ним вчинених дій, втрату орієнтації в просторі або ж інші психіатричні захворювання.

Таким чином, за даних обставин, варто виходити із презумпції психічного здоров`я спадкодавця ОСОБА_6 , суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством. Натомість виключно на позивача покладено обов`язок таку презумпцію спростувати та надати достовірні докази зворотного.

Отже, оскільки відповідач вказує на належність вчинення заповідачем заповіту щодо форми та змісту та місця його вчинення у тісному зв`язку із обставинами його волевиявлення, яке було вільним та відповідало його інтересам та бажанням, то вважає, що у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 11.07.2022 клопотання представника позивача про витребування доказівзадоволено, витребувано від Комунального некомерційного підприємства "Клініка "Сімейний лікар" Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 , 1968 р.н., від Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 , 1968 р.н., від Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 , 1968 р.н., від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Карташової Тамари Михайлівни належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.07.2022 на виконання вимог ухвали суду від КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшла медична документація відносно ОСОБА_6

02.08.2022 на виконання вимог ухвали суду від КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» надійшла медична карта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.08.2022 на адресу суду від приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташової Т.М, надійшла спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

22.08.2022 на електрону адресу суду від КНП «ЗОКЛ» ЗОР на виконання вимог ухвали суду про витребування медичної документації, надійшов лист про те, що ОСОБА_6 , 1968 р.н., до КНП «ЗОКЛ» ЗОР за медичною допомогою не звертався.

08.09.2022 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява в частині підстав та предмета позову на підставі медичних документацій, які надійшли до суду. Відтак позовна заява про визнання заповіту недійсним уточнюється наступною інформацією: позивачем було виявлено факт про те, що померлий ОСОБА_6 останні 10 років хворів різними захворюваннями та стояв на обліку в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та в КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

28.10.2016 ОСОБА_6 встановлено діагноз «ішемічний атеротромботичний інсульт».

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , встановлено також діагноз «дисцикуляторна енцефалопатія 3 степені, церебральна атрофія, гіпертонічна хвороба 3 степені, цукровий діабет, 1 тип декомпенсація».

Відповідно до встановлених діагнозів, зазначених у медичних документаціях, людина може і не зрозуміти, що він робить та для чого він це робить, тому при підписанні заповіту 05.09.2019 на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не міг усвідомлювати значення своїх дій, може виконувати бажання третьої особи, а не діяти виходячи із власного бажання.

16.09.2022 від представника відповідача адвоката Єренка Д.В, надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник зазначає, що навіть, якщо не звертати увагу на різні захворювання про які зазначає позивач, навіть в тих роз`ясненнях, які були скопійовані позивачем, з самого початку поняття зазначено, що це захворювання може проявлятись у певних вадах. Крім того у тих поняттях неодноразово вбачається, що певна хвороба може вплинути на певні вади, що у свою чергу дає висновок, що жоден лікар не в змозі передбачити наслідки хвороб та можливі певні порушення здоров`я, адже кожна людина та її організм та можливість до регенерації клітин організму є індивідуальними.

Які саме вади були притаманні померлому ОСОБА_8 позивач не зазначає, адже як сам позивач вказав він не є лікарем та не може ані діагностувати, ані робити висновки, щодо стану здоров`я ОСОБА_6 в момент написання заповіту та його волевиявлення.

Знову ж таки, позивач робить тільки припущення, що певні захворювання могли бути із за того, що, начебто, його брат зловживав спиртними напоями. Окрім того, ОСОБА_6 не стояв на обліку у лікаря нарколога, навіть у тих самих лікарняних довідках жодного слова не зазначено, про те, що особа зловживає алкоголем, та що це могло стати можливою причиною хвороби.

Отже, жодних підстав для визнання заповіту складеного на ім`я ОСОБА_5 недійсним станом на теперішній час не існує та ніколи не існувало, як і не існує доказів, які б вказували на їх недійсність, що підтверджується в свою чергу їх відсутністю в матеріалах справи.

Крім того, ОСОБА_5 та померлий ОСОБА_6 були двоюрідними братом та сестрою, адже батько померлого та Мати Відповідачки були рідними братом та сестрою.

Таким чином, сама по собі незгода позивача із волевиявленням спадкодавця щодо складення заповіту не на його користь не є підставою для визнання вказаного заповіту недійсними.

Ухвалою суду від 01.11.2022 клопотання представника позивача про витребування доказівзадоволено, витребувано з відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленківської сільської ради Запорізького району Запорізької області копіюматеріалів посвідчення оскаржуваного заповіту від 05 вересня 2019 року, посвідченого ОСОБА_7 , державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зареєстрованого у реєстрі за №97

Ухвалою Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 01.11.2022закрито підготовчепровадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.11.2022 на виконання вимог ухвали суду від виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшла завірена копія заповіту, що складений ОСОБА_6 та посвідчений державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 05.09.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 97 та копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 11.05.2023 призначено комплексну посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

30.05.2023 на адресу суду надійшов лист в.о. начальника Запорізької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» про неможливість проведення комплексної посмертної судової психолого-психіатричної експертизи, оскільки у філії відсутній атестований експерт психолог судовий, можливо проведення тільки судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.05.2023 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 23.06.2023 призначено комплексну посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

24.07.2023 судді надійшли матеріали справи, разом із листом в.о. начальника Запорізької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», у якому зазначено, що ухвалу суду від 23.06.2023 повернуто без виконання. Експертною установою зазначено, що на даний час проведення посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи неможливе, так як у філії відсутній атестований експерт психолог судовий. Можливо проведення тільки посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 26.07.2023 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

14.08.2023 від представника позивача надійшло письмове клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Запорізької філії судово - психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвалою суду від 12.09.2023 призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

03.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 06.10.2023 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 12.10.2023 клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів для проведення експертизизадоволено, витребувано зкомунального некомерційного підприємства «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради Запорізької областіоригінали або належним чином завірені копії медичних карт стаціонарного хворого №6818/695 з 22.12.2017 по 30.12.2017 та №915/129 з 16.03.2020 по 23.03.2020, витребувано зкомунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної радиоригінал або належним чином завірену копію медичної карти стаціонарного хворого №17147 з 15.10.2018 по 20.10.2018, витребувано з комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи»Запорізької обласної радиоригінал або належним чином завірену копію справи у відношенні померлого ОСОБА_6 , провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

25.10.2023 з КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшов лист щодо неможливості виконання ухвали суду від 12.10.2023 у зв`язку із невірним найменуванням установи у резолютивній частині ухвали суду.

Ухвалою Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 25.10.2023 виправлено описку в ухвалі Запорізького районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2023 року, у другому абзаці резолютивної частини ухвали вірно зазначено назву медичної установи: «Комунальне некомерційне підприємство «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області».

03.01.2024 до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №408 від 27.11.2023.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 11.01.2024 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Третя особа до суду не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідними братами, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.09.1968 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.09.1963. (т. 1, а.с. 7-8).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 04.03.2022 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (т. 1 а.с. 6). Відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_6 , 1968 р.н., причиною смерті є гостра коронарна смерть (т. 1 а.с. 12).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.09.2019 склав заповіт, яким заповідав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, посвідчений 05.09.2019 державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за № 97 (т. 1, а.с. 14, 62, 208).

Згідно із витягом про державну реєстрацію прав №35364403 від 03.09.2012, ОСОБА_6 на праві приватної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 58).

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , власником вказаної квартири є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 61, 59).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59160065 від 27.01.2020 встановлено, що зареєстровано заповіт ОСОБА_6 за номером 65408590 у спадковому реєстрі (т.1 , а.с. 207)

Відповідно до спадкової справи №32/2022 від 20.02.2022 після померлого ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 та заявою про прийняття спадщиною за заповітом звернулась ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 122, 134).

07.04.2022 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. винесено повідомлення, відповідно до якого повідомлено ОСОБА_1 , що ОСОБА_6 було складено заповіт, не на його користь на окреме спадкове майно. В такому випадку ОСОБА_1 може спадкувати за законом майно, яке не було заповідане спадкодавцем. (т. 1, а.с. 140).

Крім того в матеріалах спадкової справи містяться свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , довідка про причину смерті ОСОБА_6 , копія паспорту ОСОБА_1 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , свідоцтво про народження ОСОБА_6 , інформаційна довідка зі спадкового реєстру №68773753, інформаційна довідка зі спадкового реєстру №68773759, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №68773820, запит органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних, заповіт ОСОБА_6 від 05.09.2019, посвідчений 05.09.2019 державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за № 97, копія паспорту ОСОБА_5 , інформаційна довідка зі спадкового реєстру №69683885 (т.1., а.с. 121-141).

Відповідно до довідки виданої директором Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області встановлено, що ОСОБА_6 дійсно працював військовим керівником в Біленьківській загальноосвітній школі I-III ступенів Запорізького району Запорізької області з 01.09.1999 по 12.04.2001 та з 09.10.2003 по 31.12.2003. Порушень трудової дисципліни, доган, недотримання організаційно-правових документів закладу не виявлено (т. 1, а.с. 181).

Відносно ОСОБА_6 було проведено службове розслідування у зв`язку із вживанням останнім спиртних напоїв під час несення служби в ОРО УИН-99, на підставі висновку за результатами розслідування було запропоновано за порушення службової дисципліни звільнити ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 191-196).

Згідно із витягом з архівного документу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, відповідно до наказу №121 о/с від 19.06.1997 ОСОБА_6 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (т. 1 а.с. 190).

Відповідно до відповіді начальника ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» на запит адвоката Погосян М. встановлено, що будь-яка інформація стосовно проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» відсутня. (т. 1 а.с. 106).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила, що часто бачила ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння, хоча знає що в нього цукровий діабет. З відповідачем майже не спілкувалась, у позивача зі своїм братом були добрі відносини.

Свідок ОСОБА_10 зазначив, що позивач допомагав своєму брату, відносини в них були добрі. Відповідача знає тільки зі слів ОСОБА_6 , однак він не дуже доброї думки був про неї.

Свідок ОСОБА_11 , повідомила в судовому засіданні, що її мати була сусідкою ОСОБА_6 , спілкувались з ним, він часто допомагав її мамі. Позивача та відповідачку знає як односельчан. Брата ОСОБА_6 бачила дуже рідко. ОСОБА_6 самостійно робив всі необхідні побутові речі, самостійно за собою доглядав. До відповідачки ходив в гості, бо вона йому допомагала. ОСОБА_6 повідомив свідка, що склав заповіт на ім`я ОСОБА_5 , однак коли саме було складено заповіт вона не знає. В останні рази коли вона бачила ОСОБА_6 в нього був нормальний стан здоров`я.

Свідок ОСОБА_12 зазначила, що в неї були добрі сусідські відносини із померлим. Бачила його майже кожного дня, інколи в стані алкогольного сп`яніння, крім того вона працювала з ОСОБА_6 і на роботі характеризувався позитивно. Брата померлого бачила рідко, останній раз десь на початку 2022 року. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стосунки були добрі. В 2019 році нічого зі здоров`ям ОСОБА_6 не помічала, був здоровий.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що стосунки між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були хороші, вона йому допомагала. Щодо свого брата, померлий свідку казав, що його там не раді бачити. Погіршення пам`яті та стану здоров`я у померлого свідок не помічала, також не помічала погіршення його стану після інсульту. Брата померлого свідок не бачила та не знає приходив він до померлого чи ні. Також зазначила, що ОСОБА_6 був адекватною людиною, випивав як усі по троху, однак ніколи не бачила щоб він десь валявся в алкогольному сп`янінні.

Свідок ОСОБА_14 повідомив, що знає ОСОБА_6 з 1976 року. Восени 2019 року ОСОБА_6 розказав свідку, що брата знати не хоче, тому що він пішов до нього поїсти, а брат вигнав його з дому. Стосунки ОСОБА_6 з ОСОБА_5 були хороші, вона йому допомагала, купляла ліки, допомагала з прибиранням. Бачив брата померлого після похорон ОСОБА_6 , ОСОБА_15 витягував холодильник. Померлий звертався за допомогою тільки до ОСОБА_5 . Після інсульту стан у ОСОБА_16 був нормальний, хода була нормальна, він був хорошою людиною, доброю.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_6 був її знайомим, працювали разом. У ОСОБА_6 , з ОСОБА_5 були нормальні стосунки, вони часто провідували один одного, казав свідку, що більше йому навідувати нікого. Померлий хоч і випивав, але завжди був в адекватному стані, все розумів. ОСОБА_1 , бачила один раз на похоронах ОСОБА_6 ,, він витягував холодильник після похорон. Після інсульту ОСОБА_6 ще працював, свідок бачила його кожен день, був в адекватному стані, стан здоров`я був нормальним.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 зазначив, що стан здоров`я ОСОБА_6 останнім часом був дуже поганий, він пив, хворів на цукровий діабет та в нього стався інсульт. Стосунки між братами були хороші, свідок ні разу не бачив сварок між ними. Померлий часто приходив до брата додому, вони йому давали поїсти, ставились до нього добре. ОСОБА_6 дуже часто пив, свідок приїзжав тричі на тиждень і кожного разу бачив померлого випившим. Близько шести років тому ОСОБА_6 розказував, що ОСОБА_5 хоче щоб він переписав будинок на її сина, також розказував, що ОСОБА_5 закривала ОСОБА_6 в неї вдома, мабуть від п`янки. На думку свідка ОСОБА_6 , мислив здраво, однак в нього була загальмованість в розмовах.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що він працював з обома братами, знає що ОСОБА_6 , звільнили з роботи, через те що він випивав. Свідок вказав, що бачив як померлий ходив в гості до брата, з ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ніколи не бачив разом. Останній раз коли бачив ОСОБА_6 його хода була не нормальна, він тягнув ногу. Брати при ньому один одного не обговорювали. Останнім часом ОСОБА_6 мав нездоровий вигляд.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №408 від 27.11.2023, складеного судовими експертами Запорізької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_20 та ОСОБА_21 встановлено, що ОСОБА_6 , 1968 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при підписанні ним 05 вересня 2019 року заповіту, посвідченого державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за №97, ознак будь-якого психічного розладу не виявляв. Тому, він міг при підписанні ним 05 вересня 2019 року заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_6 , 1968 р.н. розумів наслідки свого волевиявлення та міг повною мірою прогнозувати їх ( т.2, а.с. 165-182).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, відповідно до ст. 1216,1217,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1ст. 1223 ЦК Українипередбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно дост. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч. 2ст. 1223 ЦК України, що спадкування за законом має місце лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом всієї спадщини.

Згідност. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК Українивизначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4ст. 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 1248 ЦК України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст. 1253 цього Кодексу).

Відповідно дост. 1257 ЦК Українизаповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини; у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Цивільний кодекс Українипроголошує принцип свободи заповіту, відповідно до якого заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Але свобода заповіту має певні межі: не можна позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Свобода заповіту стосується не лише визначення кола спадкоємців, а й визначення обсягу спадкової маси, яку заповідають. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Можна скласти заповіт щодо усієї спадщини або лише щодо її частини.

Однією з особливостей цього правочину є забезпечення його таємниці. Таємниця заповіту може мати для заповідача велике значення, тому нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Крім того, відповідно до положеньст. 202 ЦК Українизаповіт є правочином і до нього застосовуються загальні положення та вимоги, визначені ст. 203-236 ЦК України, у том числі і підстави недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом.

У відповідності із ч. 3ст. 203 ЦКволевиявлення особи, яка вчиняє правочин, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 1257 ЦКвизначено підстави нікчемності заповіту та визнання його недійсним, які не виключають застосування загальних норм § 2глави 16 ЦКвідповідно до встановлених судом обставин, якщо вони узгоджуються з правовими підставами та наслідками нікчемності або недійсності заповіту, зазначеними уст. 1257 ЦК. На підставіст. 215 ЦКвизнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

За змістомст. 30 ЦК Україницивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до постанов Верховного Суду України №6-1531цс16 від 28.09.2016 року, №36-9цс12 від 29.02.2012 року, №6-9цс12 від 29.02.2012 року, підставою для визнання правочину недійсним може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент його вчинення розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно до роз`ясненьпостанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»правиласт. 225 ЦК Українипоширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі ст. 225, ч. 2 ст. 1257 ЦК України,суд відповідно до п. 2ст. 105 ЦПК України, для встановлення психічного стану особи зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, висновок якої у даному випадку є належним доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування.

Тлумаченнястатті 225 ЦК Українисвідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першоюстатті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Встановлення неспроможності особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними відбувається з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи (в тому числі посмертної), так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення правочину особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

З позовом про визнання правочинів недійсними на підставіст. 225 ЦК Українизвертається: (а) або сторона правочину, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; (б) або в разі її смерті - інші особи, чиї цивільні права або інтереси порушені. До інших осіб відносяться, зокрема, спадкоємці сторони правочину, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Аналогічний висновок зроблений і в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 523/14606/13-ц, від 20.06.2018 року у справі № 161/17119/16-ц, від 12.09.2018 року у справі № 522/25597/13-ц.

Зазначене також роз`яснено у п. 18постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

У відповідності до вимог ч.2ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16.10.2019 року по справі № 530/1349/16-ц.

Дослідивши матеріали справи, а також вислухавши свідків та враховуючи висновок судово-психіатричного експерта, суд зазначає, що є всі підстави вважати, що станом на час складання заповіту спадкодавець розумів значення своїх дій та міг керувати ними.

При цьому заповіт по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про визнання заповіту недійсним, а тому є всі підстави для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. 12-13, 137, 215, 225, 259, 265, 315 ЦПК України, ст. 15, 203, 207, 215, 225, 1247, 1248, 1251, 1252, 1253, 1257 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Біленьківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області в особі Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна, про визнання заповіту недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.04.2024, враховуючи знаходження судді Ткаченко М.О. на лікарняному з 25.03.2024 по 02.04.2024 включно.

Суддя М.О. Ткаченко