Рішення

від 04.04.2024 по справі 444/150/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/150/24

Провадження № 2/444/380/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

за участю секретаря судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Мотивує позовні вимоги наступним.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно 10.11.2023 Жовківським ВДРАЦС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Ще до його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама ОСОБА_3 .

Зазначає, що батьки проживали в АДРЕСА_1 в будинку, який станом на 30.06.1990 відносився до колгоспного типу двору, головою якого значився батько, а він із матір`ю членами двору, що стверджується випискою з погосподарської книги Деревнянської сільської ради, виданої 13.12.2023 Виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області.

Вказує, що після смерті батька відкрилася спадщина на належну йому частку в майні двору та частку, яка ним прийнята, але не оформлена після смерті матері.

З приводу спадкування він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у відкритті спадкової справи та роз`яснено, що він є таким, що пропустив строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті батька і лише на підставі рішення суду йому можна визначити додатковий строк для подання такої заяви.

Зазначає, що він, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька, вважав, що прийняв спадщину, оскільки був членом двору, після смерті матері фактично проживав без реєстрації з батьком і вів з ним спільне господарство, обробляв земельну ділянку, ремонтував будинок, тобто вважав, що і частку матері фактично прийняв, вступивши у володіння та управління її часткою в майні двору.

Вказує, що на день смерті батька він знаходився за кордоном, що стверджується штампати про перетин кордону у паспорті, а оскільки він хворів і у нього почалися незворотні процеси з органами руху, перебував там до 2008 року. Він постійно лікувався, а в час загострення хвороби не міг рухатися. Вказує, що йому поставили діагноз "розсіяний склероз, цереброспінальна форма, ремітуючо-рецидивуючий перебіг в стадії загострення з нижнім спастичним парапазом, мозочковою атоксією, розладами функцій тазових органів по типу затримки сечі та порушенням рухової функції, координації. Нейрогенний міхур. Вторинний вертебральний синдром на грунті остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, кили дисків L4-L5, L-5-S1 ускладнений нейродистрофічною формою люмбоішалгії зліва, больовим синдромом. Вказує, що фактично таке захворювання є наслідком його роботи рятувальником у шахті. Зазначає, що він є особою із інвалідністю першої групи Б (загальне захворювання)безтерміново, потребує постійного стороннього догляду, що стверджується довідкою до акта огляду МСЕК.

Позивач не може реалізувати своє право на спадкування, а тому вимушений звернутися з позовом до суду. Просить позов задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Проти задоволення позову не заперечив, визнав такий.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача та представника відповідача, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Пунктом 24 постанови передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, з огляду на те, що законодавцем чітко не визначено вичерпний перелік обставин поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи обставини конкретної справи, перебування позивача за кордоном та його хворобу, визнання позовних вимог відповідачем, що не порушує прав та інтересів інших осіб, суд приходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Червоноградським МВ УМВС України у Львівській області 03 березня 2004 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , ел. пошта відсутня)

Відповідач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області (юридична адреса: 80300, Львівська область, Жовківська ОТГ, місто Жовква, вул. Львівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 04056248, електронна пошта: info@zhovkva-rada.gov.ua).

Суддя Ясиновський Р. Б.