Ухвала

від 29.03.2024 по справі 695/260/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/260/24

номер провадження 1-кс/695/318/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

представника заявника, адвоката ОСОБА_4 ,

слідчої ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Золотоноша провадженняза клопотаннямподаним адвокатом ОСОБА_4 вінтересах ОСОБА_3 про скасуванняарешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження № 12024250370000085 від 18.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 01.11.2023р. на відкритих торгах отримав перемогу щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 3.1805 га., кадастровий номер 7121581500:05:003:0605 в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, тобто на відкритих торгах набув право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Надалі 10.11.2023р. він уклав договір оренди землі №60/2023 з Піщанською сільською радою Золотоніського району, на умовах якого йому передано в користування на 10 років вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідне право заявника оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки вказана земельна ділянка потребувала очищення від хаотичних насаджень, кущів, чагарників та дерев, ОСОБА_3 звернувся до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області з проханням повідомити порядок видалення вказаних дерев та отримав відповідь, що такий порядок сільською радою не розроблявся. В грудні 2023р. ОСОБА_3 звернувся за відповідними роз`ясненнями до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, де йому було повідомлено, що законодавчими актами не передбачено затвердження порядку видалення зелених насаджень за межами населених пунктів (лист вих.. №11/11-06/66-24 від 08.01.2024).

За таких обставин, використовуючи вказану земельну ділянку виключно за цільовим призначенням, ОСОБА_3 власними силами та із залученням підрядника забезпечив процес її розчищення.

Однак, 17.01.2024р. на вказану земельну ділянку прибули працівники Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, які поспілкувавшись із заявником та юристом, ознайомившись із документами, що засвідчують права володільця вказаної земельної ділянки, покинули її. Проте 19.01.2024р. слідча СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 з`явившись на вказаній земельній ділянці повідомила про заборону проведення господарських робіт на ній, після чого було прийнято рішення зупинити проведення робіт до з`ясування обставин справи.

Представник ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 вказує, що в подальшому працівники поліції почали чинити перешкоди ОСОБА_3 у веденні господарської діяльності на даній земельній ділянці, а при спілкуванні із слідчою СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 він дізнався про зареєстроване кримінальне провадження за фактом випилу дерев та наявності ухвали слідчого судді від 24.01.2024р. про арешт спиляної деревини на вказаній земельній ділянці.

Подаючи до суду вказане клопотання про скасування арешту заявник стверджує, що кримінальне провадження №12024250370000085 від 18.01.2024р. зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, однак предметом вказаного злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані, а також заповідниках, або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України. Порубка ж лісу в містах, селах чи інших населених пунктах ( а також на сільськогосподарських угіддях, садибах, дачних ділянках, тощо) не є предметом цього злочину. Отже, заборонені дії мають відбуватися виключно у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, тоді як заявником проводились роботи з приведення у відповідність земельної ділянки з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому дії заявника не можуть підпадати під визначення ст.. 246 КК України.

Заявник повідомив, що випиляні дерева повинні використовуватися у власному господарстві (як огорожа від диких тварин по усьому периметру ділянки та в інших видах господарської діяльності), а інша частина дерев мала бути передана внутрішньо переміщеним особам, які мешкають на території громади на безоплатній основі.

Накладений на підставі ухвали слідчого судді від 24.01.2024р. арешт на колоди дерев не дозволяє заявнику, як володільцю земельної ділянки, належним чином привести її у відповідність, викорчувати пні та розпочати процес підготовки ґрунту до висадки саджанців. В наслідок цього створена неможливість господарської діяльності, а тому заявник змушений звернутися до суду із вказаним клопотанням.

Представник заявника адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав у повному обсязі, вказуючи на безпідставність арешту деревини, яку його клієнт мав намір передати мешканцям громади та огородити свою земельну ділянку. Наполягав, що порубка дерев проводилася на земельній ділянці, що має призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому такі дії не охоплюються ч. 1 ст. 246 КК України.

Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав думку свого представника, вказуючи, що він мав намір на вказаній земельній ділянці створити сад «Лохини» та козячої ферми, що забезпечило б роботою у сезон близько 30 працівників громади. Для цих потреб ПП «Землемір» розробив йому проект відведення земельної ділянки, який погодила сільська рада. Порубка дерев не проводилася в межах лісу чи інших лісозахисних смуг, а здійснювалась виключно в межах виділеної йому земельної ділянки. Органи досудового розслідування невірно трактують норми чинного законодавства заважаючи йому у веденні господарської діяльності.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував повністю вказуючи, що вилучені під час огляду місця події колоди (стовбури дерев) є речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з якими необхідно провести цілий ряд слідчий дій, в тому числі експертиз призначення яких є правом органів досудового розслідування, а не обов`язком. У рамках даного кримінального провадження запрошений спеціаліст для огляду місця події. За таких підстав скасування арешту по даному кримінальному провадженню може призвести до втрати важливих доказів. Крім того, вказана деревина є предметом злочину, а тому не може бути передана ОСОБА_3 .

Слідча в судовому засіданні підтримала думку прокурора, вказуючи на важливості даних речових доказів для цілей кримінального провадження надавши слідчому судді матеріали кримінального провадження №12024250370000085 для огляду у судовому засіданні.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, встановив наступні обставини.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.01.2024р. у кримінальному провадженні № 12024250370000085 від 18.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України накладено арешт на вилучені колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри кожна в кількості 1231 шт. на території земельної ділянки 7121581500:05:003:0605 та вилучені колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри в кількості 69 шт. за координатами геолокації НОМЕР_1 ; 31.72680 під час огляду місця події в період часу з 16 години 00 хвилин 19.01.2024 по 18 годину 40 хвилин 19.01.2024, які опечатано скотчем «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та биркою із пояснювальними написами та які зберігаються за місцем вилучення під цілодобовою охороною працівниками Золотоніського РВП.

Підставою накладення арешту на вказану деревину із забезпеченням цілодобової охорони стало надане суду клопотання прокурора, відповідно до якого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250370000085 від 18.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

У період часу з 16 години 00 хвилин 19.01.2024 по 18 годину 40 хвилин 19.01.2024 проведено огляд території земельної ділянки з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, яка розташована на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту с. Бубнівська Слобідка), та яка на праві комунальної власності належить Піщанській сільській раді Золотоніського району Черкаської області та перебуває в оренді у громадянина ОСОБА_3 .

Під час огляду встановлено, що на території наявні ознаки випилювання деревини, здебільшого породи «вільха». На ділянці наявні свіжо спиляні пеньки у великій кількості. Колоди дерев довжиною по 4 метри складені в різних місцях в різній кількості. Біля колод дерев наявні попиляні гілки складені насипом. Неподалік вище вказаної земельної ділянки за координатами геолокації НОМЕР_1 ; 31.72680 в напрямку виїзду з лісового масиву виявлено колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри кожна складені одна на одну.

У ході огляду місця події на території виявлені колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри кожна в кількості 1231 шт. вилучено та належним чином опечатано. Виявлені за координатами геолокації 49.68318; 31.72680 колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри в кількості 69 шт. вилучено та опечатано.

У зв`язку з габаритністю розмірів вилучена та опечатана деревина зберігається за місцем огляду, а саме 1231 колода на території земельної ділянки 7121581500:05:003:0605 та 69 колод за координатами геолокації НОМЕР_1 ; 31.72680 під цілодобовою охороною працівниками поліції Золотоніського РВП.

Посилаючись на те, що вилучені в ході огляду місця події у зазначеному кримінальному провадженні 1300 колод деревини мають значення для кримінального провадження, так як можуть являтися предметами здобутими незаконним шляхом та являються доказом кримінального правопорушення, а також зберегли на собі сліди правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, потреби досудового слідства на цьому етапі кримінального провадження виправдовують таке втручання у права та інтереси власника чи володільця майна, з метою збереження речових доказів та запобіганню відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

Вирішуючи вказане клопотання та накладаючи арешт на вказані колоди дерев слідчий суддя виходив із того, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення протиправних дій, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.

Тобто, арешт на вказану деревину накладався в якості забезпечення доказів по даному кримінальному провадженні, метою якого було запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження..

Статтею 131 КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

У відповідності до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, що передбачено ст. 2 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 21 КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України, та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя зауважує, що до його повноважень належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту слідчим суддею було оглянуто матеріали кримінального провадження №12024250370000085, за результатами огляду якого встановлено, що слідчим 19.01.2024р. проведений огляд місця події, складений відповідний протокол огляду, зафіксована кількість, об`єм, місце знаходження деревини. В матеріалах справи наявні фото місця події, при його огляді проводилася відеозйомка. Крім того, 20.01.2024р. був проведений додатковий огляд із відповідною фіксацією його проведення.

З метою залучення спеціаліста для проведення додаткового огляду земельної ділянки слідчий Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області звертався 24.01.2024р., 22.02.2024р. та 08.03.2024р. до Державної екологічної інспекції Центрального округу, відповідного спеціаліста на час розгляду даного клопотання залучено не було.

Згідно із ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Тобто слідчий сам визначає порядок та хід досудового розслідування, перелік слідчих дій, які необхідно вчини.

Разом із тим досудове розслідування повинно здійснюватись у розумні строки, що, відповідно до ст. 28 КПК України, є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Однак, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя констатує, що з 18.01.2024р., тобто часу внесення відомостей до ЄРДР про дане кримінальне провадження, окрім оглядів місця події, жодних значимих для цілей даного кримінального провадження дій вчинено не було, зокрема не призначено жодної експертизи, не залучено експертів чи спеціалістів, не досліджено питання місця вирубки дерев, тощо.

При цьому на доводи прокурора про право слідства на призначення експертизи, а не його обов`язку слідчий суддя вказує наступне.

Досудове розслідування по даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України настає у разі незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Отже, для цілей даного кримінального провадження наявні чітко визначені чинним законодавством обставин на підтвердження обов`язкової кваліфікуючої ознаки, а саме істотності шкоди. Тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України має матеріальну складову. При цьому, в наданих матеріалах не міститься відомостей про заподіяння істотної шкоди, не було встановлено розміру заподіяної шкоди, не надано доказів проведення експертних досліджень для встановлення цієї шкоди. Хоча встановлення розміру завданої шкоди є обов`язковою ознакою вказаного злочину.

Отже, відсутність встановлення фактичної шкоди впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, та може взагалі свідчити про відсутність його складу, що робить безпідставним подальший арешт на майно в рамках цього кримінального провадження, а також робить не можливим визнання речовими доказами вилученого майна, оскільки заподіяна шкода не може вважатися істотною, адже вона взагалі досі не встановлена та будь-яких дій на її встановлення слідчим, на час розгляду даного клопотання слідчим суддею, не вчинено.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є: «Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження». Крім того, згідно із ст. 7 КПК України загальними засадами кримінального провадження є законність та недоторканість права власності. Відповідно до вимог ст. 17 КПК України чинним законодавством закріплено презумпцію невинуватості особи та обов`язок доведення вини.

Будь-яких фактів, які б свідчили про наявність сукупності підстав подальшого арешту вказаного майна, органом досудового розслідування не наведено та не підтверджено.

У судовому засіданні ні прокурор, ні слідча не повідомили, які саме в подальшому плануються дії із вказаним майном та чому такі дії досі не були вчинені.

Визнання вилученого майна речовими доказами також не може бути безумовною підставою для його арешту.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження в частині, що стосується прав і свобод особи, повинно відповідати не тільки загальним вимогам, зазначеним у відповідних статях Кримінального процесуального кодексу України, а і нормам викладеним у Конституції України та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи убачається, що з 18 січня 2024 р. по даний час у кримінальному провадженні не призначено жодних експертиз, не залучено жодного спеціаліста, підозра жодній особі не вручена, про будь-які подальші дії із арештованим майном слідством не повідомлено, а обґрунтованість необхідності подальшого арешту деревини фактично зводиться тільки до того, що остання є речовим доказом.

Доводи, що вказана деревина є предметом злочину також не заслуговують на увагу, оскільки склад злочину ще необхідно довести у встановленому законом порядку.

Крім того, санкція ч. 1 ст. 246 КК України не передбачає жодних видів конфіскації.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 21 КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України, та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 170 КПК заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Отже, втручання у власність фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.

Правомірним є арешт за умовиодночасного існування критеріїв правомірності цього втручання(зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Прокурор обґрунтовує позицію щодо необхідності арешту майна, тим, що по даному кримінальному провадженні не завершені слідчі дії, та необхідно вчинити ряд слідчий дій, не зазначаючи яких саме.

Таким чином слідчий суддя констатує, що ні слідчим, ні прокуроромне доведено подальшу потребу в арешті вказаних вирубаних дерев при не здійсненні слідчих дій, що вказує на те, що на момент розгляду клопотанняпотреба в арешті у вказаному кримінальному провадженні відпала.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вказана деревина, місце її знаходження, місце вирубки дерев, тощо було оглянуто слідчим та зафіксовано у відповідних документах, що надає можливість органам досудового розслідування проводити відповідні слідчі дії.

Враховуючи вказане, беручи до уваги, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 100,131-132,167,170-174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений в раках кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250370000085 від 18.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України на вилучені колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри кожна в кількості 1231 шт. на території земельної ділянки 7121581500:05:003:0605 та вилучені колоди (стовбури дерев) породи «вільха» довжиною по 4 метри в кількості 69 шт. за координатами геолокації НОМЕР_1 ; 31.72680 під час огляду місця події в період часу з 16 години 00 хвилин 19.01.2024 по 18 годину 40 хвилин 19.01.2024, які опечатано скотчем «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та биркою із пояснювальними написами та які зберігаються за місцем вилучення під цілодобовою охороною працівниками Золотоніського РВП, що був накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.01.2024р. у справі №695/260/24.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 03 квітня 2024 року о 17:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1