Ухвала

від 28.03.2024 по справі 761/11345/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11345/24

Провадження № 1-кс/761/7763/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 погодженого прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця смт. Диканька, Полтавської обл., військовослужбовця, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України, у кримінальному провадженні № 42023113330000056, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2023 року,-

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2024 року до Шевченківського районного суду надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 погодженого прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42023113330000056, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2023 року.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Другим відділом детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023113330000056 від 08.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи військової частини НОМЕР_1 (код ЄДР НОМЕР_2 ) в період 2022 року, здійснили закупівлю ІР телефонів Cisco та маршрутизаторів Cisco в ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» (код ЄДР 38239436) на загальну суму 12 139 200 грн з ПДВ, що значно перевищує фактичну вартість вказаної продукції, таким чином здійснили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах в особливо великих розмірах. Командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , будучи службовою особою цієї військової частини, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами військової частини та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки пов`язані з укладанням договорів про закупівлю за державні кошти, розпорядженням коштів та майном військової частини та інше. Злочинний план, розроблений ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 полягав у придбанні військовою частиною НОМЕР_1 товарно-матеріальних цінностей, а саме ІР-телефонів та маршрутизаторів, в ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» за завищеними цінами, тобто у розтраті державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах. В подальшому ОСОБА_7 , будучи командиром військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з начальником відділення технічного супроводження функціонування засобів проводового, радіо релейного і тропосферного зв`язку військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , за результатами проведення фінансово-господарських операцій за договором №100 від 13.10.2022 з ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» щодо придбання матеріальних цінностей, а саме ІР-телефонів та маршрутизаторів, за завищеною ринковою вартістю, вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, на загальну суму 2 051 448 грн.

26.03.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Підставою підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в ході досудового розслідування докази, а саме: лист Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України №30/2/1-11144 від 07.09.2023, аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.1/6354-23 від 26.09.2023, аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.1/744-24 від 31.01.2024, фінансово-господарські документи по взаємовідносинам між ІП «ЛОГІН» та ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС», висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №41/1-2/24 від 07.02.2024, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Окрім того, у клопотанні детектив зазначає, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, органу досудового розслідування, знищити, сховати, спотворити речові докази, документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на експертів, спеціаліста у кримінальному провадженні.

Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам. Саме тому, представник органу досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що підозра повідомлена ОСОБА_7 не обґрунтована, вона не підтверджується жодними належними доказами. Окрім того, вказав, що підозрюваний не є затриманим та міг переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а тому ризик переховування нічим не підтверджений. Разом з тим, інші ризики взагалі є лише припущенням, а сторона обвинувачення могла визначити перелік осіб з якими підозрюваний має обмежити спілкування. Між тим, повідомив, що ОСОБА_7 усе життя присвятив службі в ЗСУ, характеризується позитивно, раніше не судимий. Просив допитати свідка ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомила, що підозрюваний є командиром військової частини. Окрім того, останній звернувся до неї з скаргами на періодичні болі у серці. ОСОБА_9 повідомила, що направила його на узд, де було виявлено відхилення та захворювання серця. Разом з тим, після чергового обстеження командир впав в кому, його помістили до реанімації. Було виявлено серцеву недостатність та встановлено остаточний діагноз, призначено спеціальну терапію для зменшення розмірів серця. Між тим, повідомила, що в разі пропуску прийому терапії необхідна буде трансплантація серця. Окрім того, вказала, що посеред лікувального процесу неможливо людину представити на придатність, а таке питання вирішується після проходження лікування та реабілітації.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Між тим, вказав, що належним чином виконує свою роботу, має сім`ю і тому не збирається ухилятись від суду та слідства. Окрім того, зазначив, що він має намір довести свою невинуватість. Разом з тим, повідомив, що наразі він проходить лікування та продовжує виконувати свої службові обов`язки.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання,у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, встановлено, що Другим відділом детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023113330000056 від 08.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

26.03.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

У клопотанні детектива наведені посилання на докази, що вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому дій, а саме: лист Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України №30/2/1-11144 від 07.09.2023, аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.1/6354-23 від 26.09.2023, аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.1/744-24 від 31.01.2024, фінансово-господарські документи по взаємовідносинам між ІП «ЛОГІН» та ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС», висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №41/1-2/24 від 07.02.2024, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Причетність ОСОБА_7 , до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_7 , підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_7 , ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрюваного, який має місце постійного проживання, реєстрації, його вік, сімейний стан, працевлаштування, стан здоров`я.

При цьому, прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваного. найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.

Необхідності обмеження права особи на свободу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні немає, оскільки припущення прокурора щодо можливості ОСОБА_7 з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, в даному випадку не є визначальними для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, на думку слідчого судді підозрюваним ОСОБА_7 , не вживалося заходів для переховування від суду чи органу досудового розслідування. В судові засідання призначенні для розгляду клопотаня сторони обвинувачення підозрюваний являвся вчасно. Будь-який документально підтверджених даних про переховування підозрюваного ОСОБА_7 , органом досудового розслідування або прокурором слідчому судді не надано.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_7 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Окрім того, слідчий суддя вважає достатнім обмежити у спілкуванні підозрюваного ОСОБА_7 зі свідками, іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, що буде достатнім для критичного зменшення можливості настання вказаного ризику.

Разом з тим, слідчий суддя вважає наявним ризик знищити, сховати, спотворити речові докази, документи, що мають значення для кримінального провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 продовжує виконувати службові обов`язки та має безпосередній доступ до приміщень, інформаційних джерел, сейфів, тощо, де вказані речі чи документи зберігаються.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій у провадженні тощо, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.05.2024 року.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 179, 193, 194, 196, 200 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про взяття підозрюваного на поруки - залишити без задоволення.

Клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити для підозрюваного ОСОБА_7 , цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

носити електронний засіб контролю;

прибувати до слідчого/детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого/детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

утримуватися від спілкування зі іншими підозрюваними, свідками та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування.

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детектива та прокурора у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 26 травня 2024 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10