Рішення

від 21.02.2024 по справі 761/25366/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25366/23

Провадження № 2-др/761/99/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

21 лютого 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Чигрин К.К.

розглянувши у загальному провадженні у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Києві заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» - адвоката Івануси Дмитра Богдановича про відшкодування судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2024 в цивільній справі № 761/25366/23 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.

Разом з тим, 23.01.2024 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» - адвоката Івануса Дмитра Богдановича до суду надійшла заяву про відшкодування судових витрат по справі, в якій представник відповідача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НЕО-ЕКО Україна» судові витрати у розмірі 35 000,00 грн., що є витратами на професійну правничу допомогу.

29.01.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника позивача - адвоката Кучерявого Д.В. на заяву про сторони відповідача про відшкодування судових витрат у яких він просив повернути заяву про відшкодування судових витрат відповідачу без розгляду, а у випадку задоволення цієї Заяви - зменшити розмір судових витрат до 1% від заявленої.

В обґрунтування вказаних заперечень вказано, що відповідач не наводить детальний опис наданих робіт у заяві, а лише заявляє їх загальну вартість, водночас, заявлена загальна вартість є необґрунтовано завищеною. Також вказує, що розмір витратами на професійну правничу допомогу, який визначений стороною відповідача є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи в суді першої інстанції, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, ринкову вартість адвокатських послуг, а також час, який необхідний та витрачений адвокатом для надання відповідних послуг.

Також, в запереченнях вказано, що заява відповідача про відшкодування судових витрат не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а тому вважаємо, що вказана заява подана без додержання вимог частини першої ст. 183 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду.

В судове засідання представник позивач не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином до суду 21.02.2024 подав заяву у якій просив розглянути справу без його присутності, вимоги викладені в заяві підтримує повністю.

Згідно ст. 270 ч. 3, 4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Вислухавши пояснення представника відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали вищезазначеної справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2024 в цивільній справі № 761/25366/23 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Щодо відшкодування інших судових витрат, понесених позивачем у справі, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Таким чином, враховуючи, що заява про відшкодування судових витрат по справі подана представником відповідача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та із врахування вимоги ст. 270 ЦПК України, а тому підстави для залишення вказаної заяви без розгляду в порядку ст. 183 ЦПК України, в даному випадку, відсутні.

Представник відповідача відповідно до заяви про відшкодування судових витрат по справі, просив суд стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду копії наступних документів: договір №01082021 про надання фахової правової допомоги від 01.08.2023, акт про надання послуг №1, платіжна інструкція №474 від 18.01.2024 на суму 35 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2023 року між ТОВ «НЕО-ЕКО Україна» і адвокатом Іванусою Дмитром Богдановичем було укладено Договір № 01082021 про надання фахової правової допомоги (надалі - Договір).

Згідно з п. 4.1 Договору, отримання винагороди Адвокатом за надання юридичної допомоги відбувається у формі гонорару. Згідно з п. 4.2 Договору гонорар розраховується відповідно до погодинної ставки Адвоката, встановленої та дійсної під час надання відповідних послуг. За взаємною згодою сторін Договору, гонорар може визначатись іншим чином.

Відповідно до п. 4.3 Договору, на дату цього Договору погодинна славка Адвоката складає 8000.00 грн.

Згідно п. 4.4 Договору вартість та факт надання юридичної допомоги підтверджується сторонами шляхом Акту про надання послуг протягом 5 робочих днів із дати отримання Акту про надання послуг заявником.

Згідно з Актом про надання правових послуг № 1 від 17.01.2024 року ТОВ «Нео-Еко Україна» були надані послуги з фахової правової допомоги по справі 761/25366/23 на загальну суму 35 000,00 грн., всього витраченого часу 4,08 грн., що включала в себе: підготовку відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив та участь у судових засіданнях.

Відповідачем ТОВ «Нео-Еко Україна» згідно з платіжною інструкцією № 474 від 18.01.2024 року. 18.01.2024 року та з випискою по рахунку сплачені вказані кошти у сумі 35 000,00 грн.

Стороною позивача було подано до суду заперечення щодо заяви про відшкодування судових витрат про справі, яке у своєму змісті містить клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1 %, тобто до 350,00 грн.

Суд, з урахуванням клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу доходить до висновку щодо часткове стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання представника позивача, що відповідач не наводить детальний опис наданих робіт у заяві, а лише заявляє їх загальну вартість, оскільки до заяви долучено копію акту про надання правових послуг № 1 від 17.01.2024 року, де викладено перелік наданих послуг, час витрачений на них та вартість кожної з них окрема, а також загальна вартість.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Також, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом Іванусою Д.Б. позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній справі №761/25366/23, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представниками процесуальних документів, ціну позову, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на правничу допомогу визначена у заяві про ухвалення додаткового рішення у розмірі 35 000,00 грн. є необґрунтованою та не відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушений був понести відповідач у цій справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Отже, виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, категорії спору, що є немайновим, фінансового стану і статусу обох сторін у спірних правовідносинах, обсягу фактично наданих позивачу послуг з правової допомоги та заперечень сторони відповідача в контексті положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на переконання суду, стягнення судових витрат, понесених позивачем у вказаній справі у розмірі 35 000 грн. є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, а також часом, витраченим на їх виконання, а тому не відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та справедливості розміру отриманих коштів.

Враховуючи наявність підстав для зменшення розміру суми судових витрат суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., понесених у зв`язку з розглядом справи, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.

Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

Таким чином заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі № 761/16878/23 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» - адвоката Івануси Дмитра Богдановича про відшкодування судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕО-ЕКО Україна», код ЄДРПОУ 45117660, адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, корпус 20Г.

Повний текст рішення (додаткове) складено: 29.03.2024.

Суддя: