Постанова

від 04.04.2024 по справі 278/2289/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 278/2289/23

Категорія 80

Додаткова постанова

Іменем України

04 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.,

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - Ващук Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №278/2289/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Ващук Юлії Сергіївни на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив стягнути з Комунального підприємства «Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" (ЖОЛСЦРЗ «Дениші») Житомирської обласної ради на свою користь середній заробіток за період з 01.03.2022 року по 01.05.2023 року в сумі 109 613,92 грн, а також судові витрати.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 11.04.2022 року по 01.08.2022 року у сумі 29399,76 грн, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ващук Юлії Сергіївни задоволено.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за період з 02.08.2022 по 01.05.2023 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнуто із Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період із 02.08.2022 по 01.05.2023 у сумі 70 051, 28 грн (сума середнього заробітку вказана без врахування податків та обов`язкових платежів).

Стягнуто із Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1610, 40 грн.

04 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - Ващук Ю.С. надіслала на адресу Житомирського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.

У поданих представником КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» запереченнях на заяву про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката, зазначено, що сума витрат значно завищена та невиправдана, є неспівмірною із складністю справи, тому просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення на суму 1500 грн.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст.369 ЦПК України.

Розглянувши заяву по суті, апеляційний суд приходить до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені статтею 270 ЦПК України.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (частина перша статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Ващук Ю.С. просила стягнути витрати на правничу допомогу (а.с.96).

Заява представника ОСОБА_1 - Ващук Ю.С. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції надіслана на адресу Житомирського апеляційного суду 04.03.2024, відтак подана у визначений законом строк і не порушено порядок визначений ст. 141 ЦПК України.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи міститься договір №б/н про надання правової допомоги від 23.12.2023, що укладений між адвокатом Ващук Ю.С. та ОСОБА_1 (а.с.134-136).

У Акті виконаних робіт від 04.03.2024 до договору №б/н про надання правової допомоги від 23.12.2023 зазначено, що правова допомога полягала в наступному: написання апеляційної скарги на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року у цивільній справі №278/2289/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку.

Вартість наданих послуг згідно договору про правову (правничу) допомогу №б/н від 23.12.2023 склала 5 000,00 грн (а.с. 135).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

В свою чергу, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Водночас, відповідно до положення ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має врахувати: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи (написання апеляційної скарги), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн у даному випадку є завищеними, оскільки не є співмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих ним послуг, а тому їх розмір має бути зменшений.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - Ващук Ю.С. щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції та визначає їх в розмірі 3 000 гривень.

Керуючись статтями ст. ст. 136, 141, 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - Ващук Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №278/2289/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради (ЄДРПОУ 05418448, вул. Набережна, 1 с. Дениші, Житомирський р-н, Житомирська обл.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 ), 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього дня може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Судді: