Ухвала

від 01.04.2024 по справі 760/22916/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: копій сертифікатів якості на продукцію у кількості 4 шт.; копію сертифікату відповідності на 1 арк.; Х-звіт ПП «Вирій» щодо залишків палива у наявних резервуарах, залишки палива, які передано на відповідальне зберігання оператору АЗС ПП «Вирій» ОСОБА_7 , у кількості: бензин А-95 - 1608,51 літри; А-92 - 3071,94 літри; ДП - 5410, 89 літри, а також зразки бензину А-95 у трьох окремих ємностях по 1 л. кожна; зразки бензину А-92 у трьох окремих ємностях по 1 л. кожна; зразки ДП (дизельне паливо) три окремі ємкості по 1 л. кожна, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів в рамках кримінального провадження № 72023110300000005 від 13.07.2023.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.

Як зазначає апелянт, судовий розгляд клопотання було проведено без повідомлення та участі прокурора, що є грубим порушенням вимог ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор вказує, що як обґрунтування відмови у накладенні арешту на майно слідчий суддя зазначив наступне: "не зважаючи, що з початку відкриття кримінального провадження по теперішній час, пройшло більше чотирьох місяців, і до моменту розгляду клопотання органом досудового розслідування не отримано висновку експертизи щодо якості палива, яке було вилучено під час обшуку" - відповідне твердження є хибним та не відповідає дійсності, оскільки дата початку досудового розслідування та дата вилучення майна є різними, а експертиза нафтопродуктів призначена 29.09.2023, одразу після проведення обшуку та вилучення зразків пального щодо якого є підозра його виготовлення кустарним способом.

Окрім цього, висновки слідчого судді щодо порушення під час обшуку порядку відібрання зразків пального, що в подальшому може поставити під сумнів висновки експертизи, також не відповідають дійсності та є надуманими, оскільки, як зазначено в протоколі обшуку та постанові про призначення експертизи, зразки пального відібрано в скляні ємності, що виключає можливість потрапляння до них будь-яких домішок.

Також, прокурор стверджує, що станом на день подання апеляційної скарги отримано висновки експертизи, вилученого під час обшуку пального, відповідно до яких вилучене пальне - бензин А-95, бензин А-92 та ДП, які належать до підакцизної групи товарів, - не відповідають вимогам ДСТУ та виготовлені кустарним способом, таким чином, відмова у накладенні арешту фактично дозволила розповсюдження на внутрішньому ринку України незаконно виготовленого пального.

Враховуючи, що судовий розгляд був здійснений без участі прокурора, а копію ухвали було отримано лише 15.11.2023, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, як такий, що пропущено з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника власника майна про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, детективами територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72023110300000005, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Постановою заступника керівника відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_8 від 28.09.2023 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 72023110300000005 від 13.07.2023 речовим доказом.

03.10.2023 прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: копій сертифікатів якості на продукцію у кількості 4 шт.; копію сертифікату відповідності на 1 арк.; Х-звіт ПП «Вирій» щодо залишків палива у наявних резервуарах, залишки палива, які передано на відповідальне зберігання оператору АЗС ПП «Вирій» ОСОБА_7 , у кількості: бензин А-95 - 1608,51 літри; А-92 - 3071,94 літри; ДП - 5410, 89 літри, а також зразки бензину А-95 у трьох окремих ємностях по 1 л. кожна; зразки бензину А-92 у трьох окремих ємностях по 1 л. кожна; зразки ДП (дизельне паливо) три окремі ємкості по 1 л. кожна, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів в рамках кримінального провадження № 72023110300000005 від 13.07.2023, посилаючись на наявність підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено у зв`язку із недоведеністю необхідності такого арешту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недоведеність стороною обвинувачення відповідності вказаного майна критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України.

Відтак, як правильно зазначив слідчий суддя, стороною обвинувачення не доведено мету та підстави арешту майна.

Доводи апеляційної скарги є недоведеними та не можуть слугувати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Судом першої інстанції в повному обсязі дотримано вимоги закону, які повинні бути враховані під час розгляду клопотання про арешт майна, та обґрунтовано відмовлено в задоволенні внесеного на розгляд клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: копій сертифікатів якості на продукцію у кількості 4 шт.; копію сертифікату відповідності на 1 арк.; Х-звіт ПП «Вирій» щодо залишків палива у наявних резервуарах, залишки палива, які передано на відповідальне зберігання оператору АЗС ПП «Вирій» ОСОБА_7 , у кількості: бензин А-95 - 1608,51 літри; А-92 - 3071,94 літри; ДП - 5410, 89 літри, а також зразки бензину А-95 у трьох окремих ємностях по 1 л. кожна; зразки бензину А-92 у трьох окремих ємностях по 1 л. кожна; зразки ДП (дизельне паливо) три окремі ємкості по 1 л. кожна, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів в рамках кримінального провадження № 72023110300000005 від 13.07.2023, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/866/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 760/22916/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1