Рішення

від 25.03.2024 по справі 160/4995/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокуСправа №160/4995/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Оксаною Савенко від 01.02.2024 р. по виконавчому провадженню № 73705329 про накладення штрафу на ВЧ НОМЕР_1 у розмірі 5 100 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на примусовому виконанні державного виконавця Другого Правобережного ВДВС міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження № 73705329 із стягнення виконавчого збору з ВЧ НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 р. №160/10118/23. Відповідно до якого зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату одноразової грошової допомоги у сумі 12 000 000 грн., рівними частинами одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", абз.3 п.2 постанови КМУ від 25.12.2013 р. №975, п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. № 45 "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України у період дії воєнного стану". 01.02.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на ВЧ НОМЕР_1 у розмірі 5 100 грн.

Позивач не погоджується з винесеною постановою та зазначає, що 29.01.2024 р. ВЧ НОМЕР_1 було отримано вимогу державного виконавця від 25.01.2024 р. про надання копії заявки на фінансування протягом одного дня із дня отримання вимоги. 29.01.2024 року ВЧ НОМЕР_1 у відповідь на вимогу в рамках виконавчого провадження №73705543 було сповіщено, що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником коштів, а також відповідно до пункту 8 Положення про ВЧ НОМЕР_1 виділення асигнувань та проведення видатків військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах обсягів бюджетних призначень, а також з інших джерел, передбачених законом, а також було надано копію заявки на фінансування та відповідь на заявку від Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Тобто, ним як боржником своєчасно повідомлено державного виконавця про вжиття заходів для виконання рішення суду у справі №160/10118/23,а тому накладення штрафу за невиконання судового рішення є необґрунтованим, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

На виконання ухвали суду 07.03.2024 року позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 07.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.287 КАС України. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 73705329.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на адресу Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла заява ВЧ НОМЕР_1 про відкладення проведення виконавчих дій, відповідно до якої боржник частково виконав рішення суду, також повідомлено, що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником коштів для сплати коштів та заява на здійснення відповідного фінансування була направлена Голові адміністрації Держспецтрансслужби. Згідно із вимогою державного виконавця від 25.01.2024 р. боржнику необхідно протягом одного робочого дня з моменту отримання вимоги надати копію заяви на фінансування від 03.01.2024 р. на суму, яка включає в себе оплату заборгованості по стягувачу з підтверджуючими документами про відправляння та отримання адресатом - Голові адміністрації Держспецтрансслужби. На адресу відповідача надійшла відповідь ВЧ НОМЕР_2 на вимогу державного виконавця, відповідно до якої грошові кошти на рахунок боржника не надходили. Відповідач зазначає, що, відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України "Про виконавче провадження", відсутність фінансування для виконання рішення суду не є підставою для відкладення проведення виконавчих дій. Вимогою виконавця від 04.01.2024 р. зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги виконати рішення суду. Станом на 31.01.2024 р. у відділі були відсутні документи, що підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 01.02.2024 р. винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 5 100 грн. Таким чином, дії державного виконавця направлені на виконання вимог виконавчого документу проведені у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року у справі №160/10118/23, яке набрало законної сили 13.12.2023 року, позовну заяву позивача-1 ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , позивача-2 ОСОБА_2 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у виплаті залишку одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності № 2 від 02.01.2023 року "Про виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ", одним платежем рівними частинами у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату одноразової грошової допомоги у сумі 12000 000 грн. рівними частинами одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, відповідності до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану";

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.12.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/10118/23.

Постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03.01.2024 р. відкрито виконавче провадження №73705329 щодо зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату одноразової грошової допомоги у сумі 12 000 000 грн. рівними частинами одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, відповідності до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".

У межах виконавчого провадження №73705329 державним виконавцем винесено постанову від 01.02.2024 року про накладення штрафу.

Вказаною постановою встановлено, що вимогою виконавця від 04.01.2024 р. зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги виконати рішення суду, відповідно до відстеження АТ "Укрпошта" від 05.01.2024 р. №0600075249060, вимогу отримано боржником 08.01.2024 р., тобто строк виконати вищезазначене рішення суду спливає 22.01.2024 р. Станом на 31.01.2024 р. у відділі відсутні документи, що підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання рішення суду на ВЧ НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 5 100 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 1 статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами 1-2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частина 4 статті 19 Закону №1404-VIII передбачає, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до положень статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження своїх обов`язків.

Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

У ході судового розгляду встановлено, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову з підстав невиконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, прийнятим судовим рішенням у справі №160/10118/23 зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату одноразової грошової допомоги у сумі 12 000 000 грн. рівними частинами одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".

Також матеріали справи містять платіжну інстанцію № 45 від 24.11.2023 року на суму 400 000 грн. отримувач ОСОБА_1 , платіжну інстанцію № 46 від 24.11.2023 року на суму 400000 грн. отримувач ОСОБА_1 та платіжну інстанцію № 47 від 24.11.2023 року на суму 400 000 грн. отримувач ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 03.01.2024 року ВЧ НОМЕР_1 було скеровано до Адміністрації Держспецтрансслужби заяву на фінансування по загальному фонду КПК 2105010 за загальним фондом КЕКВ 2730.01.0 - 28 761 229 грн.

Листом Адміністрації Державної Спеціальної служби транспорту від 29.01.2024 року командира ВЧ НОМЕР_1 було повідомлено, що Адміністрацією Держспецтрансслужби відправлений лист від 24.01.2024 р. № 518/323 до Міністерства оборони України щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 для подальшого направлення пропозицій про зміни до Міністерства фінансів України. Після затвердження довідок про зміни кошторисних призначень Держспецтрансслужбі Міністерством фінансів України та надання розписів Державною казначейською службою України військовій частині будуть надані додаткові асигнування.

Листом ВЧ НОМЕР_1 від 29.01.2024 року у відповідь на вимогу державного виконавця було повідомлено, що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником коштів, а також відповідно до пункту 8 Положення про ВЧ НОМЕР_1 виділення асигнувань та проведення видатків військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах обсягів бюджетних призначень, а також з інших джерел, передбачених законом. Оскільки боржник фінансується виключно з Державного бюджету України боржником ВЧ НОМЕР_1 03.01.2024 р. збуло скеровано заяву на здійснення фінансування, шляхом подачі заявки на фінансування від 03.01.2024 року за кодом КЕКВ 2730.010 на загальну суму 28 761 229 грн., яка включає в себе також оплату заборгованості по виплаті одноразової грошової допомоги стягувачам: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, а також інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , а також ОСОБА_2 . До теперішнього часу грошові кошти на рахунок боржника ще не надходили. Тобто на теперішній час боржником здійснюються всі законні заходи спрямовані на фактичне виконання рішення суду. 29.01.2024 року на адресу військової частини НОМЕР_1 у відповідь на вищевказану заяву на фінансування було надано відповідь Голови Держспецтрансслужби від 29.01.2024 р. №518/363, за результатами якої боржника було повідомлено, що для виконання рішення суду та постанов державного виконавця необхідні зміни кошторисних призначень, затверджені Міністерством фінансів України. Враховуючи вищевикладене, Адміністрацією Держспецтрансслужби відправлений лист до Міністерства оборони України щодо збільшення кошторисних призначень та подальшого направлення пропозицій до Міністерства фінансів України. На підставі наведеного, позивач просив відкласти проведення виконавчих дій до фактичного виконання рішення суду.

При цьому суд зазначає, що визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Проаналізувавши викладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення суду під час винесення постанови про накладення штрафу. Попри те, державним виконавцем не наведено обставин того, що при винесенні оскаржуваної постанови, він встановлював поважність причин не виконання боржником рішення суду, відповідно доводи позивача про протиправність постанови про накладення штрафу не спростовано відповідачем та матеріалами справи.

Крім того, матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення дій на виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо зобов`язання, виданого у справі №160/10118/23.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що підстави для накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду були відсутні. Матеріалами справи підтверджено, що боржником вчинялися дії з метою виконання рішення суду, однак в частині виплати коштів не виконане з незалежних від позивача причин.

В контексті викладеного та виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 3 028 грн. підлягає поверненню позивачу.

У період з 11.03.2024 року по 24.03.2024 року суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262, 287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.02.2024 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 73705329.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Юрія Кондратюка, буд.108, м.Дніпро, 49128, код ЄДРПОУ 44896456) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.272 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ч.6 ст.287 КАС України.

Суддя К.С. Кучма