Постанова

від 20.11.2007 по справі 24/360-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 20 листопада 2007 р.                                                                                   

№ 24/360-б 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченка О.С.

суддів:

Мамонтової О.М.

Хандуріна М.І.

розглянувши   касаційну скаргу

ПП “Авангард”

на постанову

Київського апеляційного

господарського суду від 24.09.2007р.

у справі

№24/360б

господарського суду м. Києва

за заявою

ТОВ “Злагода”

про

банкрутство

ліквідатор

ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь  представники :

ліквідатора ОСОБА_1

ОСОБА_2

ПП “Авангард”

ОСОБА_8

арбітражного керуючого ОСОБА_5

ОСОБА_9

В С Т А Н О В

И В:

Ухвалою господарського суду м. Київ

від 25.07.2007р. у справі № 24/360б (суддя Смілянець В.В.) визнано кредитором

ТОВ “Злагода” приватне підприємство “Авангард” (надалі ПП “Авангард”) з

майновими вимогами у розмірі 2770000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 24.09.2007р. у справі № 24/360б апеляційні скарги

учасників ТОВ “Злагода” ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено, скасовано ухвалу

господарського суду м. Києва від 25.07.2007р. про визнання кредитором ТОВ

“Злагода” приватного підприємства “Авангард” з майновими вимогами 2770000 грн.,

скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 25.07.2007р. щодо

незадоволення клопотання учасника ТОВ “Злагода” ОСОБА_3 про заміну ліквідатора

ТОВ “Злагода”, припинено повноваження ліквідатора ТОВ “Злагода” арбітражного

керуючого ОСОБА_5, призначено ліквідатором ТОВ “Злагода” арбітражного керуючого

ОСОБА_1

ПП “Авангард” звернулося до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2007р. у справі

№ 24/360б в частині невизнання кредитором ТОВ “Злагода” ПП “Авангард” з

майновими вимогами у розмірі 2770000,00грн., залишити в силі ухвалу

господарського суду м. Києва від 25.07.2007р. про визнання кредитором ТОВ

“Злагода” ПП “Авангард” з майновими вимогами у розмірі 2770000,00грн.

В обґрунтування своєї касаційної

скарги скаржник вказує на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд

апеляційної інстанції прийняв в якості належного доказу лист, підписаний

особою, яка не мала права підпису та обґрунтував ним своє рішення.

Судова колегія, розглянувши наявні

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи

касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції

норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна

скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням загальних зборів учасників

ТОВ “Злагода” у зв'язку з відсутністю коштів необхідних для роботи та

безперспективністю подальшого існування Товариства вирішено ліквідувати ТОВ

“Злагода” та призначити для проведення ліквідації ТОВ “Злагода” ліквідаційну

комісію у складі ОСОБА_6, ОСОБА_3 (Протокол №12/2006 від 19.06.2006р. а.с. 6-7

т.1).

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК

України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу

юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

         Згідно з приписами ч.1 ст.111 ЦК

України ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який

містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік

пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний

ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом,

який  прийняв рішення про ліквідацію

юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка

регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна

комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і

розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його  власнику, або органу, який призначив

ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути

перевірені у встановленому законодавством порядку.

          З матеріалів справи не вбачається, що

при подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ

“Злагода” до господарського суду м. Києва ні учасники ТОВ “Злагода”, ні голова

ліквідаційної комісії не подали відомості про наявність векселів емітованих ТОВ

“Злагода”. 

Крім того, судами не було взято до

уваги той факт, що ДПІ у Деснянському р-ну м. Києва повідомляла господарський

суд м. Києва про проведення перевірки щодо наявності чи відсутності складу

злочину передбаченого ст.218 КК України (фіктивне банкрутство) в діях службових

осіб ТОВ “Злагода” ( лист від 31.08.2006р. а.с. 95 т.1).

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 30.06.2006р. порушено справу про банкрутство ТОВ “Злагода” в порядку

ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом”(надалі Закону) за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ

“Злагода”. 

Постановою господарського суду м.

Києва від 10.07.2006р. ТОВ “Злагода” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну

процедуру, ліквідатором призначено запропонованого ліквідаційною комісією ТОВ

“Злагода”,  арбітражного керуючого

ОСОБА_7

Виконуючи вимоги постанови

господарського суду м. Києва від 10.07.2006р., арбітражний керуючий ОСОБА_7

зобов'язаний був повідомити всіх кредиторів, але ним цього зроблено не було.

Крім того, ліквідатором ТОВ “Злагода” ОСОБА_7. не було повідомлено і про

відчужене за мировою угодою від 19.06.2006р. укладеною між ТОВ “Фортеця ЛТД” та

ТОВ “Злагода” майно. Надалі постановою Вищого господарського суду України від

06.03.2007р. у справі №31/335 була скасована ухвала господарського суду м.

Києва від 21.06.2006р., якою було затверджено 

цю мирову угоду від 19.06.2006р., в результаті чого було повернено

боржнику майно у вигляді жилого будинку за адресою: м. Київ, вул.

Петропавлівська 4а та нежилої будівлі за адресою: м. Київ, провулок Західний

3д.

Судом апеляційної інстанції

встановлено, що 07.09.2006р. ліквідатором ТОВ “Злагода” ОСОБА_7. складено

реєстр кредиторів ТОВ “Злагода”, яким визнано ДПІ у Подільському р-ну м. Києва

з майновими вимогами на суму 1868,24 грн., Управління державної служби охорони

при Головному управлінні МВС України в м. Києві з майновими вимогами на суму

8676,00 грн.

23.07.2007р. до господарського суду

м. Києва подано заяву від ПП “Авангард” про визнання кредитором банкрута на

загальну суму у розмірі            2 770

000,00 грн.

Господарським судом м. Києва під

час вивчення матеріалів справи встановлено, що ПП “Авангард” має законні

кредиторські вимоги до ТОВ “Злагода”.

З матеріалів справи вбачається, що

на підставі договору № 89-2/05-ОК купівлі-продажу цінних паперів від

02.09.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України

“Укрвійськбуд” та ПП “Авангард” та акту прийому-передачі цінних паперів по

договору № 89-2/05-ОК купівлі-продажу цінних паперів від 02.09.2005р., ПП

“Авангард” стало володільцем простих векселів, емітованих ТОВ “Злагода” з

терміном погашення за пред'явленням з 15.03.2005р. (а.с. 64-69 т.4).

Апеляційним господарським судом

зазначено, що ДП Міністерства оборони України “Укрвійськбуд” листом № 915/УП

від 03.08.2007р.  повідомляло, що

векселі, які нібито виступають предметом договору купівлі-продажу цінних

паперів по договору № 89-2/05-ОК, погашені в повному обсязі ще в 2005 році, що

підтверджується виписками з особового рахунку ДП Міністерства оборони України

“Укрвійськбуд”.

В судовому засіданні Вищого

господарського суду України 20.11.2007р. представники сторін пояснили, що

оригінали векселів були пред'явлені у засіданні суду першої інстанції. Крім того,

представник ПП “Авангард” надав для огляду представнику ТОВ “Злагода” та

колегії суду оригінали векселів. Відмітки про їх погашення на векселях

відсутні.

Таким чином, висновки суду

апеляційної інстанції щодо погашення цих векселів емітованих ТОВ “Злагода” не

знайшли свого підтвердження.

Судом апеляційної інстанції

зроблено висновок, що ПП “Авангард” звернулось з грошовими вимогами до суду м.

Києва у справі про банкрутство ТОВ “Злагода” з пропуском встановленого ст. 14

Закону строку, а тому їх грошові вимоги вважаються такими, що погашені.

Судова колегія Вищого

господарського суду України вважає, що такий висновок суду апеляційної

інстанції не ґрунтується на законі.

Стаття 51 Закону передбачає

особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

У зв'язку з тим, що власником

боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі

банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника, господарський суд

за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної

особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, визнає

боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та

призначає ліквідатора згідно з ч. 2 ст. 51 Закону.

Таким чином, в статті 51

Закону  відсутнє правило про визнання

вимог кредиторів погашеними, закріплене у ст.14 Закону.

Крім того, судова колегія Вищого

господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції при

винесенні оскаржуваної постанови було порушено норми процесуального права, зокрема

ст.91, 106 ГПК України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

апеляційну скаргу було подано учасниками ТОВ “Злагода” ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В ухвалі про прийняття апеляційної

скарги до провадження від 30.08.2007р. суд апеляційної інстанції зазначив, що

апеляційну скаргу подано власниками майна ТОВ “Злагода” відповідно до ст.1

Закону.

Виходячи з приписів ст.12 Закону

України “Про господарські товариства” власником майна товариства є  саме товариство.

Згідно статті 10 Закону України

"Про господарські товариства" учасники товариства мають право:

-          брати участь в управлінні справами

товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком    випадків, передбачених зазначеним Законом;

-          брати участь у розподілі прибутку

товариства та одержувати його частку (дивіденди);

-          вийти в установленому порядку з

товариства;

-          одержувати інформацію про діяльність

товариства, а також   можуть

мати    інші   

права,    передбачені    законодавством    і   

установчими

документами товариства.

Отже,    учасник товариства  не   

наділений    суб'єктивним    правом   

щодо здійснення повноважень власника майна товариства, оскільки

власником майна є само товариство.

Відповідно до ст.62 Закону України

“Про господарські товариства” діє від імені товариства в межах, встановлених

даним Законом та установчими документами дирекція (директор). Генеральний

директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші

члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. 

Таким чином, без довіреності від

імені товариства  з обмеженою

відповідальністю може діяти генеральний директор, а інші особи, в тому числі

учасники товариства, можуть діяти на підставі довіреності.

Відповідно до статті 1 ГПК України право

на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, що

звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних

законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів,

спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 ст.106 ГПК України

зазначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть

подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі

та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом".

Згідно з ст.1 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" визначено, що сторонами у справі про банкрутство  - кредитори (представник комітету

кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство

- сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією,

ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а

також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у

провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний

орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування,

представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників

товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Таким чином, учасник ТОВ “Злагода”

у розумінні Закону України “Про господарські товариства” є лише власником

частини корпоративних прав, а не власником майна боржника. Отже, він не має

відношення до жодної з перелічених у ст.1 Закону категорій осіб, які є

учасниками провадження у справі про банкрутство.

Такої правової позиції дотримується

Верховний Суд України. (Постанова ВСУ у справі № Б15/29/56/04 від 23.08.2005р.,

Постанова ВСУ у справі № 44/485-б від 15.05.2007р., Постанова ВСУ у справі №

01/1494 від 26.04.2005р., Постанова ВСУ у справі № 40/2б-03 від 20.02.2007р.)

На підставі наведеного, судова

колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана

постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О

В И В :

Касаційну скаргу ПП “Авангард”

задовольнити.

Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 24.09.2007р. скасувати

Ухвалу господарського суду м. Києва

від 25.07.2007р. про визнання ПП “Авангард” кредитором ТОВ “Злагода” з

грошовими вимогами у розмірі 2770000,00 грн. залишити в силі.

Головуючий                                                             

О.С. Удовиченко

Судді                                                                          О.М.

Мамонтова

М.І. Хандурін