Ухвала

від 03.04.2024 по справі 160/1223/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 квітня 2024 року Справа 160/1223/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовом Комунального підприємства «Комунальник» Марганецької міської ради» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Комунальник» Марганецької міської ради» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку від 28.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-10-011409-a.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює скороченні строки: 3 робочі дні дня звернення за роз`ясненнями, 5 робочих днів для подання заперечень і 10 робочих днів для звернення до суду. Всі ці строки відраховуються від дати оприлюднення висновку.

За сталою практикою Верховного Суду за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 120/1196/19-а , від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі Ніколова проти Болгарії № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, молодша норма припиняє суперечливу до неї старшу: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Отже, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Закон України «Про публічні закупівлі».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справа № 160/13393/21, від 30 червня 2022 року справа № 320/11285/21, від 02 листопада 2023 року справа № 160/20810/22.

Так, відповідно до матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується висновок від 28.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-10-011409-a, який оприлюднено у системі закупівель Прозоро 28.12.2023 року.

Відповідно, граничним строком оскарження цього висновку є 08.01.2024 року, адже десятий день випав на вихідний день.

Натомість, позивач з позовною заявою позивач звернувся 11.01.2024 через систему «Електронний суд», тобто з пропуском строку звернення до суду та не надавши при цьому клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Так, вимогами процесуального законодавства встановлено обов`язкову форму звернення до суду після закінчення строків, установлених законом, що у спірних правовідносинах складає десять днів, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного та недотримання такого обов`язку є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю за необхідне залишити без руху подану позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Комунальник» Марганецької міської ради» залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Роз`яснити позивачеві, що позовна заява має відповідати вимогам, що встановлені ч.5 ст. 160 та ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Є. Букіна