Рішення

від 02.04.2024 по справі 320/15115/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року справа № 320/15115/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представника позивача - Спиридонов О.В.,

представника відповідача - Норець В.М.,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» (далі позивач та/або ТОВ «ЕСО-Автотехнікс») з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі відповідач та/або контролюючий орган), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми "В4" від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що між даними акту перевірки та даними Єдиного реєстру податкових накладних наявні розбіжності, які стосуються виключно розрахунків коригування, які виникли через включення до декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2022 року розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, за якими була отримана перша квитанція, що засвідчує факт і час отримання такого документа ДПС, але не отримана друга квитанція, що засвідчує факт і час приймання (не приймання), чи реєстрації такого електронного документа. Товариство вважає, що відповідні зменшувальні розрахунки коригування (за якими було отримано першу квитанцію, але не отримано другу) в рамках відповідної різниці потрібно вважати зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, на переконання ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» дані обставини свідчать про відсутність вини чи умислу з боку товариства, що є достатньою підставою для звільнення позивача від відповідальності.

Окрім цього, представник позивача наполягає на порушенні відповідачем процедури проведення камеральної перевірки та вважає, що контролюючий орган, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування товариством податкового зобов`язання за відповідний звітний (податковий) період, за наслідком автоматизованого співставлення даних податкової звітності з даними Єдиного реєстру податкових накладних, вийшов за межі предмету камеральної перевірки.

При цьому, представник ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» звернув увагу на те, що відображена контролюючим органом в акті перевірки інформація про ненадходження до останнього інформації про відсутність у товариства можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок є помилковими, адже такі висновки сформовані ним ще до закінчення строків подання такої інформації, які встановлені Порядком підтвердження можливості чи не можливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпунктів 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.

Разом з цим, представник позивача вважає, що притягнення ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» до відповідальності згідно з положеннями пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України має запобіжний та каральний характер, а тому має ознаки кримінального покарання, відтак застосування таких санкцій є незаконним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, витребувано докази у справі, призначено підготовче засідання.

20.06.2023 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник контролюючого органу стверджує про правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, представник відповідача вказує, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків, можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак, останній вважає, що камеральна перевірка проведена ним в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

По суті виявленого порушення представник контролюючого органу відмітив, що відповідно до бази даних Єдиного реєстру податкових накладних з 01.03.2022 по 31.03.2022 ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» виписано та контрагентами зареєстровано розрахунки коригування, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, із сумою податку на додану вартість з операцій на митній території України, що оподатковується за основною ставкою у розмірі - 3 028 820,67 грн. Отже, в ході проведення камеральної перевірки, у зв`язку із окресленими обставинами було встановлено, що у рядку 7 декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року наявні розбіжності на загальну суму ПДВ 473 557,00 грн., що мало своїм наслідком заниження податкових зобов`язань (р. 9) в декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року на загальну суму ПДВ 473 557,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 витребувано докази у справі від відповідача та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 02.04.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, у той час коли представник відповідача щодо їх задоволення заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 69.2 статті 69 та в порядку статті 76 Податкового кодексу України Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» за звітний податковий період березень 2022 року (від 06.05.2022 року реєстраційний номер №9050868923), за результатами якої складено акт від 15.09.2022 №562/Ж5/31-00-04-02-02/30721457 (далі акт перевірки) (т. 1, а.с. 24-29).

У висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 Декларації) на суму ПДВ 473 557 грн. в декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2022 року (від 06.05.2022 реєстраційний номер №905868923), відповідальність за що передбачена статтею 123 Податкового кодексу України (далі висновки акту перевірки) (т. 1, а.с. 27).

Супровідним листом від 16.09.2022 №2657/6/31-00-04-02-02-06 відповідачем направлено на адресу позивача акт від 15.09.2022 №562/Ж5/31-00-04-02-02/30721457 (т. 1, а.с. 23).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» подано заперечення вих. №979/бух від 30.09.2023 (т. 1, а.с. 30-32).

Листом від 20.10.2022 №486/Ж/2/31-00-04-02-02-33 контролюючий орган повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки від 15.09.2022 №562/Ж5/31-00-04-02-02/30721457 без змін (т. 1, а.с. 33-35).

Надалі, на підставі акту перевірки від 15.09.2022 №562/Ж5/31-00-04-02-02/30721457 за порушення «ЕСО-Автотехнікс» підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.3 статті 123 Податкового кодексу України, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2022 №766/ Ж10/3100040202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 473 557,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 236 779,00 грн. (далі оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с. 20).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» категорично не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України регламентовано, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

При цьому, окресленим підпунктом визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Так, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов`язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

За змістом пп. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими закріплено, серед іншого, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних системи електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Водночас процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

У свою чергу, відповідно до норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом положень статей 77 і 78 ПК України на відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку.

При цьому, у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника, так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №810/2373/16.

У той же час, у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17 сформовано висновки про те, що при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо. Однак, Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки - планової або позапланової.

Судом встановлено, що відповідач під час камеральної перевірки здійснював співставлення даних, задекларованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині реєстрації розрахунків коригування в порядку статті 192 ПК України контрагентами позивача за період з 01.03.2022 по 14.07.2022, які були виписані ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 та встановлено розбіжність у рядку 7 декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року на суму 473 577,00 грн., з урахуванням зареєстрованих розрахунків коригування на загальну суму 3028820,67 грн.

Тобто, при проведенні камеральної перевірки контролюючий орган виявив розбіжність між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних, що беззаперечно є підставою для проведення ним документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач у даному випадку вийшов за межі предмету камеральної перевірки, оскільки не був наділений повноваженнями перевіряти повноту нарахування і сплати позивачем податку на додану вартість, внаслідок встановлення розбіжностей між даним податкової декларації за звітний (податковий) період березень 2022 року та даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Додатково, суд вказує, що в акті перевірки відповідачем вказано про фактичне використання бази даних ЄРПН в частині реєстрації контрагентами позивача розрахунків коригування до податкових накладних за період з 01.03.2022 по 14.07.2022, у той час коли предметом камеральної перевірки була податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

За сталою судовою практикою Верховного Суду, умовами допустимості доказів є: 1) одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; 2) одержання фактичних даних належним суб`єктом; 3) одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; 4) належне процесуальне оформлення одержаних фактичних даних.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що контролюючий орган, здійснивши вихід за межі предмету камеральної перевірки, допустив протиправні дії, що має своїм наслідком формування висновку суду про незаконність такої перевірки, а тому акт перевірки від 15.09.2022 №562/Ж5/31-00-04-02-02/30721457 не може бути допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Враховуючи наведене, спірне рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте за результатами перевірки, яка проведена із виходом за межі її предмету, тобто з порушенням встановленого законом порядку.

Як наслідок, суд вважає, що протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків такої перевірки, тобто вказувати на правомірність прийнятого контролюючим органом спірного рішення, за результатами її проведення.

Схожа правова позиція суду викладена у висновках Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 820/6376/15, від 28.05.2020 у справі №826/18356/16, від 17.12.2020 у справі № 810/1625/16 та від 23.11.2023 у справі № 640/7643/21.

Окрім цього, наведений висновок суду відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалі», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправності наслідків такої перевірки, без аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1340/4669/18.

Також схожий правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №826/17875/18, де, серед іншого, вказано про те, що протиправність наслідків перевірки у зв`язку з порушенням процедури її проведення унеможливлює перехід до аналізу суті покладених в основу такого акта податкових правопорушень.

Отже, в даному випадку всі інші доводи позивача та заперечення відповідача щодо останніх по суті судом не оцінюються, як і не оцінюється наявність/відсутність обставин порушення ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» вимог підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПК України.

Щодо повторності при нарахуванні штрафних санкцій суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202 позивачу нараховано податкове зобов`язання у сумі 473557,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 236779,00 грн.

Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 236779,00 грн. був розрахований наступним чином: 473557,00 грн. (сума збільшення грошового зобов`язання) х 50 % (розмір застосованих санкцій) (т.1, а.с.22).

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.123.3 ст.123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, нарахування платнику податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання здійснюється при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань внаслідок заниження платником податків суми податкового зобов`язання.

В розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено про те, що попередньою перевіркою позивача (акт від 16.09.2022 №580/Ж5/31-00-04-02-02/30721457) встановлено аналогічні порушення, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції, передбачені ст.123 ПКУ, які враховують наявність вини позивача.

Судом встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України та у порядку ст.76 та п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ЕСО-Автотехнікс (код за ЄДРПОУ 30721457) за звітний податковий період травень 2022 року (від 21.06.2022 реєстраційний номер №9088188300), за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2022 №580/Ж5/31-00-04-02-02/30721457.

Перевіркою встановлено порушення п.187 ст.187, пп.192.1.2 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту яке сплачується до державного бюджету в розмірі 6 799 267 грн., у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ЕСО-Автотехнікс (код за ЄДРПОУ 30721457) за звітний податковий період травень 2022 року (від 21.06.2022 реєстраційний номер №9088188300).

За результатами розгляду акту перевірки ТОВ ЕСО-Автотехнікс від 16.09.2022 №580/Ж5/31-00-04-02-02/30721457, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на камеральної додану вартість на суму 6 799 267 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму уточнюючих 1 699 817 грн.

Судом встановлено, що ТОВ ЕСО-Автотехнікс звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №320/12128/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕСО-Атотехнікс до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми Р від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023 у справі №320/12128/23 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року без змін.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення при визначенні розміру штрафних санкцій було враховано повторність вчинення платником порушення вимог Податкового кодексу України на підставі податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми Р від 13.10.2022 №606/Ж10/3100040202.

Проте, матеріали справи спростовують висновки податкового органу, які викладені в розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про наявність порушень законодавства з боку позивача, що підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №320/12128/23, що набрало законної сили 04.03.2024, а тому підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення у розмірі 50% відсутні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» сплачено судовий збір у розмірі 10655,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.04.2023 №104 (т. 1, а.с. 67).

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору у розмірі 10 655,04 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У судовому засіданні 02.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 03.04.2024.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми "В4" від 27.10.2022 №766/Ж10/3100040202.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02038, м. Київ, вул. Кощиця, б. 3, ідентифікаційний код ВП: 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» (місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Миколи Закревського, б. 16, ідентифікаційний код 30721457) судовий збір на суму 10 655,04 грн. (десять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять грн. 04 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.