Ухвала

від 02.04.2024 по справі 640/33025/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

02 квітня 2024 року 640/33025/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи

за позовом Південної філії Державного підприємства Адміністрація морський портів України (Адміністрація морського порту Південний)доДержавної податкової служби Українитреті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГпровизнання протиправною бездіяльності, стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Південна філія Державного підприємства Адміністрація морський портів України (Адміністрація морського порту Південний) з позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність податкової служби, що полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №1540/3853/18 та не реєстрації податкових накладних від 20.11.2017 року №63 та від 23.11.2017 року №66, складених ТОВ ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ;

- стягнути з відповідача на користь позивача збитки у загальному розмірі 5643,28 грн., які заподіяні внаслідок протиправної бездіяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 відкрито провадження у адміністративній справі.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 справу прийнято до провадження судді Жукової Є.О., розгляд справи розпочати спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Так, в обґрунтування поданого позову Південна філія Державного підприємства Адміністрація морський портів України (Адміністрація морського порту Південний) зазначає, 14.04.2017 між державним підприємством «Адміністрація морських портів України», в особі Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських тортів України» (адміністрації морського порту «Южний») та товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ» (надалі - ТОВ «ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ», Третя особа, Постачальник) укладений договір про поставку товару № 46-В-ЮЖФ-17 надалі - Договір).

На підставі постанови Кабінету міністрів України від 17.04.2019 № 341 «Про перейменування морського порту Южний та внесення змін до деяких актів Кабінету Хйшстрів України» та наказу ДП «АМПУ» від 05.06.2019 № 94/10 «Щодо зміни найменування і реквізитів місцезнаходження деяких філій ДП «АМПУ» (адміністрацій юрських портів)» назву Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Южний») з 06.06.2019 змінено на Південну філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» адміністрацію морського порту Південний) (надалі - Позивач, Адміністрація).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язався передати у власність Адміністрації, а Адміністрація зобов`язалась прийняти та оплатити товар на мовах, викладених у цьому Договорі. Ціна і асортимент наведені у специфікації, що є Додатком № 1 та невід`ємною частиною Договору.

Загальна ціна Договору складає 172 919,40 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Адміністрація здійснює оплату протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дня поставки конкретної партії Товару, на підставі виставленого Постачальником рахунку та підписаної видаткової накладної на відповідну партію Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника.

Згідно з п. 6.3.5. Договору Постачальник зобов`язався надавати Адміністрації належним чином оформлені податкові накладі/розрахунки коригування податкових накладних, складені в електронній формі та зареєстровані в Єдиному реєстрів податкових -окладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені чинним законодавством України.

На виконання вищезазначених умов Договору 20.11.2017 Постачальником оформлено видаткову накладу № РН-00263, відповідно до якої ТОВ «ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ» поставлено Адміністрації Товар на загальну суму 27 985,44 грн., з яких ПДВ складає 4664,24 грн., 20.11.2017 складено податкову накладну № 63 на суму 27 985,44 грн., з яких ПДВ складає 4 664,24 грн.

Окрім цього, 23.11.2017 Постачальником складено видаткову накладу № РН-00268, відповідно до якої ТОВ «ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ» поставлено Адміністрації Товар на загальну суму 5 874,24 грн., з яких ПДВ складає 979,04 грн.

Як вбачається з платіжного доручення від 30.11.2017 № 380 Адміністрацією здійснено оплату виставленого рахунку від 22.11.2017 № СФ-0000268 на суму 5 874,24 грн.

23.11.2017 Постачальником у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено податкову накладну № 66 на суму 5 874,24 грн., з яких ПДВ складає 979,04 грн.

Однак, вищезазначені податкові накладні від 23.11.2017 № 63 та № 66 не були зареєстровані в Єдиному реєстрів Податкових накладних (надалі - ЄРПН).

Враховуючи відсутність зареєстрованих податкових накладних та на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Адміністрація додала до своєї податкової декларації за січень 2018 року заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8).

Результати розгляду вищезазначеної заяви до Адміністрації не надходили.

Надалі, з метою врегулювання даного питання Адміністрація листами від 21.12.2017 № 8701/01/06-17, від 03.04.2018 № 2474/02/06-18, від 05.11.2018 № 7713/01/107-18 та від 11.06.2019 № 2083/27-04-05/Вих/27 із проханням вжити заходів щодо реєстрації податкових накладних.

У відповідь на останній лист Адміністрації, Постачальник повідомив, що розблокування податкових накладних розпочалося 25.05.2019 на підставі рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду відповідно до Постанови від 20.03.2019 № 154/3853/18.

Так, як вбачається із Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 1540/3853/18 (з урахуванням ухвали від 15.07.2019), суд апеляційної інстанції вирішив:

- Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації;

- Зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії щодо реєстрації у ЄРПН податкові накладні, зокрема, від 20.11.2017 № 63 та від 23.11.2017 № 66.

Окрім цього, ТОВ «ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ» до свого листа від 19.07.2017 № 19/07 долучив лист Державної фіскальної служби України від 17.07.2019 № 33633/6199-99-11-01-01-15, у якому ДФС зазначило про вжиття заходів з виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 1540/3853/18.

Однак, в подальшому, рішення у справі № 1540/3853/18 виконане не було, та податкові накладні від 20.11.2017 № 63 та від 23.11.2017 № 66 зареєстровані не були.

Як зазначає позивач, Державною податковою службою України, яка є органом державної влади, що здійснює реалізацію державної податкової політики, в супереч наявному судовому рішенню, яке набрало законної сили (справа № 1540/3853/18) не здійснено реєстрацію податкових накладних, складених ТОВ «ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ», від 20.11.2017 № 63 та зш 23.11.2017 №66, в наслідок невиконання Державною податковою службою України рішення суду вищезазначеній справі та не реєстрації вказаних податкових накладних, Адміністрація зазначала збитків, що полягають в остаточній втраті права на включення сум податку у розмірах 4 664,24 грн. та 979,04 грн. до податкового кредиту, та у подальшому зменшення свого податкового зобов`язання на вказані суми, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

В свою чергу, від представника Державної податкової служби України надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Розглядаючи клопотання про закриття провадження у справі, суд враховує наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (пункти 5.7, 5.8), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 (пункти 18, 19)).

У цій справі предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих протиправною бездіяльністю ДПС України, яке заблокувало реєстрацію оформлених Постачальником накладних, що спричинило втрату права позивача на нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 114.2 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

З предмету та підстав даного позову вбачається, що у цій справі заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі суми податкового кредиту як відшкодування втраченого майнового інтересу позивача, який не був стороною публічно-правових відносин між постачальником і ДПС України щодо реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 у справі № 916/978/19, у якій, переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження щодо вимог покупця до податкових органів про стягнення збитків, спричинених неможливістю включити суму ПДВ до складу податкового кредиту через відмову в реєстрації податкової накладної, КГС ВС виснував, що в позивача виник спір з органами державної влади, пов`язаний з їх діяльністю з реалізації державної податкової політики та адміністрування податків і зборів щодо відшкодування сум ПДВ за податковою накладною. Тобто мав місце спір щодо бюджетного відшкодування, який повинен вирішуватись за допомогою механізмів і процедур, передбачених для такого відшкодування. Відтак КГС ВС погодився з висновками апеляційного суду про те, що у спірних правовідносинах податковий орган здійснює публічно-владні управлінські функції, а вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому КГС ВС вважав, що аналогічна правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/506/19, яку апеляційний суд правильно врахував, закриваючи провадження у справі в частині вимог покупця до органів державної влади (див. пункт 4.8 постанови КГС ВС від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 відступила від вказаних висновків, оскільки КГС ВС у справі № 916/978/19 помилково ототожнив правовідносини в публічно-правовому спорі про зобов`язання органів державної влади відновити в системі електронного адміністрування та відшкодувати позивачу раніше нараховані суми ПДВ (податкового кредиту), який виник із бюджетного та податкового законодавства і має розглядатись за правилами адміністративного судочинства (див. пункти 5.18 та 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/506/19), з правовідносинами, що склались у спорі за позовом покупця, який не був учасником публічно-правових відносин між продавцем і органами державної влади щодо реєстрації податкової накладної, однак стверджував, що їх дії унеможливили реалізацію його майнового інтересу на збільшення податкового кредиту (див. пункти 4.2, 4.3 постанови КГС ВС від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що вимога про стягнення коштів з державного бюджету з підстав порушення контролюючим органом прав платника податків може мати різну природу. В одних випадках вона є ефективним способом відновлення права платника (тобто є способом захисту в публічно-правових відносинах), як наприклад, зазначено у висновку Великої Палати, викладеному в пунктах 71 та 74 постанови від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, де йшлося про такий спосіб захисту права платника податків на отримання заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ. В інших випадках стягнення коштів з державного бюджету є результатом судового захисту позивача в деліктному зобов`язанні, коли порушене право вже не відновлюється та/або позивач одержує компенсацію наслідків порушення (як і в цій справі, де не йдеться про відновлення таким способом права позивача на отримання коштів з бюджету, оскільки він не має права на отримання цих коштів у межах податкових відносин в умовах, якби контролюючий орган не вчинив порушення).

З огляду на наведене, враховуючи висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, в справі, що розглядається, вимога про стягнення збитків за своєю суттю не є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов`язання ДПС вчинити дії з реєстрації податкових накладних, а з урахуванням суб`єктного складу сторін, спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи господарського судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Державної податкової служби України про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №640/33025/21.

3. Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.