Ухвала

від 02.04.2024 по справі 340/1422/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

02 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1422/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Удача", вул. Центральна,2, с. Ганно-Требинівка, Кіровоградська область,28622

до відповідача: Відділу примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Театральна,6/7, м. Кропивницький,25006

про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Удача" звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- стягнути з Відділу примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ПП "Удача" 14 220 035,00 грн. шкоди, завданої неправомірними діями.

Ухвалою суду від 14.03.2024 вказаний позов залишено без руху.

29.03.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.п.4,6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому визначення публічно-правового спору наведено у пункті 2 частини 1 статті 4 КАС України, відповідно до якої під таким розуміється спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; такою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В свою чергу приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів позову встановлено, що ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" має заборгованість перед ПП "Удача" за договорами виконання с/г робіт в загальному розмірі 14 220 035 грн. Вказана заборгованість не погашена, як зазначено в позовній заяві, через неправомірні дії державних виконавців.

Позивач вказує, що через неправомірні дії відповідача, а саме перешкоджання виконання рішення суду боржником (ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)") відділом примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ПП "Удача" було унеможливлене отримати кошти безпосередньо від боржника, тому саме вони мають відшкодовувати шкоду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались, суд зазначає.

Підставою відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу, згідно зі статтями 1173, 1174 Цивільного кодексу України, є наявність таких обов`язкових умов, як неправомірні дії (бездіяльність) органу або його посадової особи, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Тобто у даному випадку підлягає з`ясуванню та перевірці існування всіх умов, з наявністю яких законодавець пов`язує відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу, визначені у статтях 1173, 1174 Цивільного кодексу України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статті 1173 і 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших складових цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18)), постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18)).

Право на отримання суб`єктом господарювання (платником податків) відшкодування за рахунок коштів державного бюджету шкоди внаслідок порушення його майнових прав органами державної влади (контролюючим органом) і його посадовими особами також гарантоване положеннями інших нормативно-правових актів, як-от Господарського кодексу України.

Таким чином, хоча позов і пред`явлено до ДВС, суть (зміст, характер) спору має приватноправовий характер та полягає у відшкодуванні шкоди, завданої позивачеві незаконними рішеннями, діями бездіяльністю органу державної влади.

Враховуючи суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, тобто спір підвідомчий господарському суду.

Отже, у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом належить відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), одночасно роз`яснивши заявнику можливість звернення за захистом своїх порушених прав та інтересів в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 171, 287, 256, 294-295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Удача" до Відділу примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення збитків.

Позовну заяву повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, його право звернутися з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО