Рішення

від 04.04.2024 по справі 520/6082/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 квітня 2024 р.№ 520/6082/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н. А розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, 3 пов., м. Харків, 61024) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59560961 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2019 року у виконавчому провадженні №31782818 у розмірі 67 804,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що позивач не погоджується з постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 17.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59560361, вважає її протиправною та такою що підлягає скасуванню. На підставі викладеного просив задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження.

Відповідачем на адресу Харківського окружного адміністративного суду був наданий відзив на позовну заяву та надані належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження, в якому відповідач наголосив на правомірності його дії. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження ВП №31782818 з примусового виконання виконавчого листа №2-5769/10, виданого 18.01.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором у сумі 678 048,10 грн.

Так, 16.03.2012 року старшим державним виконавцем відділу Кунєвою М.І., керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону, що діяла на момент винесення постанови, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з надання строку для добровільного виконання виконавчого документа та зазначенням обов`язку сплати виконавчого збору у разі невиконання рішення.

Посадовими особами відповідача 26.03.2012 року була складена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 67804,81 грн.

В ході виконавчого провадження 16.07.2019 року посадовими особами відповідача була складена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу.

Однак, 17.09.2019 року державним виконавцем складено постану про відкриття виконавчого провадження №5956091 з виконання постанови про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору.

Не погоджуючись із постановою суб`єкта владних повноважень, позивач з метою захисту своїх прав звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною 1 статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VIII надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частиною 3 статті 40 Закону № 1404-VIII зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Керуючись статтею 40 Закону № 1404-VIII відповідачем винесена постанову про стягнення з позивача виконавчого збору

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувану за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №2540/3203/18 від 11.03.2020).

Крім того в окресленій постанові зроблено висновок, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документу; вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

В свою чергу, п. 1 частини 2 стані 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, відповідно до ч. 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Отже, на позивача був покладений обов`язок повідомити суб`єкта владних повноважень про зміну адреси.

В матеріалах виконавчого провадження міститься адреса: АДРЕСА_2 .

Однак, заяви позивач на зміну адреси не надсилав до відповідача, хоча стверджує, що адреса АДРЕСА_2 була змінена.

Виконавче провадження у справі розпочалося з 2012 року, і з 2012 року позивач отримував всі документи виконавчого провадження на адресу АДРЕСА_2 .

Суд наголошує, що жодних заяв до виконавчої служби від позивача про зміну адреси на адресу відповідача не надходило.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи та на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись приписами ст. 14, 139, 171, 229, 241-247, 242, 255, 258, 287, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, 3 пов., м. Харків, 61024) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити в повному обсязі.

Згідно із ч. 6 ст. 287 КАС України, рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 квітня 2024 року.

Суддя Н.А. Полях