Постанова

від 04.04.2024 по справі 200/6485/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року справа №200/6485/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року (повне судове рішення складено 12 січня 2024 року) у справі № 200/6485/23 (суддя в І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій областіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, в якому просила:

визнати дії відповідача щодо відмови позивачу у прийнятті старого паспорту та видачі паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для використання, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями протиправними;

зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, у зв`язку із відмовою із релігійних мотивів від оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ID-1, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями без передачі будь яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування, (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР) про позивача, без відцифрованого підпису позивача, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона звернулась до відповідача з заявою про вклеювання фотографічної картки у віці 45 років. При огляді паспорта з`ясувалось, що на сторінці №5 паспорта громадянки України ОСОБА_2 проставлені штампи щодо раніше оформлених паспортів громадянина України для виїзду за кордон, що унеможливлює здійснити вклеювання фотокартки до вказаного паспорта по досягненню 45-ти річного віку. Крім того, на сторінках 12 та 13 вказаного паспорта маються пошкодження перфорованої серії та номера, тобто паспорт ОСОБА_2 є непридатним для користування. Згідно п.3 ч.1. р. IV «Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорту громадянина України», паспорт позивача підлягає обміну.

Позивачем було подано заяву про прийняття старого паспорту та видачі паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для використання, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, та видачу паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, у зв`язку із відмовою із релігійних мотивів від оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ID-1, без передачі будь яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування, (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР) про позивача, без відцифрованого підпису позивача, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру. Проте, відповідач відмовив у наданні такого паспорта, посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а також на постанову КМУ від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» із змінами, внесеними до п.3 постановою КМУ від 03.04.2019 № 398. Позивач наголошувала, що в Україні є чинними дві самостійні групи нормативно-правових актів, які передбачають можливість отримання громадянином України паспорту, як у формі паспортної книжки, куди дозволяється вклеювати фотографічні картки відповідного двадцятип`ятирічного віку та сорокап`ятирічного віку так і у формі ID - картки. Позивач вважає, що такою відмовою відповідач грубо і безпідставно порушує основоположні права позивачки, як людини і громадянина. З огляду на зазначені обставини позивач просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позов.

На думку апелянта, судом не взято до уваги, що на дані правовідносини не поширюється на Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, оскільки позивач просила видати паспорт саме у формі книжечки, а не формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.

Зазначає, що судом не надано належної правової оцінки листу від 31.10.2023, вихідний № С-168/6/1401-23 із Головного Управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, в якому проінформовано про те, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливо за умови подання заявником до Лозівського відділу ГУДМС України документів, передбачених розділом 3 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, у числі яких є рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Таким чином, судом не взято до уваги, що у будь-якому випадку для отримання паспорту у формі книжечки необхідно надати рішення суду, тобто без рішення суду відповідач не видасть такий паспорт. Тобто, не зважаючи на те, хто б звернувся, з якою формою заяви, до якого органу, - у будь-якому випадку результат був би однаковий: відмова у видачі паспорту у формі паспортної книжечки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

27.10.2023 засобами електронної пошти позивачем було подано заяву довільної форми про відмову від оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ID-1 та документування паспортом громадянки України ОСОБА_2 виключно у вигляді паспортної книжки, зразка 1994 року, форма якої не заборонена діючим законодавством України).

До зазначеної заяви позивачем були надані наступні документи: копія паспорту, копія РНОКПП, копія свідоцтва про народження; копія свідоцтва про одруження; копія довідки про реєстрацію; дві кольорові фотокартки розміром 35х45мм.

Сторонами по справі не заперечується, що на сторінці №5 паспорта громадянки України позивача проставлені штампи щодо раніше оформлених паспортів громадянина України для виїзду за кордон, що унеможливлює здійснити вклеювання фотокартки до вказаного паспорта по досягненню 45-ти річного віку. Крім того, на сторінках 12 та 13 вказаного паспорта маються пошкодження перфорованої серії та номера, тобто паспорт ОСОБА_2 є непридатним для користування.

Відповідачем розглянуто заяву позивача відповідно до вимог Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) та надано відповідь листом від 31.10.2023 №С-168/6/1401-23/1401.2.4/5701-23, де роз`яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України.

В листі зазначено, що оформлення та видача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки на ім`я позивача в разі подання рішення суду, яке набрало законної сили, та документів, зазначених в п. 2 розділу ІV Тимчасового порядку.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі йому паспорта громадянина України у вигляді книжечки, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з такого.

Ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі Закон № 2235) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» постановою № 2503-XII затверджено «Положення про паспорт громадянина України» (далі - Положення 2503-XII), згідно з п.2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З 06.12.2012 набрав чинності Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Згідно з ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно ч.1 ст.16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 2 ст. 21 Закону № 5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому КМУ.

Постановою КМУ від 25.03.2015 № 302, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі Постанова № 302).

Пунктом 7 Постанови № 302 передбачено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 14 та 32 Постанови № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

З аналізу наведених норм вбачається, що незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним, а саме: 1) особа звертається до територіального органу ДМС самостійно; 2) заяву-анкету подає особисто; 3) надає необхідний повний пакет документів.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 07.11.2018 (справа № 820/3327/16).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Порядок № 456)

Пункт 1 розділу I «Загальні положення» Порядку № 456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Пункт 1 розділу IV «Обмін паспорта» Порядку № 456 встановлено, що обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних/найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Згідно з п. 2 розділу IV «Обмін паспорта» Порядку №456 для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.08.2020 у справі № 260/99/19, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України, до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Як встановлено судом, 27.10.2023 засобами електронної пошти позивачем було подано заяву довільної форми про відмову від оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ID-1 та документування паспортом громадянки України ОСОБА_2 виключно у вигляді паспортної книжки, зразка 1994 року, форма якої не заборонена діючим законодавством України).

До зазначеної заяви позивачем були надані наступні документи: копія паспорту, копія РНОКПП, копія свідоцтва про народження; копія свідоцтва про одруження; копія довідки про реєстрацію; дві кольорові фотокартки розміром 35х45мм.

Відповідачем розглянуто заяву позивача відповідно до вимог Закону №393/96-ВР та листом від Листом від 31.10.2023 №С-168/6/1401-23/1401.2.4/5701-23, де роз`яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України.

Доказів подання повного пакету документів для обміну паспорта, який визначений п.п.2 п.1 розділу VI Порядку № 456 оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2019 за № 456, зокрема, платіжного документу з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати, суду не надано.

Крім того, заява позивача, подана з метою обміну паспорта громадянина України, за формою і змістом не відповідає вимогам до заяви-анкети, яка є підставою для вчинення територіальними органами і підрозділами ДМС відповідних дій/прийняття рішень щодо оформлення паспорта громадянина України встановленого зразка.

Таким чином, місцевий суд звернув увагу, що подана заява за суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Постановою № 302, до заяви не долучено законодавчо встановлених документів, що є передумовою для розгляду питання щодо видачі паспорта у формі паспортної книжечки.

З огляду на те, що позивач не зверталася до відповідачів із заявою, сформованою відповідно до вимог законодавства, та з доданим до неї обов`язковим переліком документів, окружний суд дійшов висновку, що розгляд заяви позивача від 27.10.2023 відповідно до Закону № 393/96-ВР з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача з боку відповідачів.

Також зазначив, що листом відповідача не відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки ОСОБА_2 не використано право на звернення до територіального підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідними документами.

Невиконання обов`язку щодо подання належного пакету документів звільняє відповідача від обов`язку приймати відповідні рішення за результатом розгляду заяви позивача.

Лист відповідача від 31.10.2023 №С-168/6/1401-23/1401.2.4/5701-23, з яким висловила незгоду позивач, не є рішенням суб`єктів владних повноважень у розумінні ст.2 КАС України.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07.11.2018 у справі № 820/3327/16, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18.

На підставі наведеного, суд зазначив, що ним не встановлено порушення законного права чи інтересу позивача, оскільки суб`єктом владних повноважень не виносилося рішення про відмову в обміні документа та не допускалися протиправні дії чи бездіяльність у процедурі оформлення та видачі паспорта громадянина України.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до відповіді, оформленої Листом від 31.10.2023 №С-168/6/1401-23/1401.2.4/5701-23, позивачу відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки Відповідачем у листі зазначено, що оформлення та видача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки на ім`я позивача в разі подання рішення суду, яке набрало законної сили, та документів, зазначених в п. 2 розділу ІV Тимчасового порядку.

Інших підстав відмови у видачі паспорта зразка 1994 року відповідь не містить.

Проте, інформація, вказана у листі від 31.10.2023, стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Питання щодо дотримання принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, було предметом дослідження у зразковій справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18), за результатом розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 19 вересня 2018 року. Досліджуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого.

Відповідно до частини першоїстатті 6 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних»(надалі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону № 2297-VI).

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначенихзаконом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини п`ята, шоста статті 6 указаного Закону).

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякістьзаконута порушення конституційних прав такої особи .

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

За наведеного вище правового регулювання, відмова у видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року відповідно до наведених відповідачем аргументів є протиправною, про що також зроблено висновок судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зверталася до відповідачів із заявою, сформованою відповідно до вимог законодавства, та з доданим до неї обов`язковим переліком документів, а розгляд заяви позивача від 27.10.2023 відповідно до Закону № 393/96-ВР з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача з боку відповідача. Суд висновував, що листом відповідача не відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки ОСОБА_2 не використано право на звернення до територіального підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідними документами.

Проте, вказані обставини не були зазначені у відповіді відповідача як підстави для відмови у видачі паспорта зразка 1994 року.

Так, відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справахсуб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, в даному випадку не можуть братися до уваги посилання відповідача під час судового розгляду справи на підстави для відмови у видачіпаспорта зразка 1994 року, які не були зазначені у відповіді ГУ ДМС в Донецькій області від 31.10.2023.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2020 року в справі № 200/10469/19-а та від 24 вересня 2020 року в справі № 340/2618/19.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що можливо вважати подані позивачами заяви (звернення) підставою для оформлення та видачі паспорта громадянина України.

Так, зміст заяви містить обґрунтування та вимоги щодо видачі паспорту саме у вигляді книжки. При цьому заявник просила відповідача надати обґрунтовану відповідь-відмову для можливості реалізувати право на звернення до суду.

Також до вказаної заяви було подано весь необхідний перелік документів, передбачений Положенням №2503-ХІІ.

Виходячи з наведеного адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду за те, що вимоги позивача задоволені, тому її витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 858,88 грн та за подачу апеляційної скарги в сумі 1288,32 грн підлягають стягненню в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в загальному розмірі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/6485/23 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій областіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_2 у прийнятті старого паспорту та видачі паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, замість непридатного для використання, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (37841728) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, у зв`язку із відмовою із релігійних мотивів від оформлення паспорту у формі пластикової картки типу ID-1, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями без передачі будь яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування, (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР) про позивача, без відцифрованого підпису позивача, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37841728) на користь ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім гривень) 20 копійок.

Повне судове рішення 04 квітня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук