Постанова

від 03.04.2024 по справі 212/9100/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1335/24 Справа № 212/9100/21 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

за участю секретаря Юрченко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №212/9100/21 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Виконавчий комітет Лозуватської сільської ради Криворізького району у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, про встановлення відсутності факту розірвання шлюбу, скасування відповідної відмітки в актовому записі та внесення змін в Державний реєстр актів цивільного стану громадян,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна,

на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2023 року,

встановив:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Виконавчий комітет Лозуватської сільської ради Криворізького району у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, про встановлення відсутності факту розірвання шлюбу, скасування відповідної відмітки в актовому записі та внесення змін в Державний реєстр актів цивільного стану громадян.

Позов обґрунтований тим, що 31 серпня 1979 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується актовим записом № 63.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 06 грудня 2020 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 01 серпня 1979 року, актовий запис № 63, розірвано. При цьому, вказаним судовим рішенням було розірвано неіснуючий шлюб.

Восени 2019 року позивач дізналась про існування актового запису про укладення шлюбу, в якому зазначено взагалі іншу дату укладення шлюбу, а саме 01 вересня 1979 року .

На підставі наведеного вище позивач просила суд встановити правильну дату реєстрації шлюбу «31 серпня 1979 року» замість неправильно зазначеної « 01 вересня 1979 року », в актовому записі № 63 про укладення шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого Виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (враховуючи усні пояснення представника позивача, щодо найменування відповідача) внести зміни в актовий запис та в Державний реєстр актів цивільного стану громадян щодо актового запису № 63 про укладення шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого Виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, змінивши дату укладення шлюбу з «01» вересня 1979 року» на « ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати відсутнім факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладеного 31 серпня 1979 року, актовий запис № 63 та скасувати відмітки в актовому записі щодо розірвання шлюбу та внести відповідні зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо зазначеного актового запису про шлюб.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Н.Г., просить скасувати рішення суду та направити справу для розгляду до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду за встановленою підсудністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, встановивши, що до позовної заяви позивачем не надано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, тобто звернення позивача до відповідача із заявою про внесення змін в актовий запис та, відповідно, змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян з отриманням відповідної відмови від відповідача, суд повинен був застосувати норми п.7 ч.4 ст. 185 ЦПК України і повернути позивачу позовну заяву, натомість суд відкрив провадження у даній справі і розглядав її по суті.

Також вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у безпідставному продовженні строку підготовчого провадження без ухвалення відповідних ухвал та довготривалому ігноруванні клопотань представника позивача про витребування доказів по справі.

Крім того зазначає, що станом на час розгляду Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу даної цивільної справи відбулись як зміни щодо юридичної особи відповідача шляхом злиття Криворізького відділу РАЦС з Металургійним та Інгулецьким відділами ДРАЦС та створення Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), так і зміна місцезнаходження відповідача, який наразі має юридичну адресу в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, що свідчить про те, що спір мав бути розглянутий Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В судовому засіданні ОСОБА_6 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала та просила її задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_7 , яка діє в інтересах третьої особи ОСОБА_2 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судове засідання апеляційного суду інші учасники судового розгляду не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Н.Г., підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що у свідоцтві про укладення шлюбу, яке видано 31 серпня 1979 року, зазначено про укладення 31 серпня 1979 року шлюбу між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 63. (том 1 а.с.22)

У свідоцтві про шлюб, яке повторно видано 08 вересня 2010 року, зазначено про укладення 01 вересня 1979 року шлюбу між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 63. (том 1 а.с.26)

В записі акту про укладення шлюбу, зазначено, що шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено 01 вересня 1979 року, актовий запис № 63. (том 1 а.с.27-28)

У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, зазначено, що шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено 01 вересня 1979 року, актовий запис № 63 та на підставі рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області у справі № 2-2796, 2010 рік, розірвано шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) та ОСОБА_4 , зареєстрований 01 серпня 1979 року Виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького районного управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис № 63.

Відповідно листа Криворізького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану за № 3310/14.33-14 від 15 вересня 2019 року, адвокату Васильченко Н.Г, було надано інформацію про дату та номер актового запису про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в якому роз`яснено норми чинного законодавства України.

Звертаючись до суду з позовною заявою про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, встановлення відсутності факту розірвання шлюбу, скасування відповідної відмітки в актовому записі та внесення змін в Державний реєстр актів цивільного стану громадян, позивач посилалась на те, що в актовому записі про реєстрацію шлюбу № 63 про укладення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невірно зазначена дата реєстрації вказаного шлюбу, тому, як наслідок, відсутній факт розірвання вказаного шлюбу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України встановлено окремий порядок внесення змін до актового запису цивільного стан, при цьому позивач, у разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану, може оскаржити таку відмову в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття ,зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI).

Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

У відповідності до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом 2.11 Правил встановлено, що факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Згідно п. 2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Наведеними вище нормами чинного законодавства встановлено порядок внесення змін до актового запису цивільного стану, який позивачем по справі не дотримано, відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану позивачем не отримано, що свідчить про передчасність заявлених позивачем позовних вимог.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що, встановивши, що до позовної заяви позивачем не надано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, тобто звернення позивача до відповідача з заявою про внесення змін в актовий запис та відповідно змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян з отриманням відповідної відмови від відповідача, суд повинен був застосувати норми п.7 ч.4 ст. 185 ЦПК України і повернути позивачу позовну заяву, натомість суд відкрив провадження у даній справі і розглядав її по суті, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в даному випадку позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що законодавством України встановлено окремий порядок внесення змін до актового запису цивільного стан, тому пред`явлення позивачем позовних вимог про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, про встановлення відсутності факту розірвання шлюбу, скасування відповідної відмітки в актовому записі та внесення змін в Державний реєстр актів цивільного стану громадян, є передчасним. Посилання апелянта на те, що в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що до позовної заяви позивачем не надано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, є власним трактуванням висновків суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права, зокрема безпідставне продовження строку підготовчого провадження без ухвалення відповідних ухвал та довготривале ігнорування клопотань представника позивача про витребування доказів по справі, не є порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення спору судом першої інстанції.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення і доводи апеляційної скарги про те, що станом на час розгляду Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області даної цивільної справи відбулись як зміни щодо юридичної особи відповідача шляхом злиття Криворізького відділу РАЦС з Металургійним та Інгулецьким відділами ДРАЦС та створення Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), так і зміна місцезнаходження відповідача, який наразі має юридичну адресу в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, що свідчить про те, що спір мав бути розглянутий Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки реорганізація відповідача та, як наслідок, зміна його юридичної адреси впродовж перебування справи в провадженні суду, не свідчить про подання позову до суду з порушенням правил підсудності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна, залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 03 квітня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста