Постанова

від 04.04.2024 по справі 400/12215/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12215/23

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

повний текст судового рішення

складено 26.01.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУДПС від 05.09.2023 р. №9462478/41157144 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну від 27.06.2023 р. №2 датою її подання.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУДПС подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ (Підрядник) та ТОВ «ВДК Девелопмент» (Замовник) був укладений договір підряду №09/05-01 від 09.05.2023 р., на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування навісу, що розташований за адресою: м.Миколаїв, пл.Заводська, 13.

За наслідками виконання вказаного договору, ТОВ складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 27.06.2023 р. №2.

Згідно квитанції від 31.05.2023 року №9127601612 названа податкова накладна доставлена до ДПС, документ збережено, реєстрація зупинена з підстав: відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, показник: D=86,1823%, P=15958,51. Запропоновано надати пояснення та інші документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

На пропозицію відповідача, позивачем до контролюючого органу надано пояснення та додано первинні документи на підтвердження вказаної господарської операції, а саме: договір підряду №09/05-01 від 09.05.2023, податкова накладна №5 від 25.05.2023, квитанція №9127601612 від 31.05.2023 до ПН 5 від 25.05.2023, акт здачі-прийняття робіт №5275341 від 26.06.2023, акт здачі-прийняття робіт №5291366 від 04.07.2023, накладні №218-001452 від 17.07.2023, №218-001491 від 17.07.2023, №485 від 07.07.2023, №486 від 07.07.2023, №487 від 07.07.2023, №545 від 28.07.2023, №761 від 02.06.2023, №1188 від 10.07.2023, №1301 від 19.07.2023, №1302 від 19.07.2023, № 25561 від 11.07.2023, №25649 від 11.07.2023, № 5231070 від 02.06.23, №5241615 від 08.06.23, №5247229 від 12.06.23, № 5256554 від 16.06.23, № 5263148 від 20.06.23, № 5270255 від 22.06.23, № 5272159 від 23.06.23, № 5275342 від 26.06.2023, № 5280504 від 28.06.23, № 5285852 від 30.06.23, № 5296107 від 05.07.23, № 5296116 від 05.07.23, № 5299918 від 06.07.23, № 5306059 від 11.07.23, б/н від 05.06.23, б/н від 25.05.23, РнкМУ-0016287 від 08.06.23, №1886 від 31.05.2023, платіжні інструкції по накладним, ТТН №218-001452 від 17.07.2023, ТТН №218-001491 від 17.07.23, акту 8 від 04.08.23, платіжна інструкція №2477 від 18.08.23, №2439 від 21.07.23, накладна №5351371 від 01.08.23, №576 від 04.08.23, №584 від 07.08.23 щодо придбання і використання матеріалів за договором №09/05-01 від 09.05.2023 р.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУДПС прийнято рішення від 05.09.2023 р. №9462478/41157144 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.06.2023 р. №2 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: по платнику податку 09.06.2023 р. прийнято рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до постанови КМУ від 11.12.2019 року №1165.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ звернулось зі скаргою до податкового органу центрального рівня, однак, 14.09.2023 року ДПС було прийнято рішення №68085/41157144/2 про залишення скарги без задоволення.

Винесення вказаного рішення про відмову в реєстрації ПН і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, які саме документи слід надати до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Позивач же надає контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи необхідно подати.

Разом з тим, суд зазначив, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУДПС, приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, з огляду на те, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, не зазначила в чому ж полягають зазначені порушенням законодавства.

При цьому, суд зауважив, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість ТОВ, на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надало до контролюючого органу пояснення та відповідні первинні документи.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку).

Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості здійснення операції, одним з яких передбачено наступний критерій (1): «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Також, наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 було затверджено «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН», п.1-5 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5).

Крім того, пунктом 11 вказаного порядку передбачено підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірної ПН стало те, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 1 до Порядку зупинення №1165) зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Також позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації ПН/РК стало надання платником податку копії документів, складених із порушенням законодавства.

Разом з тим, податковим органом не вказано, які саме документи були подані із порушеннями, і, крім того, не наведено підстав віднесення господарських операцій позивача до п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і доказів прийняття рішення про віднесення ТОВ до ризикових.

Колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо не надання (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вищевказаним контрагентом) позивачем документів в обсязі, необхідному для реєстрації ПН/РК, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентом (ТОВ «ВДК Девелопмент») було укладено договір підряду №09/05-01 від 09.05.2023 року на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування навісу, що розташований за адресою: м.Миколаїв, пл.Заводська, 13.

На підтвердження названої вище господарської операції у справі наявні копії актів здачі-прийняття робіт, накладні, платіжні доручення по накладним, товаро-транспортні накладні, платіжні інструкції, а також накладні щодо придбання і використання матеріалів за договором підряду, щодо яких заперечень збоку ДПС надано не було (а.с.43-146).

Колегія суддів вважає, що можливість виконання позивачем обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Суд зазначає, що про такі невідповідності зазначених документів відповідач не зазначав у жодному своєму рішенні як на стадії зупинення реєстрації, так і при відмові у реєстрації податкової накладної.

При цьому, апеляційний суд також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності обов`язку контролюючого органу зазначати у квитанції конкретний перелік документів, оскільки, з урахуванням наведених вище норм законодавства, відповідач, зупиняючи реєстрацію ПН/РК, повинен не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки пункт 5 Порядку №520 містить приблизний, але не вичерпний перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрація яких зупинена.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом) відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами доведено не було), а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації ПН/РК та винесення спірних рішень про відмову в їх реєстрацій.

Окремо колегія суддів зазначає, що наявність первинної документації та її не/належна якість є вагомою обставиною, однак на даному етапі податкового контролю, та з урахуванням його виду та способу, не завжди є вирішальною та ключовою при здійсненні моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд в постанові від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19 зазначив, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В контексті зазначеного суд наголошує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Наведене узгоджується з висновками, визначеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року, по справі №140/2160/18.

Викладені мотиви підтверджується також наступними змінами у п.17 Порядку №1165, внесеними Постановою КМУ 23.12.2022 р. №1428, відповідно до яких п.17 Порядку доповнено абзацом такого змісту: "У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку".

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати ПН/РК є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

При цьому, судова колегія не надає оцінку доводам апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки дане питання не розглядалось у суді першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук