Постанова

від 04.04.2024 по справі 420/17211/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17211/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мовігруп Картал» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мовігруп Картал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2023 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач, Фонд) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мовігруп Картал» (далі відповідач, ТОВ «Мовігруп Картал»), в якому просив стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції в сумі 73 320,22 грн. та пеню за порушення термінів сплати санкцій в сумі 3 695,58 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Фонд зазначив, що ТОВ «Мовігруп Картал», в порушення норм Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ), у 2022 році не виконало нормативу робочих місць щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.

На переконання Фонду, невиконання нормативу у працевлаштуванні однієї особи з інвалідністю у 2022 році супроводжується обов`язковим накладенням адміністративно-господарських санкцій, за умови, якщо підприємство до 15.04.2023 року самостійно їх не сплатить.

Оскільки товариство не створило необхідну кількість робочих місць для осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, позивач застосував до останнього адміністративно - господарські санкції в сумі 73 320,22 грн.

Окрім цього, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій (з 16.04.2023 по 19.06.2023) позивач нарахував пеню в розмірі 3 695,58 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволений.

Суд стягнув з ТОВ «Мовігруп Картал» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно - господарських санкцій в сумі 73 320,22 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3 695,58 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції указав, що діюче законодавство встановлює обов`язки для підприємств щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також передбачено сплату підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю.

Суд встановив, що згідно розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та розрахунку суми пені середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 29 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ становить 1 особа.

При цьому, суд врахував, що відповідач не виконав норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.

Отже суд визнав, що сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 73 320,22 грн., сума пені становить 3695,58 грн.

Суд зазначив, що докази сплати адміністративно-господарських санкцій у матеріалах справи відсутні, а тому визнав позов обґрунтованим та таким, що належить до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Мовігруп Картал», посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування ТОВ «Мовігруп Картал» зазначає про працевлаштування, на своєму підприємстві, в 2022 року осіб з інвалідністю та вказує про безпідставний висновок суду про порушення ним вимог чинного законодавства України, а також про наявність правових підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Як пояснює ТОВ «Мовігруп Картал», ним було затверджено на 2022 рік штатний розпис підприємства та у 2022 році на підприємстві були працевлаштовані та офіційно працювали, згідно до штатного розпису 25 осіб, з них 2 працівника інваліда.

Тобто, на його переконання, вимоги Закону № 875-ХІІ щодо створення робочих місць та щодо нормативу -виконані.

Окремо скаржник наголошував на тому, що ані розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, ані претензії Фонду з вимогою щодо сплати нарахованої суми адміністративно- господарської санкції , він не отримував.

Отже, скаржник посилаючись на виконання вимог Закону № 875-ХІІ, вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для застосування, до нього, адміністративно- господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875-ХІІ є необґрунтованими.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «Мовігруп Картал» перебуває на обліку в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

ТОВ «Мовігруп Картал» на 2022 рік затвердило штатний розпис підприємства та у 2022 році на підприємстві було працевлаштовані та офіційно працювали згідно до штатного розпису 25 осіб, з них 2 працівника інваліда, а саме: К

1. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), наказ про прийняття на роботу №105 від 11.01.2022 року, який був інвалідом 3 групи інвалідності (безстроково) на підставі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №774120 серії 10 ААВ від 27.10.2015 року;

2. ОСОБА_2 (РНГКПП: НОМЕР_2 ), наказ про прийняття на роботу №105 від 11.01.2022 року, яка була інвалідом 3 групи інвалідності (безстроково) на підставі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №886735 серії 12 ААА від 18.07.2018 року.

Як встановлено матеріалами справи звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду товариством не подавався внаслідок звільнення суб`єктів господарювання від такого обов`язку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю сформував розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік, які підлягають сплаті ТОВ «Мовігруп Картал», у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У вказаному розрахунку зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у ТОВ «Мовігруп Картал» складає 29 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 особу, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0 осіб.

З огляду на зазначене, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю указало на те, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю складає 1 особу, у зв`язку з чим, ТОВ «Мовігруп Картал» були визначені адміністративно-господарські санкції у розмірі 73 320,22 грн. та пеня 3 695,58 грн.

Указаний розрахунок, як стверджує позивач, був розміщений в електронному кабінеті ТОВ «Мовігруп Картал».

17.05.2023 Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю направив на адресу відповідача претензію, якою повідомив, що підприємство не виконало встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим необхідно сплатити нараховану суму адміністративно-господарської санкції.

Оскільки дана заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з метою її стягнення в судовому порядку.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

В апеляційній скарзі ТОВ «Мовігруп Картал» зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про порушення вимог Закону № 875-ХІІ та про наявність правових підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій, а також пені, з огляду на працевлаштування, у спірний період, на підприємстві осіб з інвалідністю.

Колегія суддів, досліджуючи даний довід скаржника встановила таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон 875-XII.

Відповідно до статті 17 Закону 875-XII, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

При цьому, частина 2 цієї статті визначає, що підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради, за рахунок власних коштів у разі потреби, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Частина 3 статті 18 Закону 875-XII передбачає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19 Закону 875-XII передбачає, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

-про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

-необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Приписи статті 20 Закону №875-XII передбачають, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону № 875-ХІІ, регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70.

Предметом проведення перевірки, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 16 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Водночас колегія суддів враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-IX з 06.11.2022 внесені зміни, зокрема, до статей 18 і 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, зокрема щодо обов`язку подавати звітність про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю форми № 10-ПОІ (річна)) за 2022 рік.

Тобто, за 2022 рік подавати звіт не потрібно.

Як згадувалось вище, ТОВ «Мовігруп Картал», враховуючи наведені зміни до законодавства, не подавало звітність про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю форми № 10-ПОІ (річна)) за 2022 рік.

Варто відзначити, що відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує в автоматичному режимі від Пенсійного фонду України.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2022 по справі №400/3957/21 дійшов висновку, що саме Держпраця та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Наведене надає можливість дійти висновку, що сукупність допущених суб`єктом владних повноважень порушень під час реалізації своїх функцій, не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому, що недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не є доведеним жодним належним доказом.

Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання підприємством нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на матеріали справи та вищезазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлений факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Слід зазначити, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом №875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Водночас, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.

З урахуванням викладеного, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання ТОВ «Мовігруп Картал» нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Таким чином, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Мовігруп Картал» щодо безпідставності заявленого позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Відповідно до приписів статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Мовігруп Картал» суми адміністративно - господарських санкцій та пені слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мовігруп Картал» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою в задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мовігруп Картал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 04.04.2024.