Постанова

від 03.04.2024 по справі 620/6824/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6824/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року (повний текст складено 24 серпня 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ''Хлібокомбінат ''Кулиничі'' про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, в якому просив, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.08.2005 по 01.04.2011 на посаді водія у ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі»;

- зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.08.2005 по 01.04.2011 на посаді водія у ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відомості про сплату страхових внесків за період з 16.08.2005 по 01.04.2011 в Реєстрі застрахованих осіб щодо позивача відсутні. Крім того, ГУ ПФ України в Запорізькій області не є територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживанням позивача, до якого він звертався з відповідною заявою.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що відсутність інформації про сплату страхових внесків за період роботи з 16.08.2005 по 01.04.2011 виникла у зв`язку з неправильним зазначенням роботодавцем РНОКПП позивача, тобто не з вини позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 16.08.2005 по 01.04.2011 позивач працював на посаді водія ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі» (ТОВ «Кулиничівський Хлібзавод», ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський»), що підтверджується відомостями трудової книжки від 05.08.1980 серія НОМЕР_1 та копіями архівних довідок від 07.03.2023 №06-14/97, 06.04.2023 № 170 та № 171 (а.с.11-25).

За результатами розгляду звернення позивача за призначенням пенсії, рішенням ГУ ПФ України в Запорізькій області від 21.04.2023 №253950009173 у призначенні позивачу пенсії за віком відмовлено, оскільки страховий стаж особи становить 28 років 23 дні, при необхідному 30 років (а.с.26).

Згідно з Формою РС-право від 27.07.2023 при розрахунку стажу ОСОБА_1 йому не було враховно період роботи на посаді водія ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі» з 16.08.2005 по 01.04.2011 (а.с.27).

Вважаючи протиправним не зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зараховує до страхового стажу позивача періоди роботи з 16.08.2005 по 01.04.2011.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

В силу ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача вбачається, що в період з 16.08.2005 по 01.04.2011 позивач працював на посаді водія в ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі» (ТОВ «Кулиничівський Хлібзавод», ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський»), що також підтверджується архівними довідками (а.с.11-25).

Пенсійний орган посилається на відсутність у вказаному записі інформації про посаду особи, яка вчинила запис.

Отже, стаж роботи позивача в період з 16.08.2005 по 01.04.2011 на посаді водія в ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі» (ТОВ «Кулиничівський Хлібзавод», ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський») підтверджений належним чином та підлягає зарахуванню до загального трудового стажу.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідний період роботи позивача підтверджується як записами у трудовій книжці, так і додатково поданими архівними довідками.

При цьому, саме роботодавець є податковим агентом відносно свого працівника і забезпечує відрахування із заробітної плати найманого працівника податків, зборів та інших обов`язкових платежів, в тому числі здійснює сплату страхових внесків, а тому будь-які дії (помилки при оформленні таких відрахувань, зокрема в частині РНОКПП робітника) чи бездіяльність роботодавця (не здійснення перерахування страхових внесків) не може ставитись у відповідальність працівнику та позбавляти його права на соціальну гарантію у формі пенсійних виплат, шляхом незарахування такого періоду до страхового стажу. Натомість саме роботодавець, як податковий агент, має нести правові наслідки таких порушень у такому випадку.

Отже, відсутність інформації про сплату роботодавцем страхових внесків за працівника не може мати наслідком позбавлення особи права на зарахування до її страхового стажу періодів роботи, які підтверджені належним чином.

Щодо посилання апелянта на неналежного відповідача, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п.4.2 р.IV якого після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Так, заява про призначення пенсії позивачем подана до ГУ ПФ України в Чернігівській області (а.с.71), в той же час розгляд вказаної заяви був здійснений за принципом екстериторіальності саме ГУ ПФ України в Запорізькій області, яким у було прийнято рішення від 21.04.2023 №253950009173 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу внаслідок не зарахування до нього періоду його роботи на посаді водія в ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі» (ТОВ «Кулиничівський Хлібзавод», ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський») в період з 16.08.2005 по 01.04.2011, а тому ГУ ПФ України в Запорізькій області є належним відповідачем в рамках спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 03 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма