Постанова

від 04.04.2024 по справі 320/39762/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/39762/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 1003 80/2023/000166/2 від 02.05.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вказує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених декларантом позивача за ЕМД за № 23UA100380606052U2 на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

в інвойсі від 21.02.2023 № КРІ/786/10615/2023 зазначено, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. Проте надані до митного оформлення Технічні умови від 21.02.2023 рік виробництва товару вказано 2022-2023;

згідно з п. 3.2 додатка до зовнішньоекономічного контракту від 20.02.2023 № КРІ/786/1112/19/143 зазначено, що в ціну товару входить вартість пакування, маркування та доставки;

в інвойсі від 21.02.2023 № КРІ/786/10615/2023 зазначено Коносамент № АРІ0178470, який виставлений 27.02.2023, що суперечить правилам морського перевезення, оскільки коносамент створюється під час розміщення вантажу на борту судна;

пунктом 4 доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 20.02.2023 № КРІ/786/1112/19/143 зазначено, що оплата здійснюється у розмірі 100% сплати за товар до 31.05.2023 включно, проте в інвойсі від 21.02.2023 № КРІ/786/10615/2023 умови, порядок та термін оплати за товар не визначені. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні;

в інвойсі, коносаменті та СМК від 27.04.2023 № А0965929 відсутні відмітки митниць через які постачався товар, що документи надавалися для перевірки та контролю під час перетину товару. Дана норма передбачена в Постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»;

декларантом подано інвойс від 21.02.2023 № КРІ/786/10615/2023 та СМК від 27.04.2023 № А0965929 з відміткою прикордонної митниці, проте інші документи відповідно до повідомлення не надано.

Відповідач наголошує, що позивач не скористався наданим йому правом шляхом надання необхідних додаткових документів підтвердити заявлену митну вартість товарів, а отже, не було усунуто сумнівів відповідача у достовірності даних, які задекларовані, внаслідок неподання таких документів, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, та те, що у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування.

На думку відповідача, судом першої інстанції не було враховано та досліджено того, що подані декларантом документи не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, оскільки декларант не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, а надані не усувають виявлені розбіжності.

З урахування викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів. На думку відповідача, прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.

01.04.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення.

На думку позивача, відповідач помилково стверджує в апеляційній скарзі, що підставою для винесення оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № ЄА100380/2023/000166/2 від 02.05.2023 було те, що ТОВ «Віта-Текс» не надав до митного оформлення страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, документів, що підтверджують вартість; транспортування оцінюваних товарів: транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення товару.

Разом із тим, відповідно до пункту 3.2 Додатку Продавець та ТОВ «Віта-Текс» погодили, що ціна товару, зазначена в пункті 3.1 Додатку, з урахуванням положень пункту 2.1 включає також у себе вартість товару, його упаковки, маркування та доставки.

Як наслідок, ураховуючи вищевикладене, вартість витрат, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митній території України, витрат, понесених на навантаження, вивантаження та обробку товару, пов`язаних із його транспортуванням до місця ввезення на митній території України, вартість витрат щодо проходження експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягали сплаті при експорті товару, на умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (Інкотермс 2010) були включені до ціни товару та були понесені Продавцем, а не ТОВ «Віта-Текс», оскільки саме на Продавця покладений обов`язок щодо забезпечення транспортування товару, його навантаження, вивантаження та обробки, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, щодо сплати необхідних зборів при здійсненні експортних митних процедур, а відтак позивач вважає, що не повинен був додатково надавати відповідачу документи, які підтверджують такі витрати, адже вони були включені до ціни товару та не підлягали додатковому виокремленню та включенню до митної вартості товару.

Позивач вказує, що умови поставки СРТ м. Київ, Україна (Інкотермс 2010) не передбачають зобов`язань ані Продавця, ані ТОВ «Віта-Текс» щодо укладення договору (контракту) страхування товару, що залишилося поза увагою відповідача. При цьому, ТОВ «Віта-Текс» на добровільних засадах також не укладало будь-яких договорів страхування товару, про що він повідомляв відповідачу в своєму Листі № 0205/23-01 від 02.05.2023 та що, в свою чергу, підтверджується Декларацією митної вартості до Митної декларації № ЄА100380/2023/000166/2 від 02.05.2023, у якій позивачем задекларовано відсутність страхування товару та яка міститься в матеріалах адміністративної справи № 320/39762/23.

Позивач вважає, що відповідач помилково виніс Рішення про коригування, так як в Інвойсі, Коносаменті AFI0178470 від 27.02.2023 року та Міжнародній товарно-транспортній накладній (СМК) № А0965929 від 27.04.2023 відсутні відмітки митниць, через які постачався товар.

Позивач не погоджується з позицією відповідача, зазначеною в його апеляційній скарзі, що підставою для винесення оскаржуваного Рішення про коригування було те, що в Інвойсі, Коносаменті та СМК відсутні відмітки митниць, через які постачався товар.

Позивач вказує, що він надав відповідачу копію Коносамента в тому вигляді, в якому вона була отримана від перевізника Продавця, який і ніс витрати щодо транспортування спірного товару до місця призначення на митній території України, та яка містить відмітки перевізника.

Разом із тим, у матеріалах адміністративної справи № 320/39762/23 знаходяться також копії Інвойса, який містить відмітку Волинської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби У країни та СМК, у якій, в свою чергу, наявні відмітки Волинської митниці та відповідача.

Позивач вказує, що коносамент є документом, який підтверджує перевезення товарів водним транспортом (а не автомобільним), у той час як факт перевезення вантажу автомобільним транспортом підтверджує міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК).

Таким чином, ураховуючи те, що спірний товар перетинав митний (державний) кордон України автомобільним транспортним засобом із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а не водним транспортним засобом, то відмітки про проходження митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску через державний кордон України були проставлені Волинською митницею на Інвойсі та СМК, що й пояснює відсутність відповідних відміток митного органу в Коносаменті.

Що ж стосується позиції відповідача про зазначення Продавцем номера Коносамента в Інвойсі раніше дати його видачі, то позивач зазначає, що Інвойс формується Продавцем, який, за інформацією позивача, резервує у відповідній спеціалізованій системі номер коносамента для перевезення товарів у контейнері, а відтак наперед знає який номер буде присвоєний системою коносаменту в день його видачі (формування). Також, позивач звертає увагу, що в Інвойсі міститься посилання на номер Коносамента, а не на його дату.

Позивач вважає, що такий вищевказаний аргумент відповідача жодним чином не пояснює як наявність чи відсутність номера Коносамента в Інвойсі унеможливлює здійснення відповідачем перевірки числового значення складових митної вартості спірного товару.

Також, позивач вважає, що відповідач помилково в апеляційній скарзі стверджує, що ТОВ «Віта-Текс» документально не підтверджено, що спірний товар є стоковим.

Натомість, і в Додатку, і в Інвойсі, виставленому Продавцем та який є первинним документом бухгалтерського обліку ТОВ «Віта-Текс», Продавець та ТОВ «Віта-Текс» чітко та однозначно узгодили, що спірний товар є стоковим.

Аналогічне підтвердження міститься в Пакувальному листі Продавця б/н від 21.02.2023 до Інвойса та Технічних умовах Продавця б/н від 21.02.2023, наданих позивачем відповідачу разом із Митною декларацією 606052, та в яких чітко та однозначно вказано, що спірний товар є стоковим.

Отже, позивач вважає, що відповідач протиправно виніс оскаржуване Рішення про коригування, так як в Інвойсі не визначені умови, порядок та термін оплати за товар, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні.

Крім того, відповідач в оскаржуваному Рішенні про коригування чітко виклав правові підстави для прийняття ним Рішення про коригування, серед яких відсутній зазначений вище аргумент контролюючого органу. Отже, оскаржуване Рішення про коригування вже містить, як того вимагають положення ч. 2 ст. 55 Митного Кодексу України, причини (правові підстави) для його винесення відповідачем, який і має доводити їх законність у ході розгляду судом адміністративної справи № 320/39762/23, а не вказувати нові правові підстави для його винесення у своїй апеляційній скарзі.

Відтак, позивач вважає, що відповідач уже під час перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції намагається змінити свою правову позицію щодо законності оскаржуваного Рішення про коригування, що є, неприпустимим.

Також, позивач вказує, що поза увагою відповідача залишився той факт, що Інвойс містить посилання на Додаток, відповідно до пункту 4 якого передбачено наступні умови оплати за спірний товар: «Оплата здійснюється Позивачем шляхом сплати 100% (сто відсотків) вартості товару до 31 травня 2023 року включно. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов`язані з банківським переказом за поставку товару, несе ТОВ «Віта-Текс».

При цьому при наданні відповіді на запит відповідача для підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Віта-Текс» у своєму Листі № 0205/23-01 від 02.05.2023 повідомив відповідачу, що Інвойс станом на день підписання зазначеного вище листа був неоплаченим, що й пояснює чому позивач не надав банківських платіжних документів відповідачу в силу відсутності таких станом на день митного оформлення спірного товару ТОВ «Віта-Текс» та станом на день підписання вказаного листа.

Позивач вважає, що відповідач помилково виніс оскаржуване Рішення про коригування, так як його не влаштував наданий до митного оформлення Прайс-лист Продавця б/н від 21.02.2023, вимагаючи виокремлення в ньому таких складових товару як упаковки, маркування та доставки.

Позивач вказує, що в нього були відсутні станом на день митного оформлення спірного товару будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) Продавця щодо спірного товару, крім того Прайс-листа, який було надано ТОВ «Віта-Текс» разом із Митною декларацією. Більше того, чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною. Крім того, позивач може надати відповідачу лише той Прайс-лист виробника товару, який є в його наявності.

Що стосується виокремлення окремих складових ціни товару в Прайс-листі, то позивач не погоджується з такою позицією відповідача, адже такої вимоги щодо виокремлення складових ціни товару в прайс-листі законодавець не передбачає. При цьому виокремити складові ціни можливо лише в такому документі як калькуляція ціни товару, яку відповідач не витребовував у ТОВ «Віта-Текс» та яка не міститься в переліку документів, які підтверджують митну вартість товару, визначеному в частині 2 статті 53 Митного Кодексу України.

Також, позивач звертає увагу, що спірний товар постачався на умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (відповідно до Інкотермс 2010), які в статтях А.4, А.6 та А.9 розділу СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (відповідно до Інкотермс 2010) передбачають обов`язок Продавця, а не ТОВ «Віта-Текс» здійснити поставку товару, сплатити ціну фрахту та забезпечити належні упаковку та маркування товару. При цьому, як було зазначено вище, відповідно до пункту 3.2 Додатку ціна товару, зазначена в пункті 3.1 Додатку, з урахуванням положень пункту 2.1 включає також у себе вартість товару, його упаковки, маркування та доставки, що залишилося поза увагою відповідача.

Позивач вважає, що відповідач помилково виніс Рішення про коригування, так як ТОВ «Віта-Текс» не надав у відповідь на його запит платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації, копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Оскільки, законодавець ставить обов`язок ТОВ «Віта-Текс» надати відповідачу виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини у пряму залежність від наявності таких документів у ТОВ «Віта-Текс».

Таким чином, так як у ТОВ «Віта-Текс» як на дату надання Листа № 0205/23-01 від 02 травня 2023 року, на день підписання Позовної заяви, так і станом на день підписання цього Відзиву на апеляційну скаргу відсутні копія митної декларації країни відправлення, яка є власністю Продавця та який не зобов`язаний надавати такий документ ТОВ «Віта-Текс», та будь-які висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то ненадання ТОВ «Віта-Текс» відповідача таких документів не може слугувати підставою для прийняття останнім оскаржуваного Рішення про коригування.

Що ж стосується ненадання ТОВ «Віта-Текс» відповідачу у відповідь на його запит виписки з бухгалтерської документації, платіжних та бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, то ТОВ «Віта-Текс» у своєму Листі № 0205/23-01 від 02.05.2023 повідомляв відповідачу, що в нього були відсутні станом на день підписання такого листа виписка з бухгалтерської документації та будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, пов`язані з поставкою спірного товару, адже сам товар не брався на бухгалтерській облік ТОВ «Віта-Текс», так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача, був невипущений у вільний обіг та був неоплачений.

Відповідач, на переконання позивача, порушив приписи Митного Кодексу України та неправильно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів.

Крім того, відповідач у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування лише зазначив номери та дати митних декларацій, використаних ним як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірних товарів.

При цьому відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить, на переконання позивача, про протиправний характер оскаржуваного Рішення про коригування.

Позивач звертає увагу, що відповідно до граф 11, 15, 20 та 34 Митної декларації поставка спірних товарів відбувалася з Ісламської Республіки Пакистану на умовах СРТ м. Київ, Україна відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010).

Разом із тим, відповідно до графи 29 Митної декларації ввезення спірних товарів на митну територію України здійснювалося через Волинську митницю.

Позивач вказує, що відповідно до граф 11, 15, 20 та 34 наданих відповідачем Митної декларації ІМ40ДЕ №UA500080001932U4 від 03.04.2023 та Митної декларації ІМ40ДЕ № 23UA500020001407U3 від 31.01.2023, які були використані відповідачем як джерело інформації при винесенні оскаржуваного Рішення про коригування та коригуванні митної вартості спірних товарів за Митною декларацією ТОВ «Віта-Текс», вбачається, що:

а) референтний товар за Митною декларацією ІМ40ДЕ №UA500080001932U4, митна вартість якого була використана відповідачем при коригуванні митної вартості спірного товару ТОВ «Віта-Текс» за Митною декларацією, хоча і має походження з Ісламської Республіки Пакистану, проте, в свою чергу, постачався з Китайської Народної Республіки на умовах поставки СРТ м. Одеса. Україна та продавався з відмінної торговельної країни - Республіки Польщі, а не з Ісламської Республіки Пакистану:.

б) референтний товар за Митною Декларацією ІМ40ДЕ № 23UA500020001407U3, митна вартість якого була використана відповідачем при коригуванні митної вартості спірного товару за Митною декларацією ТОВ «Віта-Текс», хоча і постачався з Ісламської Республіки Пакистану на умовах поставки СРТ м. Одеса. Україна, але, в свою чергу, продавався з відмінної торговельної країни - Республіки Польщі, а не з Ісламської Республіки Пакистану.

Разом із тим, відповідно до граф 29 Митних декларацій ІМ40ДЕ №UA500080001932U4 та ІМ40ДЕ № 23UA500020001407U3 ввезення референтних товарів на митну територію України здійснювалося через Одеську митницю як територіальний орган (відокремлений підрозділі Державної митної служби України (надалі - «Одеська митниця»), а не через Волинську митницю.

Отже, відповідач при винесенні оскаржуваного Рішення про коригування та коригуванні митної вартості спірних товарів за Митною декларацією ТОВ «Віта-Текс» використав митну вартість товарів, країною походження яких хоча і є Ісламська Республіка Пакистан, але які, в свою чергу, постачалися та продавалися з відмінних країн (Китайської Народної Республіки та Республіки Польщі, а не з Ісламської Республіки Пакистану), що свідчить про перепродаж референтних товарів за Митною декларацією ІМ40ДЕ №UA500080001932U4 та Митною декларацією ІМ40ДЕ № 23UA500020001407U3, тобто збільшення ціни таких товарів на величину, необхідну для отримання прибутку (виручки) компаніями-продавцями від такого перепродажу, та які постачалися на митну територію України за відмінним маршрутом поставки та до іншого місця призначення на митній території України (через Одеську митницю до м. Одеси, а не через Волинську митницю до м. Києва), тобто відповідач здійснив коригування митної вартості спірних товарів за Митною декларацією позивача без урахування відмінностей у складових вартості товарів та маршрутах поставки товарів (референтних та спірних).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Як підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (код ЄДРПОУ 34483946, місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 17В) зареєстровано в якості юридичної особи 15.08.2006, номер запису 1 072 102 0000 007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності товариства є 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами (основний).

Між ТОВ "Віта Текс" (Покупець) та Kausar Processing Industries (Pvt) Ltd. (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 17.09.2019 № KPI/786/1112/19, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю тканини й текстильні товари виробництва Ісламської Республіки Пакистан, а також інших країн, а покупець зобов`язується оплатити отриманий від продавця товар на умовах, визначених сторонами в договорі та/або відповідних додатках до нього:

а) тканина 100% бавовна;

b) тканина 52% поліестер та 48% бавовна;

c) інший товар, вказаний у додатках до цього договору (пункт 1.1 Договору).

Договором поміж іншого встановлено, що: товар поставляється на умовах CFR м. Одеса, Україна (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору (пункт 2.1 Договору); продавець і покупець погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,50 долара США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до цього договору (пункт 3.2 Договору); оплата здійснюється покупцем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору (пункт 4.1 Договору); оплата за товар буде проводитися шляхом оплати покупцем виставленого продавцем інвойсу на товар (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до підписаного між сторонами додатку від 20.02.2023 № KPI/786/1112/19/143 до договору від 17.09.2019 № KPI/786/1112/19, товар відвантажується на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010) змішаним транспортом: морським транспортом до м. Гданська, Республіка Польща з подальшою доставкою Товару автомобільним транспортом до м. Києва, Україна.

Продавцем виставлено покупцю комерційний інвойс від 21.02.2023 № KPI/786/10615/2023 на суму 74 733,54 доларів США.

ТОВ "Віта Текс" подано до відповідача митну декларацію ІМ40ДТ № 23UA100380606052U2 з метою митного оформлення товару, який поставляється згідно інвойсу від 21.02.2023 № KPI/786/10615/2023. Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації №23UA100380606052U2 загальна митна вартість товару складала 74 733,54 долари США, як це зазначено в пунктах 2.1 та 3.1 додатку та інвойсі, його поставка відбувалась на умовах СРТ м. Київ, Україна.

02.05.2023 відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за Митною декларацією.

В той же день, позивач у відповідь на запит надав відповідачу лист позивача № 0205/23-01.

02.05.2023 відповідач направив позивачу повідомлення з метою проведення письмової консультації в спеціалізованій системі обміну електронними документами.

02.05.2023 відповідач, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2023/000166/2, яким застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості Товару. Також, відповідач виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/000393, якою відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією.

Вважаючи протиправним рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № № UA 1003 80/2023/000166/2 від 02.05.2023 ТОВ «ВІТА-ТЕКС» звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією в оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

На виконання ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 ст. 257 МК України встановлює, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частина 7 ст. 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Керуючись ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин 2, 4-6 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

За правилом, визначеним п. 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Як зазначалося вище, ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що додаткові документи (за наявності) подаються декларантом протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги органу доходів і зборів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в ч. 2 ст. 53 МК України.

Щодо підстави для винесення оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів, що ТОВ «Віта-Текс» не надало до митного оформлення страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, документів, що підтверджують вартість; транспортування оцінюваних товарів: транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення товару слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3.2 Додатку до Договору Продавець та ТОВ «Віта-Текс» погодили, що ціна товару, зазначена в пункті 3.1 Додатку, з урахуванням положень пункту 2.1 включає також у себе вартість товару, його упаковки, маркування та доставки.

Отже, вартість витрат, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митній території України, витрат, понесених на навантаження, вивантаження та обробку товару, пов`язаних із його транспортуванням до місця ввезення на митній території України, вартість витрат щодо проходження експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягали сплаті при експорті товару, на умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (Інкотермс 2010) були включені до ціни товару та були понесені Продавцем, а не ТОВ «Віта-Текс», оскільки саме на Продавця покладений обов`язок щодо забезпечення транспортування товару, його навантаження, вивантаження та обробки, пов`язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, щодо сплати необхідних зборів при здійсненні експортних митних процедур, а відтак позивач вважає, що не повинен був додатково надавати відповідачу документи, які підтверджують такі витрати, адже вони були включені до ціни товару та не підлягали додатковому виокремленню та включенню до митної вартості товару.

Також, як вказує позивач, ТОВ «Віта-Текс» на добровільних засадах також не укладало будь-яких договорів страхування товару, про що він повідомляв відповідачу в Листі № 0205/23-01 від 02.05.2023 та що, в свою чергу, підтверджується Декларацією митної вартості до Митної декларації № ЄА100380/2023/000166/2 від 02.05.2023, у якій позивачем задекларовано відсутність страхування товару.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості як в Інвойсі, Коносаменті AFI0178470 від 27.02.2023 та Міжнародній товарно-транспортній накладній (СМК) № А0965929 від 27.04.2023 відсутні відмітки митниць, через які постачався товар, слід зазначити наступне.

Як зауважує позивач, він надав відповідачу копію Коносамента в тому вигляді, в якому вона була отримана від перевізника Продавця, який і ніс витрати щодо транспортування спірного товару до місця призначення на митній території України, та яка містить відмітки перевізника.

Крім того, як вбачається з копії Інвойса, такий містить відмітку Волинської митниці як територіального органу (відокремленого підрозділу) Державної митної служби У країни та СМК, у якій, в свою чергу, наявні відмітки Волинської митниці та відповідача. Вказаний коносамент є документом, який підтверджує перевезення товарів водним транспортом (а не автомобільним), у той час як факт перевезення вантажу автомобільним транспортом підтверджує міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК).

Відтак, колегія суддів погоджується з правовою позицією позивача, що спірний товар перетинав митний (державний) кордон України автомобільним транспортним засобом із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а не водним транспортним засобом, то відмітки про проходження митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску через державний кордон України були проставлені Волинською митницею на Інвойсі та СМК, що й пояснює відсутність відповідних відміток митного органу в Коносаменті.

Щодо тези апеляційної скарги, що документально не підтверджено, що ввезений ТОВ «Віта-Текс» товар є стоковим, слід зазначити наступне.

Як вбачається з Додатку до Договору та Інвойса Продавця сторони угоди узгодили, що спірний товар є стоковим. Аналогічне підтвердження міститься в Пакувальному листі Продавця б/н від 21.02.2023 до Інвойса та Технічних умовах Продавця б/н від 21.02.2023.

Крім того, відповідач в оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості не зазначав наведений вище аргумент контролюючого органу.

Щодо такої підстави коригування митної вартості ввезеного товару, як те що наданий Прайс-лист Продавця б/н від 21.02.2023 має містити складові товару як упаковки, маркування та доставки.

Як вказує позивач вказує, що в нього були відсутні станом на день митного оформлення спірного товару будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) Продавця щодо спірного товару, крім того Прайс-листа, який було надано ТОВ «Віта-Текс» разом із Митною декларацією. Більше того, чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

Крім того, спірний товар постачався на умовах поставки СРТ м. Київ, Україна (відповідно до Інкотермс 2010), які в статтях А.4, А.6 та А.9 розділу СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (відповідно до Інкотермс 2010) передбачають обов`язок Продавця, а не ТОВ «Віта-Текс» здійснити поставку товару, сплатити ціну фрахту та забезпечити належні упаковку та маркування товару.

При цьому, як було зазначено вище, відповідно до пункту 3.2 Додатку ціна товару, зазначена в пункті 3.1 Додатку, з урахуванням положень пункту 2.1 включає також у себе вартість товару, його упаковки, маркування та доставки, що залишилося поза увагою відповідача.

Щодо такої підстави прийняття Рішення про коригування митної вартості товару, як відсутність платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації, копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, слід зазначити наступне.

Як встановлено вище, ТОВ «Віта-Текс» у своєму Листі № 0205/23-01 від 02.05.2023 повідомляв відповідачу, що в нього були відсутні станом на день підписання такого листа виписка з бухгалтерської документації та будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, пов`язані з поставкою спірного товару, адже сам товар не брався на бухгалтерській облік ТОВ «Віта-Текс», так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача, був невипущений у вільний обіг та був неоплачений.

Проаналізувавши встановлені обставини та вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів є необґрунтованим.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 1003 80/2023/000166/2 від 02.05.2023, а відтак, його протиправність та наявність підстав для скасування вказаного рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права та прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; п. 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан