Постанова

від 03.04.2024 по справі 620/13149/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/13149/23 Головуючий у 1 інстанції - Непочатих В.О.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі за адміністративним позовом керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації (Чернігівської районної військової адміністрації) до Козелецької районної спілки споживчих товариств про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації (Чернігівської районної військової адміністрації) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Козелецької районної спілки споживчих товариств щодо неприведення протирадіаційного укриття № 92903, яке розташоване по вул. Незалежності, 37, м. Остер, Чернігівського району, Чернігівської області, в належний для експлуатації стан;

- зобов`язати Козелецьку районну спілку споживчих товариств вжити заходів щодо приведення протирадіаційного укриття № 92903, яке розташоване по вул. Незалежності, 37, м. Остер, Чернігівського району, Чернігівської області, у придатний стан для використання за цільовим призначенням.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 позовну заяву керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації (Чернігівської районної військової адміністрації) до Козелецької районної спілки споживчих товариств про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що Чернігівська районна державна адміністрація (Чернігівська районна військова адміністрація) немає повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, а тому прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з позовом, який немає права на звернення до суду з ним, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII.

Так, відповідно до частини 3 названої статті Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації (Чернігівської районної військової адміністрації) керівник Козелецької окружної прокуратури обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва з огляду на невиконання позивачем своїх повноважень, а саме незвернення до суду щодо зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності протирадіаційне укриття.

Частиною 5 статті 53 КАС України установлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, позивачем у цій справі є Чернігівська районна державна адміністрація (Чернігівська районна військова адміністрація).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено, зокрема, утворити Чернігівську обласну військову адміністрацію (пункт 1).

Згідно пункту 2 вказаного Указу постановлено утворити на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

У контексті наведеного, колегія суддів вважає, що необхідно з`ясувати чи наділена Чернігівська районна державна адміністрація (Чернігівська районна військова адміністрація) належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у даній справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно пункту 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138) балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку № 138).

Статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено повноваження військових адміністрацій.

В силу вимог пункту 8 частини третьої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із: прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що стаття 15 вказаного Закону має вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, та повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту у цій статті відсутні.

За таких обставин Чернігівська районна державна адміністрація (Чернігівська районна військова адміністрація) не є тією особою, якій належить право вимоги за позовом до суб`єкта господарювання про визнання протиправною бездіяльності щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) та про зобов`язання вчинити відповідні дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №П/811/1067/17, де касаційний суд зазначив, що звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а право на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб`єкта владних повноважень, прирівнюється до його повноважень, має бути чітко передбачено законом.

За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що законодавство не передбачає звернення Чернігівської районної державної адміністрації (Чернігівської районної військової адміністрації), як позивача, із заявленими позовними вимогами. Зазначене вказує на те, що прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з позовом, який немає права на звернення до суду з ним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка немає адміністративної процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації (Чернігівської районної військової адміністрації) до Козелецької районної спілки споживчих товариств про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - без розгляду.

При цьому, колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування спірної ухвали.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 04.04.2024.