Постанова

від 26.03.2024 по справі 560/12984/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12984/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

26 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

за участю:

представника позивача: Захаркевича Олександра Володимировича

представників відповідача: Грень Наталії Володимирівни, Якимчук Юлії Самоїлівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Строй- Сервіс-999" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

22 та 27.02.2024 від позивача та відповідача надійшли додаткові пояснення.

Також, апелянтом було заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку представників сторін, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області з підстав визнання поважності пропуску строку звернення до суду ПП "Строй Сервіс-999" з адміністративним позовом, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та враховуючи той факт, що строк пропуску звернення до суду є незначним.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" (ЄДРПОУ 36397204), є юридичною особою, основним видом економічної діяльності є 42.11 Будівництво доріг і автострад.

На підставі наказів: від 30.03.2021 №844-П, від 12.04.2021 №965-П та від 07.06.2021 №1617-П, встановлено провести планову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог: податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

Перевірка проводилась на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Хмельницькій області: від 12.04.2021 №722, від 12.04.2021 №723 від 12.04.2021 №724 від 26.05.2021 №1149, від 07.06.2021 №1272.

За результатами перевірки складено акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки "Строй-Сервіс-999" від 24.06.2021р. №3439/22-01-07-14/36397204 та за висновками якого встановлено наступні порушення:

- заниження рядка 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послу)" всього в сумі 7 438 452 грн. у тому числі за: 2018 рік завищення в сумі 18 323 грн. 2019 рік заниження в сумі 2 351 720 грн. 2020 рік заниження 5 105 054 грн. за рахунок невідповідності показників, бухгалтерського обліку до, задекларованих показників фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма № 2-м) (пояснень та їх документальних підтверджень не надано ні під час перевірки, ні до заперечення на акт перевірки);

- заниження рядка 2120 "Інші операційні доходи" всього в сумі 18 640 грн. у тому числі за: 2018 рік заниження в сумі 10 046 грн. 2019 рік заниження в сумі 8 644 грн. 2020 рік завищення в сумі 50 грн. за рахунок невідповідності показників бухгалтерського обліку до задекларованих показників фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма №2-м) (пояснень та їх документальних підтверджень не надано ні під час перевірки, ні до заперечення на акт перевірки);

- завищення рядка 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" всього в сумі 9 942 200 грн. у тому числі за: 2018 рік заниження в сумі 1 208 465 грн. 2019 рік завищення в сумі 4 834 041 грн. 2020 рік завищення в сумі 6 316 624 грн. за рахунок невідповідності показників бухгалтерського обліку до задекларованих показників фінансових звітів суб`єкта малого, підприємництва (форма №2-м) (пояснень та їх документальних підтверджень не надано, ні під час перевірки, ні до заперечення на акт перевірки);

- завищення рядка 2180 "Інші операційні витрати" всього в сумі 11 695 815 грн. у тому числі за: 2018 рік завищення в сумі 14 086 431 грн. 2019 рік заниження в сумі 1 127 635 грн. 2020 рік заниження в сумі 1 262 980 грн. за рахунок невідповідності показників бухгалтерського обліку до задекларованих показників фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма № 2-м) (пояснень та їх документальних підтверджень, не надано ні під час перевірки, ні до заперечення на акт перевірки);

- завищення рядка 2270 - "Інші витрати" всього в сумі 10 000 грн. у тому числі за 2019 рік в сумі 5 000 грн. за 2020 рік у сумі 5 000 грн. за рахунок невідповідності показників бухгалтерського обліку до задекларованих показників фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма №2-м) (пояснень та їх документальних підтверджень не надано ні під час перевірки, ні до заперечення на акт перевірки;

- заниження рядка 2240 "Інші доходи" всього в сумі 14 632 580 грн. у тому числі за: 2018 рік в сумі 3 230 134 грн., 2019 рік в сумі 10 313 764 грн., 2020 рік в сумі 1 088 682 грн. в результаті не, віднесення до його складу безоплатно отриманих активів - матеріалів, від ТОВ "ТРІАДА КАПІТАЛ" (ПН 41706043), ТОВ "ВЕСТРІАЛ ЕСТЕЙТ" (ПН 43032051), ПП "БУДКОМСТАР" (ПН 37711106), ТОВ «ОРЛ» (ПН 41495562), ТОВ "АТРЕЙ-ТРЕЙД", (ПН 41898508), ТОВ "БГ "ЄВРОМІСТОБУД" (ПН 42551952) (до заперечення надано ряд первинних документів (договори, видаткові накладні, ттн та ін., однак у зв`язку з наявністю інших обставин такі документи не підтвердили реальність здійснених операцій.

26.07.2021 представник позивача надіслав на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області заперечення та клопотання про призначення позапланової документальної перевірки.

Листом від 09.08.2021 відмовлено ПП "Строй-Сервіс-999" у задоволені клопотання про призначення позапланової документальної перевірки, в порядку пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

З врахуванням результатів розгляду заперечення на акт винесено податкові повідомлення-рішення від 13.08.2021 форми "Р" №9383/2201-0714 та форми "Р" від 13.08.2021 №9386/2201-0714.

02.09.2021 представник позивача не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями звернувся зі скаргою до ДПС України.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 03.05.2023 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13.08.2021 №9383/2201-0714 та від 13.08.2021 №9386/2201-0714, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 13.08.2021 форми "Р" №9383/2201-0714 та форми "Р" від 13.08.2021 №9386/2201-0714 протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами,колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).

За змістом підпункту 16.1.2. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктами 44.1 і 44.2 статті 44 ІІК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести "облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів-оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до абзацу 1 пункту 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, та визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 6 вказаного Положення не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів, сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо, сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором, надходження, що належать іншим особам, надходження від первинного розміщення цінних паперів, сума балансової вартості валюти.

Пунктом 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід" встановлено, що визнані доходи класифікуються, в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від (реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші, доходи. До складу інших операційних доходів і включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів, дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ''Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до, пункту 6 вказаного Положення витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" визначено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань; що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам-податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених. документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані, бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених, пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39.2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються, зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш-як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

За змістом частини 2 статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, фактичним видом діяльності приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" є надання послуг з будівництва доріг і автострад, перебуває на обліку в Красилівській ОДПІ. Податковим органом винесено наказ від 30.03.2021 №844-П на підставі якого проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог: податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №9383/2201-0714 від 13.08.2021 з податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.44.6. ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.44.7 ст.44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючою органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення зі результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Пунктом 86.7 ст.86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документально позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансово, відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

З матеріалів справи встановлено, що позивач подав заперечення до акту з долученням відповідних документів та пояснень, однак, відповідачем, за результатами розгляду поданих заперечень ухвалено рішення у формі листа-відповіді від 09.08.2021 яким, у задоволені клопотання про врахування наданих документів (неврахованих при складанні акту перевірки) було відмовлено у призначенні та проведенні позапланової перевірки в порядку визначеному Податковим законодавством України.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок) визначенні основні вимоги до оформлення документальних перевірок.

Приписами пункту 5 розділу 2 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5 розділу 2 Порядку).

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що складений за результатами перевірки діяльності позивача акт від 24.06.2021 №3439/22-07-01-014/36397204, який складений контролюючим органом не містить детальних посилань на первинні документи чи будь-які інші документи, а саме не наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до положень 1.5 - 1.7, 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року №395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за №607/23139, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2021 року у справі №420/1878/19.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, невідповідність акту перевірки від 24.06.2021 № 3439/22-07-01-014/36397204 вимогам підпункту 2 пункту 4 розділу 3 Порядку №727 - унеможливлює оцінку об`єктивності щодо наявності/відсутності факту заниження податкового зобов`язання ПП "Строй-Сервіс-999" з податку на прибуток, за охоплений перевіркою період.

Зокрема податковим органом включено до порушення з податку на прибуток заниження податку невідповідності показників бухгалтерського обліку показникам відображеним в Звіті про фінансові результати; невірно віднесено до складу собівартості реалізованої продукції перерозподілених загальновиробничих витрат.

Норми Податкового кодексу України визначають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу ( стаття 44 ПК України).

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 01.07.2021 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у паперовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Колегія суддів зазначає, що в порушення Порядку оформлення результатів документальної перевірки відповідачем не вказано первинні документи бухгалтерського обліку та інші документи, що підтверджують факт порушеннь, які викладені в Акті.

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на дані фінансових звітів, оскільки перевіркою не враховано вимог, що звіти про фінансові результати не враховують платежі за договорами комісіями, попередніх оплат, зменшенням активів або збільшенням витрат, доходи за відсотками, витрат, які відображаються зменшенням власного капіталу.

Відсутність аналізу первинних документів та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків відповідача щодо заниження показників сум у рядках: 2000; 2120; 2050; 2240, а також завищення у рядках: 2180; 2270, і собівартості реалізованої продукції, а тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення в цій частині є протиправним.

Посилання апелянта на ненадання позивачем усіх належних документів до перевірки суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи містять відомості про надання позивачем до перевірки усіх наявних первинних документів.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "ТРІАДА КАПІТАЛ" (41706043) судова колегія вказує на слідуюче.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, у ПП "СТРОЙ-СЕРВІС-999" відображено в бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання у ТОВ "Тріада Капітал" у періоді червень 2018, а саме: бітуму, бітуму нафтового дорожнього на загальну суму 1375315,53 грн. Позивачем до перевірки надано Договір поставки нафтопродуктів від 16.06.2018 №16/06-18 (м. Харків), згідно якого предметом договору є те, що постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані, далі "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару. Крім цього позивачем, надано видаткові та товарно - транспортні накладні.

Перевіркою встановлено, що вищезазначені документи не опосередковуються реальним виконанням господарської операції, з огляду на те, що джерело походження (безпосереднього виробника) зазначеного вище товару невідоме, рух товару в "ланцюгах" постачання обривається, першочергові контрагенти, а саме ТОВ «Кроксі» (ПН 41459262) та ТОВ «Дісері» (ПН 41325121) (від яких здійснювалась подальше постачання продукції) не виготовляли поставлену продукцію; не придбавали її в інших контрагентів та не імпортували (ланцюг описано в акті перевірки).

Також податковий орган вказує на відсутність факту законного введення в обіг продукції, зокрема:

- не встановлено джерело походження поставленої продукції, першочергові контрагенти у ланцюгах постачання, а саме ТОВ "Кроксі" (ПН 41459262) та ТОВ "Дісері" (ПН 41325121) не здійснювали придбання бітуму, бітуму нафтового дорожнього у жодних товариств або фізичних осіб-підприємців або неплатників ПДВ та не імпортували його, що свідчить про обриви по ланцюгах постачання товару до ТОВ "Тріада Капітал", що підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних (на адресу перших контрагентів у ланцюгах постачання, виписували податкові накладні в яких відсутня номенклатура бітуму, бітуму нафтового дорожнього);

- згідно обраних видів діяльності, ні безпосередні контрагенти позивача, ні перші контрагенти у ланцюгах постачання не є виробниками бітуму;

- відсутність у контрагентів в ланцюгах постачання власних і або орендованих об`єктів для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується повідомленнями (Форми №20-ОПП) про відсутність у контрагентів об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних із оподаткуванням або через які проводиться діяльність та знімками екрану з АІС "Податковий блок", які, свідчать про відсутність факту подання таких повідомлень;

- відсутність у контрагентів трудових ресурсів або їх недостатня кількість для здійснення діяльності;

- відсутність придбання товару у неплатників ПДВ;

- відсутність сертифікатів якості продукції, які передбачені умовами договорів укладеними з безпосередніми контрагентами ПП "СТРОЙ-СЕРВІС-999" не надано посвідчення про якість придбаного бітуму, бітуму нафтового дорожнього БНД 70/100, емульсії бітумної катіонної дорожньої ЕБКД-Б-60, придбаних у ТОВ "Тріада Капітал", що не дає змоги встановити виробника продукції;

- у товарно - транспортних накладних зазначено пункт навантаження: місто Коростень та пункт розвантаження: м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., тобто відсутня адреса із всіма необхідними реквізитами, необхідними для ідентифікації місця навантаження. Крім того юридична та фактична адреса ПП "Строй-Сервіс-999" Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Сахнівці, Автодорога об`їзна, м. Старокостянтинів, 10км+400, що не відповідає місцю розвантаження, зазначеного в ТТН;

- перевіркою не встановлено виробничих (складських) власних (належних ТОВ "Тріада Капітал"), або отриманих в межах договорів оренди, розташованих за адресою місця завантаження, зазначеного у наданих для проведення перевірки товарно-транспортних накладних, а саме: м. Коростень;

Колегія суддів зауважує, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі N 826/16272/13-а, в якій суд зазначив, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

В свою чергу позивачем до матеріалів справи долучені наступні документи: товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), видаткові накладні, договір №13/2018 від 03.08.2018, накладні на передачу готової продукції, договір №13/2018 відступлення права вимоги від 03.08.2018, акт приймання-передачі до договору відступлення права вимоги від 03.08.2018, бухгалтерська довідка, договір поставки нафтопродуктів №16/06-18 від 16.06.2018, акт звірки.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "АТРЕЙ-ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 41898508) суд зазначає наступне.

В бухгалтерському та податковому обліку ПП "СТРОЙ-СЕРВІС-999" перевіркою встановлено операції з придбання у ТОВ "АТРЕЙ-ТРЕЙД" у періоді травень - жовтень 2018 порошок мінеральний неактивований на загальну суму 500 859,33 грн.

Позивачем до перевірки надано Договір поставки товару від 30.05.2018 № б/н (м. Рівне), згідно якого предмет Договору є те, що постачальник зобов`язується постачати товар (передавати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Відомості про товар - предметом поставки є такий товар(и) Порошок мінеральний неактивований. Обсяг та кількість постачання. Товар, вказаний в п. 2.1. цього Договору, поставляється Покупцю партіями.

Крім цього, надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікат якості.

Податковий орган зазначає про відсутність факту законного введення в обіг, продукції:

- ТОВ "АТРЕЙ-ТРЕЙД" до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форми 20 ОПП), не подавались, що свідчить про відсутність у підприємства можливості по зберіганню та перевезення ТМЦ;

- відповідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних, на адресу ТОВ «АТРЕЙ-ТРЕЙД» відсутні складені та зареєстровані податкові накладні на отримання послуг з перевезення вантажу, оренди транспортних засобів, не встановлено придбання послуг оренди приміщень;

- за результатами перевірки не встановлено виробничих (складських) власних (належних ТОВ «АТРЕЙ-ТРЕЙД»), або отриманих в межах договорів оренди, розташованих за адресою місця завантаження, зазначеного у наданих для проведення перевірки товарно-транспортних накладних, а саме: м. Тернопіль;

- протягом 2018, 2019, 2020 року ТОВ «АТРЕЙ-ТРЕЙД» не подавало до ГУ ДФС у Рівненській області декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) до ГУ ДФС у Рівненській області не подано.

- у наданих для перевірки товарно-транспортних накладних зазначено пункт і навантаження: місто Тернопіль та пункт розвантаження: м. Старокостянтинів, тобто відсутня адреса із всіма необхідними реквізитами, необхідними для ідентифікації місця навантаження;

- від ГУ ДПС у Рівненській області отримано Узагальнену податкову інформація щодо ТОВ «АТРЕЙ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41898508)'за звітні періоди декларування ПДВ за квітень-грудень 2018 року, січень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи долучені наступні письмові докази: видаткові накладні, реєстр банківських документів, товарно-транспортна накладна, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, договір поставки товару від 30.05.2018, сертифікат відповідності.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, що "АРТЕЙ-ТРЕЙД" є фігурантом у кримінальному провадженні, оскільки відповідачем не надано доказів наявності вироків, щодо контрагента позивача, з яким він здійснював господарські операції за спірними правочинами.

Верховний Суд звертає увагу, що будь-яка інформація оперативних підрозділів ДПС, інших правоохоронних органів, як і відомості про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є беззаперечним та достатнім фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених відповідними контрагентами, які фігурують у такій інформації. Такі висновки неодноразово були висловлені Верховним Судом у постановах від 09.03.2021 року у справі №826/7270/18; від 16.06.2021 року у справі №520/2700/19; від 20.05.2021 року у справі №826/17615/15; від 02.04.2019 року у справі №826/6245/18; від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Відповідно, до винесення вироку в рамках кримінального провадження матеріали, зібрані в рамках вказаних кримінальних проваджень, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29 березня 2023 року у справі №560/12630/21.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Вест Ріал Естейт" (ПН 43032051) з ПП "Строй-Сервіс-999" суд зазначає наступне.

В бухгалтерському та податковому обліку перевіркою встановлено, що ПП «СТРОЙ-СЕРВІС-999» наявні операцій з придбання у ТОВ «Вест Ріал Естейт» у періоді листопад -2019 бітуму дорожнього модифікованого 70/100 на загальну суму 2 700 000 грн.

Позивачем до перевірки надано Договір поставки від 20.11.2019 №20/1 (м. Львів), згідно якого предметом договору є те, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (надалі - «Товар») у відповідності з умовами Договору і додатковими угодами до нього, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у порядку й строки, встановлені Договором.

Крім цього, під час перевірки надано видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, сертифікат якості. Однак, відповідач зазначає, що вищезазначені документи не опосередковуються реальним виконанням господарської операції, з огляду на те, що джерело походження (безпосереднього виробника) зазначеного вище товару невідоме, рух товару в «ланцюгах» постачання обривається, першочерговий контрагент - ТОВ "ТОЛЬФАБУД" (ПН 43163427) (від якого здійснювалась подальше постачання продукції) не виготовляв поставлену продукцію, не придбавав її в інших контрагентів та не імпортував.

Відповідач зазначає про відсутність факту законного введення в обіг продукції, підтверджується наступними обставинами та доказами:

- під час перевірки не встановлено джерело походження поставленої продукції, першочерговий контрагент, а саме ТОВ "ТОЛЬФАБУД";

- згідно обраних видів діяльності, ні безпосередній контрагент позивача, ні перший контрагент у ланцюгу постачання не є виробниками Бітуму дорожнього модифікованого, продаж якого задокументовано первинними документами позивача.

- відсутність у ТОВ "ТОЛЬФАБУД", (ПН 43163427) власних або орендованих об`єктів для здійснення підприємницької діяльності;

- надано Сертифікат відповідності за № UA1.СІС0000083-19, термін дії якого з 30.09.2019 до 29.09.2020 на продукцію бітум-нафтовий дорожній модифікований марки 70/100;

- у наданих для перевірки товарно-транспортних накладних не зазначено пункт навантаження;

- згідно баз-даних ДПС України встановлено, що протягом 2019 року ТОВ "Вест і Ріал Естейт" подано до ГУ ДФС у Львівській області декларацію з податку на прибуток. За 2020 рік фінансова звітність не подана;

- відповідно до баз даних ТОВ "Вест Ріал Естейт" до контролюючих органів подає Податкові декларації з податку на додану вартість в яких, декларує податкові зобов`язання в сумі податкового кредиту. За 2020 рік подана звітність з січня по березень. З квітня 2020 не звітує до контролюючих органів.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відсутність виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи №440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19.

Суд враховує, що до матеріалів справи на підтвердження господарських правовідносин позивачем надано до суду: акт звірки взаємних розрахунків за період: 2019 за договором поставки №20/1 від 20.11.2019, договір поставки №20/1 від 20.11.2019, оборотно-сальдові відомості по рахунках, рахунок на оплату, видаткові накладні, сертифікат відповідності, товарно-транспортні накладні. Зважаючи на викладене надані документи свідчать про реальності господарських операцій.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Євромістобуд" (ПН 43032051) з ПП "Строй-Сервіс-999" слід зазначити наступне.

ТОВ "Будівельна Група "Євромістобуд" ПН 42551952, Зареєстровано в ГУ ДПС у Полтавський області (м. Полтава), основний вид діяльності - 23.99 - виробництво неметалевих мінеральних виробів. Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПП "СТРОЙ-СЕРВІС-999" операцій з придбання у ТОВ "Будівельна Група "Євромістобуд" у періоді серпень 2019, суміші асфальтобетонної марки Б1 мод на загальну суму 1 769 709,83 грн. в тому числі у серпні 2019 в сумі 1 769 709,83 грн. в т ПДВ 294 951,64 гривень.

Під час проведення перевірки податковий орган зазначає, що позивачем не надано договору поставки, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності на суміші асфальтобетонної марки Б1 щодо взаємовідносин з ТОВ «БГ «ЄВРОМІСТОБУД».

З матеріалів справи встановлено, що до поданого представником ПП "Строй-Сервіс-999" заперечення на адресу відповідача було надано: договір поставки від 01.08.2019 №19072019/1, згідно з умовами якого ТОВ «БГ «ЄВРОМІСТОБУД»» зобов`язується поставити і передати у власність ПП «Строй-Сервіс-999» товар, а саме: асфальтобетон; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

В Єдиному реєстрі податкових накладних стосовно ТОВ "БГ «ЄВРОМІСТОБУД" по зареєстрованих податкових накладних міститься відмітка «Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

Відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 21454 ТОВ «БГ «ЄВРОМІСТОБУД»» відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Відповідачем зазначено, що на момент перевірки у ПП «Строй-Сервіс-999» відсутні будь-які первинні документи, які опосередковують отримання ТМЦ, в зв`язку з відсутністю у ТОВ "БГ "ЄВРОМІСТОБУД" (ПН 42551952) матеріальних та трудових ресурсів.

Колегія суддів звертає увагу, що до матеріалів справи на підтвердження реальності господарських правовідносин позивачем надано до суду: оборотно-сальдова відомість по рахунках, картка рахунку, договір поставки №19072019/1 від 01.08.2019, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "ОРЛ" (ПН 41495562) з ПП "Строй-Сервіс-999" суд зазначає наступне.

Вказане підприємство перебуває на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій обл. (м. Старокостянтинів). Вид діяльності 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітари технічним обладнанням. Відомості про державну реєстрацію від 03.08.2017 №16771020000001454. Орган державної реєстрації 4060766. Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради. Реєстрація в ДПА від 03.08.2017 №221517200469.

Позивачем до перевірки не надано: договору поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності реалізованих будівельних матеріалів.

Однак, перевіркою встановлено, що вищезазначені документи не опосередковуються реальним виконанням господарської операції, з огляду на те, що джерело походження (безпосереднього виробника) зазначеного вище товару невідоме.

Під час перевірки не встановлено джерело походження поставленої продукції, так як -ТОВ «ОРЛ» (ПН 41495562) не було виробником будівельних матеріалів; відсутні об`єкти оподаткування, що підтверджується відомостями про об`єкти оподаткування; згідно фінансової звітності ТОВ «ОРЛ» (ПН 41495562) за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, у останнього відсутні основні засоби, за допомогою яких могла б здійснюватись господарська діяльність; згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) встановлено недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, згідно податкових розрахунків сум доходу, нараховано (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку встановлено недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, нарахованого та виплаченого доходу за 157 ознакою не встановлено; ТОВ "ОРЛ" фігурант у кримінальному провадженні №32018100000000196 від 22.10.20І8 року.

Суд зазначає, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи №440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19.

На переконання колегії суддів, факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №816/809/17).

Колегія суддів зазначає, що до позовної заяви позивачем долучені: видаткові накладні, реєстри банківських документів, договір постачання №156 від 01.01.2020, договір поставки №5 від 17.10.2018, оборотно-сальдові відомості, договір купівлі-продажу №109 від 01.01.2019, договір надання послуг відповідального зберігання 06.05.2019, акт приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 06.05.2019

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Будкомстар" (ПН 37711106) з ПП "Строй-Сервіс-999" суд зазначає наступне.

Перебуває на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області (м.Старокостянтинів). Вид діяльності 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Відомості про державну реєстрацію від 08.07.2011 №16771020000000506. Орган державної реєстрації 22787213. Старокостянтинівське районне управління юстиції. Реєстрація в ДПА від 11.07.2011 №9594.

Позивачем до перевірки не надано Договору поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності реалізованих будівельних матеріалів.

Однак, перевіркою встановлено, що вищезазначені документи не опосередковуються реальним виконанням господарської операції, з огляду на те, що джерело походження (безпосереднього виробника) зазначеного вище товару невідоме.

Під час перевірки не встановлено джерело походження поставленої продукції:

- у ТОВ «Будкомстар» (ПН 37711106) згідно 20-ОПП наявні об`єкти оподаткування при цьому вид права на об`єкт «оподаткування 7 «право довгострокового користування або оренди». Однак згідно ЄРПН не встановлено придбання оренди;

- згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) встановлено недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, нараховано та виплаченого доходу за 157 ознакою не встановлено;

- ТОВ "Будкомстар" фігурант у кримінальному провадженні №42015240220000006 від 15.05.2015 року.

Суд зазначає, що відсутність виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи №440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19.

У будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 у справі №803/2094/15, від 20 грудня 2018 року у справі №815/4992/16.

Суд зазначає, порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №816/809/17).

Колегія суддів звертає увагу, що до матеріалів справи позивачем долучено: оборотно-сальдова відомість по рахунках, картка рахунку, договір поставки №0408 від 01.06.2019, договір поставки №311 від 01.01.2020 видаткові накладні, подорожній лист вантажного автомобіля, реєстр банківських документів, товарно-транспортні накладні, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні.

Щодо здійснення фактичних господарських операцій приватного підприємства "Строй-Сервіс-999", з ТОВ "Тріада Капітал", ТОВ "Вест Ріал Естейт", ТОВ "Будкомстар", ТОВ "ОРЛ", ТОВ "Атрей-Трейд", ТОВ Будівельна група «Євромістобуд» суд зазначає наступне.

Перевіряючими податкового органу в акті перевірки зазначено, що не встановленням факту законного введення в обіг (джерела походження), або реально задекларованих фактів постачання матеріалів», «відсутністю в наданих для перевірки ПП "Строй-Сервіс-999" видаткових накладних та товарно-транспортних накладних обов`язкових реквізитів, відсутністю об`єктів оподаткування податком на майно, трудових ресурсів, що свідчить про відсутність активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутністю податкової інформації про розташування контрагентів за юридичною адресою, відсутністю сертифікатів походження та сертифікатів якості та відповідності придбаних товарів.

Суд з цього приводу зазначає, що господарські операції між ПП "Строй-Сервіс-999" з ТОВ "Тріал Капітал", ТОВ "Вест Ріал Естейт", ТОВ "Будкомстар", ТОВ "ОРЛ", ТОВ "Атрей-Трейд", ТОВ "Будівельна компанія "Євромістобуд" підтверджуються зареєстрованими податковими накладними, діючими правочинами, первинними бухгалтерськими документами, їх відображенню в синтетичному та господарському обліку, що були надані до перевірки, що підтверджуються правочинами, банківськими виписками та бухгалтерськими документами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що спірні господарські операції позивача із зазначеними контрагентами мали реальний характер, а висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.08.2021 №9383/2201-0714 є протиправним та підлягає скасуванню.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу правомірності винесення податковим органом податкового-повідомлення рішення від 13.08.2021 №9386/2201-0714 колегія суддів зазначає слідуюче.

Так, апелянт стверджує, щопозивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2020 року та завищення податкового кредиту по нереальним господарських операціям з: ТОВ "Тріал Капітал", ТОВ "Вест Ріал Естейт", ТОВ "Будкомстар", ТОВ "ОРЛ", ТОВ "Атрей-Трейд", ТОВ "Будівельна компанія "Євромістобуд".

Перевіркою встановлено, що ПП "Строй-Сервіс-999" занизив суму податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, а саме за грудень 2020 року в сумі 122 465 49 грн.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України зазначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з статтею 187.1 Податкового кодексу України зазначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем виконувалися роботи по поточному ремонту доріг за договором з Комунальним ремонтно-будівельним шляховим підприємством. В грудні 2020 року, позивачем, отримавши кошти за виконані роботи, своєчасно не складено податкову накладну (на момент виникнення зобов`язання) та не зареєстровано у встановленому порядку.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, щодо наявності у позивача податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 122 465 грн., оскільки, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, станом на момент проведення перевірки позивачем проведено коригування податкової звітності та зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на зазначену суму ПДВ, а тому відсутнє податкове зобов`язання з ПДВ у позивача на суму 122465 грн.

Пункт 44.1 статті 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податі, і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як передбачає пункт 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послути та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо завищення податкового кредиту по нереальних господарських операціях з поставки товарно-матеріальних цінностей з: ТОВ "Тріал Капітал", ТОВ "Вест Ріал Естейт", ТОВ "Будкомстар", ТОВ "ОРЛ", ТОВ "Атрей-Трейд", то з матеріалів справи встановлено, що факт реальності господарських операцій за спірними правочинами підтверджується наданними позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, про що визначено в даному рішенні.

Суд враховує постанову Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 у якій зазначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Крім того, порушення постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зважаючи на викладене, надані до перевірки на підтвердження реальності господарських операцій, за участю із зазначеними вище вказаними контрагентами, первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів Україні: від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак належними та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладе, суд зазначає, що окремі недоліки документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 822/2373/17, від 19.06.2018 року у справі № 808/2447/1, від 28.02.2018 у справі 806/1033/17.

Враховуючи встановлені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що деякі недоліки товарно-транспортних накладних, виписаних вантажовідправниками або перевізниками (не заповнення повної адреси завантаження і розвантаження, номеру посвідчення і підпису водія, загальної ваги, завантаження і розвантаження товару тощо) не свідчать про нереальність господарської операції.

Суд враховує, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, а лише підтверджує операцію з надання послуг з перевезення вантажів, і не містить відомості про господарські операції з постачання, факт їх здійснення. Крім того, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічні правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 вересня 2018 року у справі №820/477/18, від 11 вересня 2018 року у справі №815/6105/17.

Колегія суддів зазначає, що незначні помилки в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки досліджені судами первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року по справі № 813/947/18.

Дослідивши подані до матеріалів справи докази суд відслідковує рух активів між ПП "Строй-Сервіс-999" із вищевказаними контрагентами (як продавцями, так і покупцями) та зміни у його майновому стані, а саме: понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам.

Відтак, саме вказані вище обставини є підтвердженням реальності господарської операції, оскільки вони спричиняли реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

В постанові від 15.05.2018 у справі №870/9721/12 Верховний Суд дійшов висновку, що нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначені у акті перевірки витяги з результатів опрацювання узагальненої податкової інформації, відомості з інформаційних баз ДФС/ДПС не містять відомостей щодо проведення податкової перевірки контролюючими органами контрагентів ПП "Строй-Сервіс-999", посилання на акти/довідки про результати проведення планових/позапланових перевірок, акти про неможливість проведення податкових перевірок не приводиться текст запитів до контрагентів, що могли стати підставою для проведення перевірки тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.06.2019 у справі №803/817/14, від 14.05.2019 у справі №826/13918/17, від 19.03.2019 у справі №813/1814/17, від 12.03.2109 у справі №804/9057/13-а, від 08.08.2018 у справі №820/4428/17, від 17.04.2018 у справі №808/1543/17, від 03.04.2018 у справі №820/13380/13-а, від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

Крім того, перевіряючи посилаються на наявну податкову інформацію про не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкову інформацію про інші порушення податкової дисципліни, допущену контрагентами ПП «Строй-Сервіс-999» або третіми особами у відносинах з контрагентом, оскільки така інформація не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 803/1712/13-а (провадження № KJ9901/27172/18).

Суд враховує те, що нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ПП "Строй-Сервіс-999", ТОВ "Тріал Капітал", ТОВ "Вест Ріал Естейт", ТОВ "Будкомстар", ТОВ "ОРЛ", ТОВ "Атрей-Трейд", ТОВ "Євромістобуд", а також контрагенти зазначених юридичних осіб є окремими і самостійними суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України, ці особи є окремими платниками податків.

Колегія суддів зазначає, що ПП "Строй-Сервіс-999" є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки. Також законодавством не покладено на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати витрати.

На переконання колегії суддів, на момент здійснення спірних господарських операцій ПП "Строй-Сервіс-999" та зазначені вище контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались, перебуваючи у статусі платників податку на додану вартість, а первинні бухгалтерські документи, наряду з правочинами які врегульовували ці правовідносини - були надані (повторно) до заперечення до акту перевірки 26.07.2021р. та (повторно) невраховані Головним управління ДПС у Хмельницькій області.

Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області: форми "Р" від 13.08.2021 №9383/2201-0714 та форми "Р" від 13.08.2021 №9386/2201-0714 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у п. 36 по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2024 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.