Постанова

від 04.04.2024 по справі 560/16960/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16960/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

04 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" до В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Сергія Віталійовича Панчука про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" звернулося в суд з позовом до в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Панчука Сергія Віталійовича, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ 0360354 від 06.09.2023 року виконуючого обов`язки начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Сергія Панчука про стягнення з ТОВ МС-Зв`язок адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2023 року старший державний інспектор відділу державного нагляду в Івано-Франківської області Іванюк С.В в рамках направлення на рейдову перевірку №00316 від 28.07.2023 року зупинив водія ТОВ "МС-Зв`язок" ОСОБА_1 для перевірки транспортного засобу KRAZ ВХ0543AM та документів.

За результатами перевірки інспектор Іванюк С.В склав акт № 009961 від 01.08.2023 року об 11 год. 10 хв. на дорозі з наступними реквізитами: А/Д Н-09 Мукачево-Львів с. Вербилівці км: 372+100.

В акті № 009961 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Перевезення вантажу згідно накладної №0628 від 29-30.07.2023. Перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме індивідуальною контрольною книжкою водія (п. 6.3 розділу VI Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010).

06.09.2023 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем була винесена постанова ПШ №030354 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "МС-Зв`язок" в сумі 17000 грн.

Позивач вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другоі статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом статті 34 Закону №2344, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ч.1 ст.39 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

У статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону №2344 передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за : надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами пункту 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

За визначенням наведеним у п.1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.4 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що під час перевірки водій зобов`язаний надати особам, які проводять перевірку, протокол перевірки та адаптації тахографу, а у випадку, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, індивідуальну контрольну книжку водія. Відсутність (не пред`явлення) вказаних документів, на час проведення перевірки, є підставою для застосування адміністративно господарського штрафу.

З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі акту №009961 від 01.08.2023, в якому зафіксовано порушення ст. 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме-перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме індивідуальною контрольною книжкою водія.

Колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено виключний випадок, коли водій веде індивідуальну контрольну книгу водія, у разі, якщо транспортний засіб не обладнано тахографом.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, що транспортний засіб обладнаний тахграфом.

Отже, матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача перевезень вантажу без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344 передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо надання позивачем до суду копії графіка змінності водіїв, то як було зазначено вище, копія такого мала б бути у водія, однак відомості про те, що копія графіка пред`являлась перевіряючим, відсутні.

Відносно тверджень позивача, що перевезення вантажу здійснювалося для власних потреб, а не надавав послуги з перевезення, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач є автомобільним перевізником, незалежно від того, чи здійснював він перевезення товару за власний кошт для власних потреб в межах господарської діяльності, чи в межах надання послуг з перевезення, а тому на останнього розповсюджуються вимоги Положення №340.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і в тій частині, що технічна помилка, допущена в постанові № ПШ 030354 від 06.09.2023 у графі час і місце, не впливає на її правомірність та не може бути єдиною та беззаперечною підставою для скасування останнього.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача стосовно неповідомлення останнього про розгляд відповідачем справи про порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв`язок" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.