Постанова

від 04.04.2024 по справі 260/8062/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8062/23 пров. № А/857/324/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівКузьмича С.М. та Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2023р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» про примусове погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків (суддя суду І інстанції: Дору Ю.Ю., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.11.2023р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не вказана),-

В С Т А Н О В И В:

12.09.2023р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на описі вкладення в лист) позивач Головне управління /ГУ/ ДПС у Закарпатській обл. звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданих під час розгляду заяв про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Іршавський завод продовольчих товарів» в дохід бюджету податковий борг в розмірі 304097 грн. 70 коп., що складається з штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 17000 грн.; земельного податку з юридичних осіб в сумі 287097 грн. 70 коп., в т.ч. пеня 4186 грн. 04 коп., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, що знаходяться на рахунках у банках (а.с.1-5, 34, 58-59, 68-69).

Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в письмовому провадженні) (а.с.36-37).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2023р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача ТзОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» в дохід бюджету податковий борг в розмірі 304097 грн. 70 коп., що складається з штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 17000 грн.; земельного податку з юридичних осіб в сумі 287097 грн. 70 коп., в т.ч. пеня 4186 грн. 04 коп., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, що знаходяться на рахунках у банках (а.с.78-82).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ТзОВ «Іршавський завод продовольчих товарів», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.32-33).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що сплата земельного податку проводиться відповідачем щомісячно в сумі 91414 грн. 94 коп., що підтверджується реєстром розрахункових документів АТ «Комінвестбанк», при цьому причини незарахування здійснених платежів за їх призначенням позивачем не вказані.

Також судом не досліджені платежі підприємства за інші періоди (серпень листопад 2023 року).

Вказані обставини свідчать про відсутність податкового боргу в платника податків.

Позивачем ГУ ДПС у Закарпатській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.104-108).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (а.с.89), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі, позивач скерував до суду відзив на апеляційну скаргу; клопотань про витребування додаткових доказів по справі сторонами не заявлено.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу регулюються приписами ПК України (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом слід вважати суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.4 ст.41 ПК України).

Право контролюючих органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті).

Вирішуючи наведений спір, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу відповідача складає 304097 грн. 70 коп.

Вказаний борг виник внаслідок несплати суми наступних грошових зобов`язань:

штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 17000 грн.;

земельного податку з юридичних осіб в сумі 287097 грн. 70 коп., в т.ч. пеня 4186 грн. 04 коп.

Також зверненню до суду із згаданим позовом передувало скерування на адресу відповідача податкової вимоги № 0026098-1308-0707 від 16.06.2021р., згідно якої сума податкового боргу станом на 15.06.2021р. становить 577459 грн. 83 коп. (а.с.31).

Оскільки вжиті податковим органом заходи призвели до часткового погашення платником податків вказаного боргу, тому ГУ ДПС у Закарпатській обл. звернулося із відповідним позовом до суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для задоволення уточнених позовних вимог, з огляду на наступне.

Із змісту заявленого ГУ ДПС у Закарпатській обл. позову слідує, що його предметом є стягнення з відповідача ТзОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» податкового боргу в загальному розмірі 304097 грн. 70 коп.

За таких обставин під час розгляду справи суд повинен перевірити підстави та періоди виникнення вказаної заборгованості, правильність обчислення суми боргу, наявність або відсутність платежів в рахунок погашення цієї суми (повного чи часткового), а також з`ясувати та зазначити у своєму рішенні, із яких сум складається цей борг та на підставі яких документів відповідач повинен його сплачувати. При цьому, належить дослідити зазначені документи, навівши в рішенні суму кожного платежу, граничний строк сплати податкового зобов`язання і суму штрафу за порушення цього строку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

За змістом п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення-рішення за умови неініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.1 Розділу II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021р., з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника /ІКП/ за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно облікових даних ГУ ДПС у Закарпатській обл. станом на 28.11.2023р. за відповідачем ТзОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» обліковується непогашений податковий борг в загальному розмірі 304097 грн. 70 коп., в тому числі:

* штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 17000 грн.

Ревізорами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за листопад 2019 року з недостовірними відомостями. За наслідками проведеної перевірки складено Акт перевірки № 144/07/16/32-01/412139 від 04.03.2020р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000423201 від 20.03.2020р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 17000 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с.19-23, 24-25).

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано 20.03.2020р. відповідачу засобами поштового зв`язку 8801800361160 (а.с.26).

Спірне податкове повідомлення-рішення оскаржувалося відповідачем у судовому порядку. Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2020р. у справі № 260/733/20 за позовом TзOB «Іршавський завод продовольчих товарів» залишено без задоволення.

Вказане рішення суду набуло законної сили 22.10.2020р. за результатами апеляційного розгляду (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020р. а.с.27-28)

* земельного податку з юридичних осіб в сумі 287097 грн. 70 коп., в т.ч. пеня 4186 грн. 04 коп.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок/ та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 5735949 від 20.02.2023, якою визначено суму податкового зобов`язання за січень-липень 2023 року в розмірі 639904 грн. 44 коп.

ТзОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» сплачена сума вказаної заборгованості частково, що стверджується платіжними дорученнями № 204 від 18.09.2023р., № 235 від 16.10.2023р., № 237 від 24.10.2023р., № 255 від 16.11.2023р.

В зв`язку з викладеним, несплаченою залишається сума податкового боргу в розмірі 304097 грн. 70 коп.

Розмір податкового боргу стверджується розрахунком податкового боргу (а.с.76), даними інтегрованої картки платника податків по вказаних платежах (а.с.9-13, 73-75), податковою декларацією з плати за землю за 2023 рік (а.с.29-30).

Стаття 129 ПК України передбачає, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (п.129.4 ст.129 ПК України).

Відповідно до вимог ст.129 ПК України позивачем на суму податкового боргу по земельному податку нараховано пеню в сумі 4186 грн. 04 коп.

З метою погашення податкового боргу податковим органом скеровано на адресу відповідача податкову вимогу № 0026098-1308-0707 від 16.06.2021р. на суму 577459 грн. 83 коп. (в тому числі основні платежі 560459 грн. 83 коп., штрафні (фінансові) санкції 17000 грн., пеня 107716 грн. 74 коп.), яка вручена адресатові (його представнику) 22.06.2021р. під розпис (а.с.31).

Під час судового розгляду справи відповідачем не представлено будь-яких переконливих доказів щодо помилковості самостійного декларування спірної суми податкового зобов`язання, останнім не спростовано правильності нарахування розглядуваної суми боргу.

Також суду не надано доказів оскарження в адміністративному чи у судовому порядку винесеної податкової вимоги, інших документів, які б мали вплив на визначення податкового боргу, внесення змін до податкової звітності тощо.

Таким чином, при винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що наведені грошові зобов`язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

Стосовно покликання апелянта на погашення самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно податкової декларації за 2023 роки колегія суддів враховує наступне.

Дійсно, згідно реєстру розрахункових документів відповідач упродовж лютого-вересень 2023 року самостійно сплачував земельний податок в розмірі 91414 грн. 94 коп. щомісяця (а.с.44).

У відзиві на апеляційну скаргу податковий орган не заперечує сплату відповідачем суми податкового боргу згідно платіжних доручень № 204 від 18.09.2023р., № 235 від 16.10.2023р., № 237 від 24.10.2023р. і № 255 від 16.11.2023р. При цьому, непогашеною залишається сума податкового боргу в розмірі 304097 грн. 70 коп., в т.ч. пеня 4186 грн. 04 коп.

Між тим, згідно відомостей облікової картки платника податків зарахування вказаних коштів здійснено позивачем в рахунок погашення минулої заборгованості відповідача перед бюджетом.

Зокрема, на момент подання податкової декларації № 5735949 від 20.02.2023р. у відповідача існував борг по земельному податку з юридичних осію в розмірі 466035 грн. 45 коп.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суми сплачених коштів в розмірі 731319 грн. 36 коп. (сплата зобов`язань по декларації № 5735949 від 20.02.2023р.) зараховані податковим органом в рахунок сплати податкового боргу, що обліковувався на момент здійснення відповідних платежів (а.с.104-108).

Отже, зарахування вказаних коштів, яке здійснено позивачем в рахунок погашення минулої заборгованості відповідача перед бюджетом, відповідає приписам п.87.9 ст.87 ПК України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у відповідача податкового боргу у вказаній сумі, доказів погашення якого останнім на час розгляду справи в суді першої інстанції не представлено.

Колегія суддів відхиляє інші доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обґрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «Іршавський завод продовольчих товарів».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2023р. в адміністративній справі № 260/8062/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Дата складання повного тексту судового рішення: 04.04.2024р.