Постанова

від 04.04.2024 по справі 140/18120/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/18120/23 пров. № А/857/25486/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Димарчук Т.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Авг Карс до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року Приватне підприємство Авг Карс (далі - ПП Авг Карс, Підприємство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) ГУ ДПС (далі - Комісія ГУ ДПС, Комісія) №8823031/41400897 від 17.05.2023 про відмову в реєстрації ПН №3 від 02.05.2022 в ЄРПН та зобов`язати ДПС України зареєструвати її в Реєстрі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ПП Авг Карс у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Підприємством було виписано для ПП Байден Авто спірну ПН з надання послуг пошуку, оформлення купівлі та юридичного супроводу транспортного засобу під замовлення клієнта. Вказує, що будь-яка господарська операція має бути підтверджена належною та допустимою первинною документацією. Разом з тим, Підприємством не було надано усіх необхідних документів, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції, визначених Порядком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520). Також зазначає, що вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну ПН не підлягає до задоволення, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації ПН в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ПП Авг Карс зареєстроване як юридична особа 15.06.2017. Основний вид економічної діяльності товариства (згідно кодів КВЕД) : 45.11 - торгівля автомобілями та автотранспортними засобами; 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 -оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 - торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.63 - оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 82.11 -надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у; 49.42 - надання послуг перевезення речей (переїзду; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 - надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 69.10 - діяльність у сфері права; 70.21 - діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; 74.30 - надання послуг перекладу; 74.90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 77.11 - надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, про що свідчать дані ЄДР.

25.04.2022 між ПП Авг Карс (виконавець) та ПП Байден Авто (замовник) було укладено договір про надання послуг №25/04/22 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.2 Договору, замовник замовляє та оплачує, а виконавець зобов`язується шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем, і за рахунок замовника надати йому послуги, передбачені цим договором, зокрема: пошук, оформлення та купівля товару (далі - транспортних засобів) для замовника на зовнішньоекономічному та/або внутрішньому ринку, а також здійснення необхідного юридичного супроводу цього процесу; - надання замовнику консультацій з питань укладення міжнародних контрактів; - проведення консультацій для замовника щодо процедури отримання документації за кордоном, особливостей митного контролю, оформлення, та декларування відповідних транспортних засобів.

Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт, який складається сторонами.

Відповідно до п.4.1, 4.2 Договору, за надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю грошові кошти відповідно до виставлених виконавцем рахунків.

На виконання умов Договору ПП Авг Карс були виконані роботи (надані послуги), а саме : пошук, оформлення купівлі та юридичного супроводу транспортного засобу під замовлення клієнта ПП Байден Авто у кількості 5 послуг на загальну суму 15580,00 грн (в т.ч. ПДВ на суму 2596,67 грн).

На підтвердження здійснення господарської операції Підприємство склало акт надання послуг №12 від 02.05.2022 на загальну суму 15580,00 грн (в т.ч. ПДВ на суму 2596,67 грн) та звіт про надані послуги.

Оплата наданих послуг ПП Байден Авто, на підставі виставленого рахунку на оплату №1 від 02.05.2022, була проведена 02.05.2022 на загальну суму 15580,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №341 від 02.05.2022 (з призначенням платежу : за пошук, оформлення ТЗ згідно рахунку №1 від 02.05.2022), а також банківською випискою в АТ Укрбудінвестбанк по рахунку ПП Авг Карс за 02.05.2022 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за травень 2022 року.

Позивач відповідно до вимог ст.201 ПК України на підставі акту надання послуг №12 від 02.05.2022 та оплати послуг склав на адресу ПП Байден Авто ПН №3 від 02.05.2022 на загальну суму 15580,00 грн (в т.ч. ПДВ на суму 2596,67 грн), яку 09.06.2022 надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН.

Згідно квитанції №9071158247 від 09.06.2022, ПН доставлена до ДПС України, однак відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України її реєстрація була зупинена з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації спірної ПН в Реєстрі.

12.05.2023 ПП Авг Карс надіслало в електронному вигляді повідомлення №2 про подання пояснень №12/05/23-1 від 12.05.2023 та копії документів щодо спірної ПН, реєстрацію якої зупинено, a також пакет документів у кількості 8 додатків, а саме : Договір, акт надання послуг №12 від 02.05.2022, звіт про надані послуги, рахунок на оплату №1 від 02.05.2022, платіжне доручення №341 від 02.05.2022, виписку за рахунком від 02.05.2022, оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку на підтвердження факту надання послуг, що не заперечується ГУ ДПС.

17.05.2023 Комісією ГУ ДПС було прийнято оспорюване рішення з підстав ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №47645/41400897/2, скарга була залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи оспорюване рішення протиправними, Підприємство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування та зобов`язання вчинити дії по реєстрації спірної ПН.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН в Реєстрі, судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п.15 Порядку №1246).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019 (набрала чинності 01.02.2020) були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З матеріалів справи видно, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН в ЄРПН Підприємству було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію/відмову в реєстрації в Реєстрі.

Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює положення п.п.3 п.11 Порядку №1165.

Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації ПН вбачається, що її реєстрація зупинена через відповідність п.8 Критеріїв.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.6 Порядку №1165).

У Додатку № 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника ПДВ, згідно з якими:

1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2, п.49.18 ст.49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З матеріалів справи видно, що реєстрацію ПН №3 від 08.09.2021 в ЄРПН було зупинено на підставі п.8 Критеріїв.

Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165, не передбачено.

За змістом п.5 Порядку №1165, питання про віднесення позивача до Критеріїв могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосується саме подана на реєстрацію ПН, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв.

Як зазначено в оспорюваному рішенні, підставою відмови у реєстрації спірної ПН слугувало ненадання платником податку копій описаних вище документів.

З матеріалів справи видно, що Підприємством було надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірної ПН, реєстрацію якої зупинено, в якому містилися пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій, необхідних для її реєстрації.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем були надані всі належні документи, які стосуються господарських операцій з надання послуг консультацій щодо отримання документації за кордоном для ПП Байден Авто відповідно до укладеного Договору, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН спірної ПН.

Як вірно встановлено судом, умовами Договору передбачено надання виконавцем - ПП Авг Карс послуг замовнику - ПП Байден Авто з пошуку, оформлення та купівлі товару - транспортних засобів для замовника на зовнішньоекономічному та/або внутрішньому ринку, а також здійснення необхідного юридичного супроводу, надання замовнику консультацій з питань укладення міжнародних контрактів, проведення консультацій для замовника щодо процедури отримання документації за кордоном, особливостей митного контролю, оформлення, та декларування відповідних транспортних засобів. Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт, який складається сторонами (пункт 1.3 договору)

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження господарської операції з надання послуг пошуку, оформлення купівлі та юридичного супроводу транспортного засобу під замовлення для ПП Байден Авто в кількості 5 послуг на загальну суму 15580,00 грн, позивачем було складено акт надання послуг №12 від 02.05.2022 на загальну суму 15580,00 грн (в т.ч. ПДВ на суму 2596,67 грн), а надані послуги замовник - ПП Байден Авто оплатив 02.05.2022 на суму 15580,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №341 від 02.05.2022, а також банківською випискою в АТ Укрбудінвестбанк по рахунку ПП Авг Карс за 02.05.2022 та підтверджує оплату наданих послуг у повному обсязі, що в свою чергу слугувало підставою для складення та направлення позивачем для реєстрації в ЄРПН спірної ПН.

При цьому, підтвердженням факту надання послуг за цим договором є акт надання послуг №12 від 02.05.2022 згідно з пунктом 1.3. договору про надання послуг №25/04/22 від 25.04.2022.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вищезазначені документи вказують на виконання обов`язків сторонами за договором, первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

На думку колегії суддів, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів повністю відображають зміст господарських операцій Підприємства та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірної ПН.

Також, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення контролюючим органом визначено загальні підстави та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення їх реєстрації чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Сформований у п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі зазначені у ньому документи.

При цьому, вказаний перелік є загальним і повинен диференціюватися у залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати ПН в ЄРПН на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН поставила платника податку у стан правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції шляхом прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

На думку колегії суддів, загальними вимогами, які висуваються до будь-якого акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Проте, відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності п.1-6 Критеріїв здійснення операцій, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

У свою чергу, при реєстрації ПН фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, а тому колегія суддів за результатами апеляційного перегляду не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації ПН.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію спірної ПН, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у її реєстрації.

Зважаючи на недоведеність контролюючим органом наявності підстав для зупинення поданої для реєстрації позивачем ПН, а також наявність у Підприємства первинних документів, які підтверджують викладену у ній інформацію та подання таких контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у комісії ГУ ДПС правових підстав для відмови у реєстрації спірної ПН.

Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно п.19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21.08.2019 перейшли повноваження ДФС України, як правильно вказав суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну ПН.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваних рішень, наявності підстав для їх скасування та зобов`язання відповідача-2 вчинити описані вище дії.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідачів щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань є сума 1500,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 по справі №140/18120/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук