Постанова

від 03.04.2024 по справі 260/10441/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10441/23 пров. № А/857/3267/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Василюк В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 260/10441/23 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя Іванчулинець Д.В., м. Ужгород, проголошено о 14:27:59, повне судове рішення складено о 19.01.2024), -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2023 Комунальне підприємство «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради (далі позивач, КП «Комунал-Сервіс») звернулось в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 14.112023 N 142/4-0716 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь Комунального підприємства «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 14.11.2023 начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області прийнято рішення № 142/4-0716 14.11.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу. Позивач вважав, що таке рішення не відповідає нормам матеріального права, оскільки відповідач не дотримався процедурних правил щодо стягнення коштів платника податків, зокрема в частині строків застосування такого заходу. Податкова декларація з екологічного податку за 2-ий квартал 2023 року повинна бути зареєстровано до 09 серпня 2023 року включно. Так зазначає, що останній день сплати задекларованого зобов`язання, з урахуванням положень п. 250.1-250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, припадає на 19.08.2023 року, що є вихідним днем. Отже, з врахуванням ст. 57 Податкового кодексу України, позивач повинен оплатити задеклароване ним зобов`язання зі сплати екологічного податку на наступний робочий день яким є 21 серпня 2023 року. У разі несплати такого зобов`язання 21 серпня 2023 року, таке зобов`язання стає простроченим з 22 серпня 2023 року, а не з 21 серпня 2023 року, як зазначає відповідач у поданих розрахунках.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області за № 142/4-0716 від 14.11.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу;

- стягнуто на користь Комунального підприємства «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради Закарпатської області (вул. Шевченка, буд. 12, смт. Великий Березний, Ужгородський район, Закарпатська область, 89000, ЄДРПОУ 36917235) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43143065) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що спірним рішенням відповідача визначено, що крім стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу позивача також і шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах. Приписами п. 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 14 листопада 2023 pоку, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ. Приписами ст. 95 ПК України не передбачено права контролюючого органу ініціювати стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ. Органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку.

Також суд першої інстанції констатував, що спірне рішення відповідача не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню та періоду його виникнення, а відтак зазначене обумовлює необґрунтованість такого рішення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: 1) звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку 2) отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна 3) провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. При цьому, вважає, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, відповідач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку. Так, зазначає, що пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 передбачено, що Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку. Відповідно до п. 1 Правил системи електронних платежів Національного банку України, затвердженої Рішення Ради Платіжної організації системи електронних платежів Національного банку України, протокол 13.07.2017 № 1 із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Ради Платіжної організації системи електронних платежів Національного банку України (протокол 04.01.2018 № 2) система електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) є державною банківською платіжною системою, яка створена з метою проведення міжбанківського переказу коштів в Україні в національній валюті через кореспондентські рахунки банків-резидентів та рахунки інших установ - учасників СЕП, відкриті в Національному банку України. Пунктом 11.4 статті 11 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України відкривають рахунки в Національному банку України. Підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства, здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків, проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб`єктами господарювання

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів, на думку відповідача, дає підстави вважати, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів охоплюють в собі не тільки функції, що виконує банк, банківська установа, а й інші функції та завдання, що притаманні спеціалізованим установам, пов`язаним із обслуговуванням державного сектора економіки.

За таких обставин, з урахуванням усіх критеріїв п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України та враховуючи наявність у платника податків податкового боргу, який самостійно задекларований та не був сплачений протягом 90 календарних днів Головним управлінням ДПС у Закарпатській області обґрунтовано та правомірно винесено рішення про безспірне списання такого податкового боргу, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Неприбуття у судове засідання осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

На підставі ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом з`ясовано, що Комунальне підприємство «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради, згідно п. 1.3 Статуту, затвердженого рішенням 28 сесії VIII скликання Великоберезнянської селищної ради від 12.07.2023 № 566, є комунальним підприємством територіальної громади смт. Великий Березний і створене для забезпечення селища водопостачанням та водовідведення, надання комунальних послуг.

Матеріалами справи підтверджується те, що Комунальне підприємство «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради є боржником щодо сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, щодо сплати податку надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти та щодо рентної плати за спец використання води (крім рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення).

Впродовж 2023 року КП «Комунал-Сервіс» подало низку декларацій, зокрема:

30.01.2023 податкову декларацію та розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти Додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку №9302246635 та задекларовано суму 2331,95 грн. податку;

01.05.2023 податкову декларацію та розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти Додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку №9097625359 та задекларовано суму 2958,93 грн. податку;

01.08.2023 податкову декларацію та розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти Додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку № 9191023502 від 01.08.2023 та задекларовано суму 4537,52 грн;

06.02.2023 року податкову декларацію та Додаток 1.Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9304897567 та задекларовано суму податку у розмірі 54880,51 грн;

01.05.2023 податкову декларацію та Додаток 1.Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9097618067 та задекларовано суму податку у розмірі 64853,50 грн;

01.08.2023 податкову декларацію та Додаток 1.Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9191025388 від та задекларовано суму податку у розмірі 74844,45 грн;

06.02.2023 податкову декларацію та Додаток 5.Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9304897566, згідно якого задекларовано суму податку у розмірі 7809,91 грн;

06.02.2023 податкову декларацію та Додаток 5.Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9304897586, згідно якого задекларовано суму податку у розмірі 1414,81 грн;

01.05.2023 податкову декларацію та Додаток 5.Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9097618086, згідно якого задекларовано суму податку у розмірі 975,59 грн;

01.05.2023 податкову декларацію та Додаток податкову декларацію та 5.Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9097618042, згідно якого задекларовано суму податку у розмірі 3106,48 грн;

01.08.2023податкову декларацію та Додаток 5.Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9191025373, згідно якого задекларовано суму податку у розмірі 3825,57 грн;

01.08.2023 року подано податкову декларацію та Додаток 5.Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9191025395, згідно якого задекларовано суму податку у розмірі 1465,18 грн.

14.11.2023 Начальник Головного управління ДПС у Закарпатській області прийняв рішення за № 142/4-0716 від про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (далі - рішення від 14.11.2023). Цим рішенням, на підставі пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах по Комунальному підприємству «Комунал-Сервіс».

До згаданого вище рішення додано розрахунок боргу КП «Комунал-Сервіс», згідно якого відповідач нараховано заборгованість у розмірі 223004,41 грн, що включає:

1) заборгованість у розмірі 9828,40 грн., що виникла в результаті несплати податку «Надходження від скидів забруднюючих речових безпосередньо у водні об`єкти» згідно Податкової декларації екологічного податку № 9302246635 від 30.01.2023; Податкової декларації екологічного податку № 9097525359 від 01.05.2023; Податкової декларації екологічного податку № 9191023502 від 01.08.2023;

2) заборгованість у розмірі 194578,46 грн., що виникла в результаті несплати податку «Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» згідно Додатку 1. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9304897567 від 06.02.2023, Додатку 1. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9097618067 від 01.05.2023; Додатку 1. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9191025388 від 01.08.2023;

3) заборгованість у розмірі 18597,55 грн., що виникла в результаті несплати податку «Рентна плата за спец використання води» (крім рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення)» згідно Додатку 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9304897566 від 06.02.2023 року; Додатку 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №9304897586 від 06.02.2023 року; Додатку 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9097618086 від 01.05.2023; Додатку 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №9097618042 від 01.05.2023; Додатку 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9191025373 від 01.08.2023; Додатку 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9191025395 від 01.08.2023.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В контексті доводів апеляційної скарги, слід зазначити, що пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Як видно зі змісту спірного рішення податкового органу останнє прийняте відповідачем з покликанням на приписи п. 95.5 ст. 95 ПК України. За правилами цієї норми якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Як встановлено судом Головне управлінням ДПС у Закарпатській області включило до розрахунку боргу, що є додатком до рішення від 14 листопада 2023 року, також заборгованість за несплату податків, що задекларовані згідно податкових декларацій № 9191023502 від 01.08.2023, № 9191025388 від 01.08.2023, № 9191025373 від 01.08.2023, № 9191025395 від 01.08.2023, щодо яких, на момент прийняття оскаржуваного рішення, не пройшло 90 календарних днів, що є порушенням п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

Крім того, порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, визначений статтею 96 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з п. 96.3. ст. 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як зазначалося вище, КП «Комунал-Сервіс» Великоберезнянської селищної ради належить до комунальної власності територіальної громади смт. Великий Березний. Засновником підприємства є Великоберезнянська селищна рада. Власником підприємства є територіальна громада смт. Великий Березний. Підприємство, як юридична особа, має самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків.

Таким чином, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств, встановлені ст. 96 ПК України, не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених ст. 95 ПК України.

Згідно з п. 95.1 цієї статті ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно з п. 95.5 ст. 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної систем.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме:

1) звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку;

2) отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна

3) провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, ст. 96 ПК України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Як зазначалося вище, оскаржуване рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийнято відповідачем з посиланням на приписи саме п. 95.5 ст. 95 ПК України і цим рішення податковим органом вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу підприємства позивача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах.

Згідно з п. 95.5 ст. 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

З аналізу наведеної норми слідує, що погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу здійснюється шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.

Також, в контексті доводів скарги апеляційний суд враховує позицію викладену у постанові Верховного суду від 17 червня 2021 року у справі №440/4736/19.

Так, зі спірного рішення податкового органу вбачається, що ним вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу підприємства позивача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Тобто, крім стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу позивача також і шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Проте, приписами п. 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття спірного рішення від 14.11.2023, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

Слід звернути увагу, що приписами ст. 95 ПК України не передбачено права контролюючого органу ініціювати стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

Так органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Статтею 6 цього Закону визначено, що банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ст. 338 Господарського кодексу України кооперативний банк - це банк, створений суб`єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об`єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 p. № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

Отже, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку.

Окремо слід звернути увагу на те, що рішення відповідача від 14.11.2023 не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню та періоду його виникнення, що також свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат

Керуючись 241, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 260/10441/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.