Рішення

від 03.04.2024 по справі 479/1633/23

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/1633/23

2/479/148/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2024 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Чернеги С.О.,

розглянувши у судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в смт.Криве Озеро цивільну справу №479/1633/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, та встановлення факту постійного проживання,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

Запорожець звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про:

- встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнання права на житловий будинок,розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в нотаріальному порядку оформлення спадщини їй відмовлено.

В судове засідання позивач не з`явилась, надіслала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, відповідно до якої просила справу слухати за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання встановлення факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 , з померлою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, суд прийшов до наступного.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 Постанови від 30 травня 2008 р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помела ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 13 січня 2012 року (а.с.10).

Кривоозерською державною нотаріальною конторою заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 із-за пропущеного встановленого законом строку для прийняття спадщини та не прийняття у відповідності ч.3 ст.1268 ЦК України, а також відсутній правовстановлюючий документ(а.с.7).

За даними довідки №19.01.01-10/361 від 02 листопада 2023 року, виданої Берізківським старостинськимокругом Кривоозерськоїселищної радиПервомайського районуМиколаївської області встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала без реєстрації на день смерті разом з матір`ю ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що заявник являється спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , юридично оформити спадщину у заявниці немає можливості, в зв`язку відмовою нотаріуса. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини необхідний заявнику для отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог заяви ОСОБА_1 про визнання права на житловий будинок,розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого АДРЕСА_1 , що належав їй, та підтверджується виписками з по-господарської книги, виданих Берізківським старостинським округом, та довідкою КП "Первомайске МБТІ" №194/06-01-06 від 31 жовтня 2023 року. (а.с.13-16).

Спадкоємцем за законом першої черги на спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , як дитина спадкодавця, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Луканівським РАЦС Кривоозерськго району Миколаївської області 15 вересня 1973 року (а.с.12).

Як вбачається із спадкової справи №166/2012, ОСОБА_1 не прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 у встановленомузаконом порядку.При зверненнідо Кривоозерськоїдержавної нотаріальноїконтори ззаявою провидачу свідоцтвапро правона спадщинуза законом,її буловідмовлено,оскільки відсутнійправовстановлюючий документ, пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини та не прийняття у відповідності ч.3 ст.1268 ЦК України(а.с.7).

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редакції ч.4 ст.331 і ч.4 ст.334 ЦК України та інших норм цивільного законодавства і застосувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2013 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно даних технічного паспорту будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого ДП"Еверест", спадковий житловий будинок побудований в 1960 році.

Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

В даний час питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване приписами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2013 року.

Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна. Зазначене узгоджується з ДБН А3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Таким чином для реєстрації будинку, збудованого у 1960 році, особою, яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по суті підтверджує факт відповідності будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.

У 1960 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" (визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно положень ст.1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним жилого будинку з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Отже, судом встановлено, що будинок розташований по АДРЕСА_1 , не є самочинним будівництвом та може спадкуватись після смерті ОСОБА_3 як об`єкт права власності - нерухоме майно.

Тому наявні підстави для визнання права власності на житловий будинок з господарчими будівлями і побутовими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , за позивачем в порядку спадкування за законом.

У відповідності до нормативних положень ЦК України - статей 1216, 1218, 1222, 1268 право власності спадкодавця на нерухоме майно переходить до його спадкоємців, яким є позивач.

Відповідно до розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об`єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.

На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Положеннями п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами не порушує права та законні інтереси інших осіб.

В силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод, держава, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач є спадкоємцем за законом, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Враховуючи досліджені матеріали справи, а також ту обставину, що відповідач позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення в повному обсязі, з урахуванням норм європейського законодавства, суд приходить до висновку у необхідності задоволення позову в повному обсязі, оскільки таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст.1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст.10, 60, 235, 259, 263-265, 273, 293, 294, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаконом,та встановленняфакту постійногопроживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Суддя :