Рішення

від 04.04.2024 по справі 943/66/24

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/66/24

Провадження № 2/943/441/2024

04 квітня 2024 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката КІСІЛЬ Романа-Володимира В`ячеславовича до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про поновлення строку на відчуження земельної ділянки, -

встановив:

Представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що позивачу, громадянину Республіки Польща, на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7609 га кадастровий номер 4620687000:10:000:0114, та площею 0,5931 га кадастровий номер 4620687000:10:000:0155, розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Чанизької сільської ради), які він успадкував після смерті дружини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності на такі у позивача виникло на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 31.03.2022 року, цивільна справа № 943/2176/21. Реєстрацію речових прав на дані земельні ділянки за позивачем було здійснено 11.07.2022 року. Однак не відчужив такі протягом одного року, як того вимагає законодавство України через юридичне необізнаність та у зв`язку з воєнним станом на території України. Дізнавшись, що порушення обов`язку іноземним громадянином щодо відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення тягне за собою її конфіскацію, просить суд поновити строк на відчуження таких.

Позивач за викликом суду не з`явився, забезпечив явку представника згідно довіреності від 20.10.2021 року, ОСОБА_1 , яка позовні вимоги підтримала в повному об`ємі, просить позов задовольнити, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису, про що подала відповідну заяву.

Представник відповідача також подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, проти позову заперечень не мають.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, враховуючи клопотання представника позивача, неявку представника відповідача, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач по справі ОСОБА_4 є громадянином Республіки Польща, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 та перекладом такого (а.с. 9-11).

Заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 31 березня 2022 року визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що проживає Республіка Польща в АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_2 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7609 га кадастровий номер 4620687000:10:000:0114, площею 0,5931 га кадастровий номер 4620687000:10:000:0155, розташованих на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Чанижської сільської ради) в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . (справа № 943/2176/21) (а.с. 12)

Рішення не оскаржувалося на набрало законної сили.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 305026755 та 305028934 від 15.07.2022 року, ОСОБА_4 11.07.2022 року зареєстрував право власності на означені вище земельні ділянки (а.с. 7-8)

Відповідно до частини першоїстатті 22 ЗК Україниземлями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно достатті 126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини четвертоїстатті 81 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Статтею 145 ЗК Українипередбачено, щоякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

В разі не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, право власності на земельну ділянку припиняється (п. «е» ч. 1ст. 140 ЗК України).

Пунктом «д»статті 143 ЗК Українивизначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_4 є громадянином Республіки Польща, що безспірно встановлено судом, і як свідчать досліджені судом докази право власності на земельні ділянки у позивача виникло 11.07.2022 року. На підставі наведених норм ОСОБА_4 зобов`язаний був відчужити вищезгадані земельні ділянки протягом річного строку, визначеному ч. 4ст. 81 ЗК України.

Позивач, як підставу пропуску такого строку вказує на воєнний стан на території України та незнання національного законодавства України, що судом не розцінюється поважною причиною пропуску строку на відчуження земельних ділянок.

Суд також критично ставиться до пояснень представника про те, що ОСОБА_4 боявся їхати до України, оскільки останній міг скористатися своїм правом по відчуженню через свого уповноваженого представника.

На підставістатті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

На переконання суду, у даній справі неможливо застосувати аналогію закону, а саме, приписів ч.3ст. 1272 ЦК України, відповідно до якої, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В даному випадку, підстави для застосування аналогії закону відсутні, оскільки дані правовідносини врегульовані нормамиЗемельного кодексу України: ст.ст.81,84,140,145 ЗК України, вони регулюють порядок і строк відчуження земельної ділянки іноземним громадянином, якій відраховується з моменту переходу такого права і такий строк є преклюзивним і змінюватися не може.

Преклюзивні строки - це час, закінчення якого тягне за собою втрату самого права на власність, на користування чи на володіння.

Крім того, посилання позивача настаттю 127 ЦПК України, яка регулює поновлення процесуальних строків, є безпідставним.

Норма пункту 15розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, якою встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч.4ст. 81 ЗК Україниє імперативними.

ВодночасЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року, дозволено з 01 липня 2021 року продаж в Україні земельних ділянок (паїв) фізичним особам.

Отже, чинним законодавством України не передбачена можливість поновлення в судовому порядку строку для відчуження земельної ділянки, яка успадкована іноземним громадянином.

З викладеного випливає, що позовні вимоги позивача є безпідставними.

З огляду на викладене не вбачається порушення принципу пропорційності, сформованого у сталій практиці ЄСПЛ та принципу непорушності права власності.

З урахуванням вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до переконання про ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першоюстатті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати у виді сплаченого судового збору, які понесенні позивачем при подачі позову, а саме сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, на останнього.

Керуючись ст.ст. 4,7,12,13, 141, 247,258-259,264, 265,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові ОСОБА_2 в особі представника адвоката КІСІЛЬ Романа-Володимира В`ячеславовича до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про поновлення строку на відчуження земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_4 у виді сплаченого судового збору у сумі 1211,20 грн, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на два дні.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05.04.2024 року.

Суддя: Б. М. Журибіда