Рішення

від 02.04.2024 по справі 593/51/24

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/593/114/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в

складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі представника позивача Звіришин С.П.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом Нараївської сільської ради, як органу опіки та піклування, виконавчого комітету в особі служби у справах дітей Нараївської сільської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2024 року Нараївська сільська рада, як орган опіки та піклування, звернулася в Бережанський районний суд із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько якої записаний відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, тобто за вказівкою матері.

Відповідачка разом із своїм співмешканцем ОСОБА_4 ніде не працюють та проживають в АДРЕСА_1 .

У відповідачки, крім малолітньої ОСОБА_3 , є ще син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає із відповідачкою.

Крім цього, у відповідачки була на вихованні ще одна малолітня дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області в 2021 році було відібрано від матері. Вищевказане рішення суду набрало законної сили 10 грудня 2021 року.

Відповідачка ОСОБА_2 впродовж двох років ухилялася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 : була байдужою до неї, не піклувалася про її стан здоров`я та фізичний, моральний і духовний розвиток, не здійснювала належного догляду за дитиною, не забезпечувала дитину необхідними базовими потребами, не дотримувалася по місцю проживання правил санітарії та гігієни, не забезпечувала дитину необхідним набором харчування, а на неодноразові зауваження і попередження служби у справах дітей свого ставлення до виховання дитини не змінила та не покращила житлово-побутових умови, однак створила умови, які загрожували життю та здоров`ю малолітньої дитини, тому в грудні 2023 року комісія служби у справах дітей дійшла висновку, що малолітня ОСОБА_3 не може й надалі проживати в цьому будинку разом із відповідачкою, оскільки є реальна загроза її життю і здоров`ю, а тому представниками комісії служби у справах дітей було вилучено дитину від матері і тимчасово передано хрещеному батькові на виховання та спільне проживання, тобто дитину поміщено в безпечне середовище. А так як з часу вилучення дитини відповідачка не змінила свого ставлення до дитини та не виправила ситуацію, яка слугувала вилученню у неї дитини, тому виконавчий комітет Нараївської сільської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини змушений був із даним позовом звернутися до суду про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник позивача Звіришин С.П. подані суду позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити, дала суду пояснення, аналогічні поданому позову.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, суду пояснила, що вона є матір`ю трьох дітей: сина ОСОБА_5 , дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . В даний час разом із нею проживає лише син ОСОБА_5 , який у цьому році вже досяг повноліття та який в даний час після закінчення школи навчається у ПТУ. Ще до народження ОСОБА_3 , її дочку ОСОБА_6 у неї було відібрано у 2021 році за рішенням суду і з цього часу вона з нею не спілкується. Вона проживає разом із співмешканцем, який ніде не працює. Вона також не працевлаштована та перебивається лише випадковими заробітками. Раніше вона як внутрішньо переміщена особа отримувала соціальну допомогу на себе і на дітей, однак вона статусу ВПО вже не має і відповідно вказаної соціальної допомоги вже не отримує. Вона хоч не працює, однак не справляється із вихованням дітей та домашнім господарством. В будинку, в якому вони живуть, не має ні води, ні санвузла. Вона самотужки носить із сусіднього господарства до будинку воду та із лісу тягає дрова, щоб хоч якось пропалити помешкання. Співмешканець їй зовсім не допомагає. Не заперечує, що у неї у будинку холодно та брудно, а дитина не доглянута, оскільки в час, коли вона ходить до лісу по дрова, співмешканець за нею належним чином не доглядає. В грудні 2023 року її дочку ОСОБА_3 від неї було відібрано, оскільки вона не давала собі ради із дитиною. Вона все зважила та обдумала і не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , вважає, що немає необхідності допитувати свідків та досліджувати по справі докази, вважає, що так буде краще для дитини.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши долучені до заяви докази та взявши до уваги визнання відповідачкою позову, прийшов до висновку, що позовні вимоги виконавчого комітету Нараївської сільської ради, як органу опіки та піклування, слід задоволити, виходячи із наступного.

У відповідності із п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року та ст. 164 СК України, матір або батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших моральних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно статті 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою відповідачки по справі ОСОБА_2 про що свідчить оглянуте в судовому засіданні свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 30 жовтня 2021 року Бережанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) . Батько дитини записаний відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, тобто за вказівкою матері, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Крім малолітньої ОСОБА_3 у відповідачки ОСОБА_2 є ще двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку в 2021 році рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області було відбрано від матері. Відповідачка не оскаржувала вказане рішення суду, яке набрало законної сили 10грудня 2021 року.

Вказаний факт підтверджується матеріалами цивільної справи та не заперечується відповідачкою.

Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 впродовж двох років ухилялася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 . Була байдужою до неї, не піклувалася про стан її здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, не здійснювала належного догляду за нею, не забезпечувала свою малолітню дитину необхідними базовими потребами, не дотримувалася правил санітарії та гігієни в приміщенні, не забезпечувала її необхідним набором харчування, тобто вона не створила необхідних умов для проживання та розвитку малолітньої дитини, а створила ситуацію, яка негативно вплинула на розвиток та психологічний стан дитини і становила безпосередню загрозу для її життя та здоров`я.

Факт неналежного виконання відповідачкою батьківських обов`язків підтверджується долученими до матеріалів справи: актами обстеження житлово-побутових умов дітей, які були складені комісією служби у справах дітей, інформацією відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, письмовими зверненнями сімейного лікаря загальної практики сімейної медицини та долученими до матеріалів справи фотознімками, які підтверджують незадовільні та антисанітарні умови проживання дитини в сім`ї відповідачки.

Судом також встановлено, що службою у справах дітей відповідачку ОСОБА_2 було неодноразово попереджено про відповідальність за невиконання чи неналежне виконання батьківських обов`язків, про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, у зв`язку з чим їй надавались терміни для покращення житлово-побутових умов, однак, незважаючи на вказане, відповідачка так і не змінила свого ставлення до дитини та продовжувала ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків.

З метою соціально-правового захисту дітей, враховуючи те, що ситуація, яка склалася в сім`ї, загрожує життю та здоров`ю малолітньої дитини, 08 грудня 2023 року в черговий раз службою у справах дітей було відвідано сім`ю за адресою їхнього проживання та з`ясовано, що на момент обстеження, перш ніж впустити комісію до будинку, співмешканець, з яким проживає матір дітей, ОСОБА_4 , відкривши двері будинку, і звідти вибігли вуличні собаки. В будинку відчувався неприємний запах, на підлозі розлита невідома речовина, пічка для опалення є непридатною, відчутній запах диму, в одній кімнаті проживають четверо осіб, друга кімната закидана непотрібними речами, всіляким лахміттям, у господарстві відсутні дрова для опалення житла, продуктів харчування немає. Станом на 12год.45хв. в кімнаті житлового будинку, де знаходилася дитина, було холодно, відсутня приготовлена їжа, дитина була легко одягнена. Відсутня постільна білизна на ліжку, немає чистої ковдри, подушки, рушника, немає місця для купання дитини.

Комісією було визначено, що умови проживання погіршилися: пічка в непридатному стані, з якої куриться дим, є запах чадного газу. Дитина перебувала в куточку на ліжку накрита всіляким лахміттям.

Цього ж дня комісія дійшла висновку, що малолітня ОСОБА_3 не може й надалі проживати в цьому будинку, оскільки є реальна загроза її життю і здоров`ю, адже матір дитини не враховує рекомендації служби у справах дітей та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, представниками комісії дитину вилучено від матері і передано тимчасово хрещеному батькові на виховання та спільне проживання, тобто дитину поміщено в безпечне середовище.

Із досліджених судом доказів також встановлено, що питання про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 вивчалося компетентним органом та розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини та 15 грудня 2023 року виконавчим комітетом Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області прийнято рішення № 69 про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_2 та позбавлення її батьківських прав.

А так як, будучи присутньою у судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_2 підтвердила вищевказане, визнала позов та не заперечувала проти задоволення судом заявленого Нараївською сільською радою, як органом опіки та піклування, позову щодо позбавлення її батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнання відповідачкою позову в даній справі не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтереси інших осіб та, враховуючи той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, тому у відповідності з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України суд у разі визнання відповідачкою позову вважає необхідним ухвалити рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, тобто визнає необхідним позовні вимоги Нараївської сільської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати підставними і задоволити їх.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 164-166 Сімейного Кодексу України, Законом України "Про охорону дитинства" від 26 квітня, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007року та ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-82, 89, ч.3 ст.200, ч. 4 ст. 206, ст.ст.263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Нараївської сільської ради для її подальшого влаштування.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двіста одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК України складено 5 квітня 2024 року.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.