Рішення

від 04.04.2024 по справі 740/803/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/803/24

Провадження № 2/740/571/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, треті особи без самостійних вимог на стороні позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення часток у спільній сумісній власності,

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.02.2024 через представника - адвоката Павленка В.М. звернулися до суду із позовом, в якому просять:

- визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7423381200:01:003:0083, розташовану в АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) становила 1/3;

- визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,3643 га, кадастровий номер 7423381200:01:003:0084, розташовану в АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства становила 1/3;

- визначити, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7423381200:01:003:0083, розташовану в АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) становить по 1/3 за кожною;

- визначити, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,3643 га, кадастровий номер 7423381200:01:003:0084, розташовану в АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства становить по 1/3 за кожною.

Позов аргументують тим, що 24.12.2009 на ім`я ОСОБА_3 видано 2 державні акти на право власності на земельні ділянки: площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та площею 0,3643 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в АДРЕСА_1 . У додатках до вказаних державних актів співвласниками обох земельних ділянок зазначені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без визначення часток кожного у спільній сумісній власності на земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Спадщину після померлої прийняли її діти позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 26.01.2024 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу винесено постанову про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину позивачам, у зв`язку з тим, що частка спадкодавця у спільному майні (земельних ділянках) не визначена. У зв`язку з цим, позивачі змушені звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх спадкових прав.

Ухвалою судді 08.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду 04.03.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивачів - адвокат Павленко В.М. подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його і позивачів та підтримку позову.

Представник відповідача Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області у ході підготовчого провадження надіслав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та прийняття рішення згідно законодавства.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Положеннями ч.1 ст.86 ЗК України встановлено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 996310, виданого на ім`я ОСОБА_3 та додатку до нього, земельна ділянка площею 0,3643 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», кадастровий номер 7423381200:01:003:0084,є об`єктом спільної сумісної власності трьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 7-8).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 996309, виданого на ім`я ОСОБА_3 та додатку до нього, земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 7423381200:01:003:0083, є об`єктом спільної сумісної власності трьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 9-10).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22).

Згідно копії спадкової справи №28/2023 до майна померлої ОСОБА_5 , спадщину після померлої прийняли її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Мати померлої - ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_6 відмовились від прийняття спадщини (а.с. 36-49).

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чумак Л.В. від 26.01.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_5 на частку у праві власності на спірні земельні ділянки з підстав невизначення частки померлого у спільному майні, що є об`єктом спадкування.

За правиламист.370ЦКУкраїниспіввласникимають правонавиділу натурічасткиізмайна,щоєу спільнійсуміснійвласності,крімвипадків,установленихзаконом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1226ЦКУкраїни частка у праві власності спадкується на загальних підставах.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України).

Таким чином, 1/3 частка у праві власності на вищевказані земельні ділянки входить до складу спадщини після ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.25ЦКУкраїниздатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України).

Визначення судом частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права осіб, які не є сторонами процесу та у зв`язку зі смертю не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень ст.16 ЦК України. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18 (провадження № 61-9410св19).

Позивачами не заявлено вимоги про визнання права власності. В даному контексті судом враховується Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року по справі №1-10/2004, відповідно до якого поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст.4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Згідно обгрунтування позову та встановлених під час розгляду справи обставин позивачі, як спадкоємці співвласника, мають законний інтерес визначити частку спадкодавця у спільній сумісній власності для реалізації спадкових прав на неї.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визначення частки померлої ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки грунтуються на законі і фактичних обставинах справи.

Однак, у даній справі вони задоволені бути не можуть, оскільки заявлені до неналежного відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визначення у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки часток співвласників - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , які по справі є третіми особами, та померлої ОСОБА_5 , після смерті якої спадщину прийняли позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виходячи з положень ст. 1277 ЦПК України ініціювання органом місцевого самоврядування визнання спадщини відумерлою і переходу її у власність територіальної громади можливе лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Оскільки земельні ділянки перебували у приватній спільній сумісній власності трьох осіб, після смерті однієї з яких спадщина прийнята її спадкоємцями, будь-яких прав у органу місцевого самоврядування за місцем знаходження даних земельних ділянок не виникло, і позовні вимоги спадкоємців одного із співвласників земельних ділянок про визначення частки спадкодавця у праві власності прав та інтересів Талалаївської сільської ради Чернігівської області, яка визначена позивачами відповідачем, не зачіпають.

Відповідати за позовними вимогами спадкоємців одного із співвласників земельних ділянок про визначення частки спадкодавця у праві власності належить іншим співвласникам земельних ділянок, так як визначення частки померлого співвласника безпосередньо впливає на розмір часток інших співвласників.

Отже, у цій справі належними відповідачами за вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки частки померлої ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (пункт 46), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справах №570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20 березня 2019 року у справі № 486/1459/17 (пункт 54), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 63), від 15 травня 2019 року у справах № 750/5785/18, №570/2739/16-ц та № 554/9144/17, від 29 травня 2019 року у справі № 554/10303/17-ц, від 20 листопада 2019 року № 201/12877/16 (пункт 46), від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (пункт 71), від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43), від 19 травня 2020 року у справі № 263/17218/18 (пункт 24).

Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача (ст. 51 ЦПК України).

Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі в справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.

У ході підготовчого провадження позивачами клопотань про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявлено не було.

Установивши,що позовзаявлений доненалежного відповідачата відсутнівизначені процесуальнимзаконом підставидля заміниненалежного відповідачаналежним (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)).

Позовні ж вимоги про визначення часток ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки задовленню не підлягають, з огляду на те, що у справі вони є третіми особами, ними самостійні позовні вимоги про визначення їх часток у праві спільної сумісної власності не заявлено.

Право заявлення такої вимоги позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не належить, адже розмір часток ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки не впливає на права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не має значеннядля реалізаціїними спадковихправ щодомайна померлої ОСОБА_5 . Їх законний інтерес обмежується визначенням частки саме спадкодавця ОСОБА_5 для визначення обсягу спадкової маси.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у даній справі самостійних вимог щодо предмета спору не заявили, визначити їх частки у праві власності на земельні ділянки не просили.

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки частки померлої ОСОБА_5 . заявлені до неналежного відповідача, а право вимоги визначити частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки їм не належить, у зв"язку з чим у задовленні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 263 - 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доТалалаївської сільськоїради Ніжинськогорайону Чернігівськоїобласті,треті особибез самостійнихвимог настороні позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,про визначеннячасток успільній суміснійвласності безвизнання прававласностівідмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М.Карпусь