Постанова

від 04.04.2024 по справі 581/846/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м.Суми

Справа №581/846/23

Номер провадження 22-ц/816/541/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року у складі судді Бутенка Д.В., ухваленого в селищі Липова Долина Сумської області,

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, пені, інфляційних втрат.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер: 5923285600:02:010:0102), яку 05 березня 2012 року строком на п`ять років передала в оренду відповідачу ТОВ «СК-АГРО», підписавши відповідний договір оренди земельної ділянки. 26 серпня 2015 року укладено додаткову угоду до вказаного договору, яким збільшено строк дії договору до 10 років та розмір орендної плати збільшено до 7%, що становить 4334 грн 54 коп. Станом на день пред`явлення позову виникла заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема, за 2021 та 2022 роки заборгованість складає за 2021 рік 7530 грн 19 коп, за 2022 рік 9524 грн 00 коп, яку відповідач добровільно відмовляється сплачувати. Зазначала, що згідно з п.14 договору оренди земельної ділянки у разі невнесення орендної плати у строки, визначені вказаним договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить за 2021 рік 5673 грн 02 коп, за 2022 рік 4132 грн 11 коп. Також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити 2378 грн 65 коп інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 375 грн 02 коп інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у розмірі 29612 грн 99 коп (із урахуванням штрафних санкцій та індексації), а також понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у розмірі 29612 грн 99 коп., з яких: 7530 гривень 19 копійок орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 9524 гривні 00 копійок орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 5673 гривні 02 копійки пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 4132 гривні 11 копійок пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 2378 гривень 65 копійок інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 375 гривень 02 копійки інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 1073 грн 60 коп повернення судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «СК-АГРО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволення позову відмовити; судові витрати покласти на позивача.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що протягом усього строку дії договорів оренди відповідач нараховував і сплачував орендну плату своєчасно та в більшому розмірі, ніж передбачено договором. Факт здійснення виплат на користь позивача у вказаних розмірах також визнається та не оскаржується позивачем.

На думку відповідача, судом першої інстанції при ухваленні рішення не було взято до уваги, що зобов`язання відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати виконано в повному обсязі, заборгованість зі сплати такої орендної плати відсутня.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності між сторонами договору оренди домовленості про виплату орендної плати наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом). Зазначає, що договір оренди не містить заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань стосовно виплати орендної плати за договором (ст. 531 ЦК України). Чинне законодавство України про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Відповідач не порушив умови договору оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки кошти були сплачені у більшому розмірі та до обумовленої сторонами дати.

Також відповідач не згоден з обрахунком орендної плати наведеному в рішенні, оскільки на думку відповідача, в ньому помилково обраховано орендну плату в розмірі щорічно помноженому на індекс інфляції, що є фактичним збільшенням розміру орендної плати без погодження такого збільшення з відповідачем як стороною договорів оренди.

Також не погоджується з обрахунком пені за прострочення сплати орендної плати. Наводить свої розрахунки, згідно яких розмір пені за період з 26 вересня 2022 року по 25 вересня 2023 року складає 2119,25 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до апеляційного суду не подано.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 (після одруження ОСОБА_3 ) у лютому 2012 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 403218, виданий 21 лютого 2012 року, відповідно до якого, на підставі розпорядження голови Липоводолинської райдержадміністрації від 05 травня 2011 року № 189, їй передана у власність земельна ділянка площею 2,0000 га, яка розташована на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с.7).

08 вересня 2009 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу дружина обрала прізвище чоловіка « ОСОБА_3 » (а.с.5).

05 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_2 передала зазначеному товариству у користування строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 2,00 га (з них, рілля 2,00 га). Згідно з п. 9-14,37 орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 2478 грн 865 коп, що становить 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься у такі строки: у випадку внесення у грошовій формі до 01 листопада поточного року, в якому використовується земельна ділянка, у випадку внесення у натуральній формі до 01 серпня поточного року, в якому використовується земельна ділянка, у випадку внесення у відробітковій формі до 30 грудня поточного року, в якому використовується земельна ділянка; передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.8-11).

26 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СК-АГРО» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 00179, якою внесені зміни щодо строку дії вищенаведеного договору оренди: договір укладено на 10 років до 20 червня 2022 року та визначено розмір орендної плати, який становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, і дорівнює 4334 грн 54 коп, предметом договору оренди визначена земельна ділянка загальною площею 2 га, у тому числі рілля 2 га (кадастровий номер: 5923285600:02:010:0102) (п.2,8,9 додаткової угоди) (а.с.12).

Рішенням державного реєстратора Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 23 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер: 5923285600:02:010:0102), номер запису 21141134, підставою вчинення реєстраційної дії було укладення між ОСОБА_2 та ТОВ «СК-АГРО» договору оренди землі № 00179 від 05 березня 2012 року, додаткової угоди до договору оренди землі № 1 від 26 серпня 2015 року (а.с.26-27).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виплатив позивачу за 2021, 2022 роки орендну плату із урахуванням індексів інфляції.

Суд вважав, що відповідач у порушення п.п.9,11 укладеного правочину повно та своєчасно до 01 листопада 2021 року та до 01 листопада 2022 року, та протягом розгляду даної справи, добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у сумі 7530 грн 19 коп (із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту), та за 2022 рік в сумі 9524 грн 00 коп (із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту).

Також у зв`язку з несвоєчасною та повною невиплатою орендної плати з відповідача підлягає стягненню договірний розмір пені за 2021 рік з 02 листопада 2021 року по 21 вересня 2023 року в розмірі 5673 грн 02 коп. та за 2022 рік за період з 02 листопада 2022 року і по 21 вересня 2023 року в розмірі 3838 грн 49 коп.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання по виплаті орендної плати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суд стягнув обрахований з боргу за 2021 рік індекс інфляції за період з 02 листопада 2021 року по 21 вересня 2023 року у розмірі 2428 грн 20 коп., а за 2022 рік, за період з 02 листопада 2022 року по 21 вересня 2023 року в розмірі 424 грн 51 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості, проте не може погодитися з розміром сум, що підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом частин 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що зобов`язання відповідача перед позивачем було виконано в повному обсязі та заборгованість зі сплати орендної плати відсутня, слід зазначити наступне.

Відповідачем не заперечувалося, що у 2021-2022 звітному роках орендна плата не перераховувалася.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення договорів оренди не містять заборони на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою. Проте, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що сплачена в більшому розмірі орендна плата є авансовим платежем. Товариством не було обґрунтовано, за який конкретно період використання товариством земельної ділянки в майбутньому були виплачені кошти. Також не доведено і наявності згоди ОСОБА_1 на сплату ТОВ «СК-АГРО» у 2015-2020 роках орендної плати за наступні роки користування належною земельною ділянкою, тому колегія судів відхиляє доводи відповідача стосовно відсутності заборгованості з виплати орендної плати за 2021-2022 роки.

Водночас заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо невірного обрахування розміру орендної плати за 2021-2022 роки з індексом інфляції.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

З наведеного слід дійти висновку, що індексації підлягає орендна плата за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, оскільки за своєю природою індексація призначена для компенсації втрат грошових доходів населення від подорожчання споживчих товарів і послуг в поточному періоді. Тому індексація орендної плати в поточному році не може бути підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати на наступний період, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, її розмір залежить від економічних процесів у державі та вона може як збільшуватися так і зменшуватися (дефляція).

В даній справі встановлено, що відповідач не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021-2022 роки за договором оренди від 05 березня 2012 року.

Розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим №5923285600:02:010:0102, який передбачений договором оренди землі №00179 від 05 березня 2012 року складає 4334 грн 54 коп.

У п.п. 10,11 договору оренди сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, орендна плата вноситься до 01 листопада поточного року, в якому використовується земельна ділянка.

З урахуванням принципу належного виконання зобов`язання орендар був зобов`язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за 2021 рік з урахуванням індексації, як про це домовилися сторони в договорі. Аналіз умов договору свідчить про те, що сторони не передбачили в договорі правил обчислення орендної плати з індексом інфляції, тому з урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди (пункти 10, 11) на користь його дійсності, чинності та виконуваності, колегія суддів вважає, що коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року як добуток індексів інфляції з січня 2021 по грудень 2021 року та складає 1,10015334. А тому розмір орендної плати по вказаному договору оренди за 2021 рік складає 4768,66 грн (4334,54 грн х 1,10015334).

За 2022 рік коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати як добуток індексів інфляції з січня 2022 по грудень 2022 року та складає 1,26603244. А тому розмір орендної плати за 2022 рік складає 5487,67 грн (4334,54 грн х 1,26603244).

Суд першої інстанції неправильно ототожнив інфляційні втрати за період з вересня 2015 року по листопад 2021 та листопад 2022 року відповідно із розміром орендної плати з індексом інфляції (п. 10 договору). Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 (провадження № 61-13979св19).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що через несвоєчасну та повну невиплату орендної плати відповідачем за 2021-2022 роки на користь позивача підлягає стягненню пеня відповідно до п. 14 договору оренди у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Проте, у зв`язку з неправильним обрахуванням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2021-2022 роки також підлягає зміні рішення суду в частині розміру пені.

Отже, пеня за порушення виплати орендної плати за 2021 рік по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року обраховується наступним чином:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Сума заборгованості = 4768,66 грн, період прострочення: з 02 листопада 2021 року і по 21 вересня 2023 року. Всього пені: 3592,56 грн.

Пеня за порушення виплати орендної плати за 2022 рік по договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року:

Сума заборгованості = 5487,67 грн, період прострочення: 02 листопада 2022 року і по 21 вересня 2023 року. Всього пені: 2380,90 грн.

Стосовно доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати, проте у зв`язку з неправильним обрахуванням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2021-2022 роки також підлягає зміні рішення суду в частині розміру інфляційних втрат.

Інфляційне збільшення боргу за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди землі за 2021 рік за період з 02 листопада 2021 року і по 21 вересня 2023 року складає 1537,71 грн.; за 2022 рік за період з 02 листопада 2022 року і по 21 вересня 2023 року складає 244,60 грн.

З врахуванням наведеного, рішення суду підлягає зміні в частині розміру заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втрат.

Крім того, у зв`язку зі зміною рішення суду на підставі ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат.

Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог на 60,8 % підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 652,75 грн.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню (на 39,2%), слід компенсувати відповідачу за рахунок позивача судові витрати за апеляційний перегляд справи в сумі 631, 51 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» задовольнити частково.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року змінити в частині розміру заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втратах, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_6 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у розмірі 18012,10 грн, з яких: 4768,66 грн орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 5487,67 грн орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 3592,56 грн пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 2380,90 грн пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 1537,71 грн інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 244,60 грн інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_6 652,75 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 631,51 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов