Рішення

від 04.04.2024 по справі 466/11139/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11139/23

Провадження № 2-о/466/35/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Хомляк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ТзОВ «Маріуполь-Ліфт», Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення

встановив:

23.10.2023 року адвокат Забродній Є.О. звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТзОВ «Маріуполь-Ліфт» з 1 березня 2022 року на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України (за власним бажанням).

В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 (далі заявник), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.02.2007 перебуває в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-Ліфт», що підтверджується наступними документами: трудовою книжкою заявника серії НОМЕР_1 (записи № 14-16); індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 від 10.05.2023, виданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та окупацією м. Маріуполь Донецької області ОСОБА_1 змушений був залишити своє постійне місце проживання в м. Маріуполь та переміститись до м. Львів. Зазначене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.05.2023 № 1308-5002783326.

При цьому, роботодавець заявника ТОВ «Маріуполь-Ліфт» залишився в м. Маріуполь та заявник не має жодних контактів роботодавця. Відповідно, заявник позбавлений можливості звільнитись з роботи у встановленому законом порядку, шляхом подачі заяви про звільнення роботодавцю.

Разом з тим, трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Маріуполь-Ліфт» фактично припинені з 01.03.2022, оскільки заявник не виконує роботу за трудовим договором з роботодавцем, а останній в свою чергу не сплачує заявнику заробітну плату. Зазначене підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 від 10.05.2023, виданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України визначено такі підстави для припинення трудового договору: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39); з ініціативи роботодавця (статті 40, 41); на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Разом з тим, територія Маріупольського району Донецької області (у тому числі м. Маріуполь) з 05.03.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією, що вбачається з наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Відповідно на території м. Маріуполь не здійснюють діяльність поштові відділення АТ «Укрпошта» та не надають послуг пересилання пошти на території цього населеного пункту.

Таким чином, ОСОБА_1 не має можливості подати поштовим відправленням заяву про припинення трудових відносин, оскільки такі відправлення на вказану територію не приймаються.

Частиною четвертою статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору. Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Отже, вказаною нормою передбачено можливість припинення трудового договору працівником в односторонньому порядку, шляхом подання відповідної заяви до центру зайнятості, однак лише для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.

В свою чергу, ОСОБА_1 є пенсіонером те перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно він не може отримати статус безробітного, а отже і припинити трудовий договір з ТОВ «Маріуполь-Ліфт», подавши відповідну заяву у центр зайнятості заявник не може.

Таким чином, непрацюючим пенсіонерам пенсія перераховується кожного року автоматично, а працюючим пенсіонерам пенсія перераховується один раз на 24 місяці. В свою чергу перебування заявника у трудових відносинах з ТОВ «Маріуполь-Ліфт» позбавляє заявника права на щорічний перерахунок пенсії.

Отже, припинення трудових відносин з ТОВ «Маріуполь-Ліфт» необхідне заявнику для здійснення щорічного перерахунку його пенсії органом Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищевикладене, заявник змушений звертатися в суд за захистом своїх прав.

В судовому засіданні заявник та представник заявника, адвокат Забродній Є.О. заяву підтримали повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду заяві. Просили заяву задовольнити. В останнє судове засідання заявник не з`явився, однак представник ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просять суд розглядати справу у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Представники заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполь Донецької області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 (а.с.5-6).

З копії трудової книжки заявника серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.02.2007 перебуває в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-Ліфт», що підтверджується записами №14-16 в трудовій книжці заявника серії НОМЕР_1 (а.с.7-8).

Крім того, перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-Ліфт» підтверджується також індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 від 10.05.2023, виданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (а.с.9-10).

Окрім того, відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.01.2024 на адвокатський запит встановлено, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на ОСОБА_1 по страхувальнику ТОВ «Маріуполь-Ліфт» наявна інформація про суми нарахованого доходу та сплату страхових внесків за період з 01.01.2022 по 28.02.2022. За період з 01.03.2022 по 31.12.2022 інформація про суми нарахованого доходу та припинення трудових відносин зі страхувальником відсутня.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та окупацією м. Маріуполь Донецької області ОСОБА_1 змушений був залишити своє постійне місце проживання в м. Маріуполь та переміститись до м. Львів. Зазначене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.05.2023 № 1308-5002783326 (а.с.11).

При цьому, роботодавець заявника ТОВ «Маріуполь-Ліфт» залишився в м. Маріуполь та заявник не має жодних контактів роботодавця, відповідно, позбавлений можливості звільнитись з роботи у встановленому законом порядку, шляхом подачі заяви про звільнення роботодавцю.

Разом з тим, трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Маріуполь-Ліфт» фактично припинені з 01.03.2022, оскільки заявник не виконує роботу за трудовим договором з роботодавцем, а останній в свою чергу не сплачує заявнику заробітну плату.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України визначено такі підстави для припинення трудового договору: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39); з ініціативи роботодавця (статті 40, 41); на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Проте, територія Маріупольського району Донецької області (у тому числі м. Маріуполь) з 05.03.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією, що вбачається з наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Відповідно на території м. Маріуполь не здійснюють діяльність поштові відділення АТ «Укрпошта» та не надають послуг пересилання пошти на території цього населеного пункту.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 не має можливості подати поштовим відправленням заяву про припинення трудових відносин, оскільки такі відправлення на вказану територію не приймаються.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.28 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів, пов`язаних із виходом учасника з товариства, суди повинні керуватись тим, що відповідно до ЦК та учасник вправі у будь який час вийти з Товариства незалежно від згоди інших учасників Товариства та самого Товариства. Вихід зі складу учасників Товариства не пов`язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів Товариства. У зв`язку з цим моментом виходу учасника Товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі Товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Постанова Вищого господарського суду України від 09 березня 2010 року №24/58, наголошує на тому, що невнесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника, позбавити чи обмежити учасника вільно розпорядитися своїми корпоративними правами.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявник не має змоги подати заяву про звільнення, оскільки м. Маріуполь перебуває під окупацією, листування з окупованими територіями не здійснюється і заявнику невідомо де наразі знаходиться його роботодавець, а тому захистити свої права в інший спосіб заявник не має можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Факт про встановлення якого просить заявник, дасть йому підстави для реалізації

права на пенсійне забезпечення органом Пенсійного фонду України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає заяву підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12,13,81, 247, 259, 263, 265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву задовольнити повністю.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-Ліфт» (код ЄДРПОУ 31971963, місцезнаходження: 87554, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Будівельників, буд. 167) з 1 березня 2022 року на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України (за власним бажанням).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Текст рішення складено та підписано 04.04.2024 року.

Суддя О. І. Ковальчук