Рішення

від 05.04.2024 по справі 578/63/24

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 578/63/24

провадження №2/578/105/24

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2024 року селище Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 та фактичнопроживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 про зменшення розміру аліментів на дитину,

установив:

23 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд зменшити розмір стягуваних аліментів, присуджених відповідно до рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 13 березня 2019 року на утримання сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, від дня пред`явлення позову 17 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття та призначити йому до сплати аліменти на користь матері дитини ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , 2012 року народження у твердій грошовій сумі 5000 грн щомісяця, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 13 березня 2019 року з нього утримуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 17 жовтня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач одружився вдруге, від шлюбу він має двох доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як повідомив позивач, його дружина перебуває у декретній відпустці по вихованню доньок та не працює, у зв`язку з чим у зв`язку з чим у нього збільшилися витрати на утримання сім`ї, зокрема на оренду квартири, сплату комунальних послуг, збільшилися витрати на харчування, лікування та надання необхідного рівня життя донькам. В зв`язку з чим позивач просить зменшити розмір на утримання сина від першого шлюбу.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 25.01.2024 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2024 та було відкладено до 15.03.2024.

Позивач у підготовче судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка у підготовче судове засідання 15.03.2024 не прибула, подала до суду заяву за вх. №850/24-вх від 15.03.2024 про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечувала, повідомила, що не зможе утримувати сина при зменшенні розміру аліментів.

Ухвалою суду від 15.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, судове засідання призначене на 05.04.2024.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому судом взято до уваги заяву позивача від 30.01.2024 (вх. № 449 від 06.02.2024), у якій він просив проводити судовий розгляд без його участі, на задоволенні позову наполягав.

Відповідачка у судове засідання 05.04.2024 не прибула, подала до суду заяву за вх. №851/24-вх від 15.03.2024 про розгляд справи без її участі та підтримала свої заперечення проти позовних вимог.

У відповідності до положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи позиції сторін щодо проведення судового розгляду справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

За рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 13 березня 2019 року з позивача утримуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 17 жовтня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

12 березня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №286.

19 червня 2021 року у позивача та ОСОБА_8 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 23.06.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис №1028.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у позивача та ОСОБА_8 народилася донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 01.07.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис №606.

Як зазначає позивач теперішня його дружина перебуває на даний час у декретній відпустці, відтак у нього у нього збільшилися витрати по утриманню сім`ї, а саме сплата оренди квартири, оплата комунальних послуг для проживання, збільшилися витрати на харчування, лікування та надання необхідного рівня життя його донькам, у зв`язку з чим він не може сплачувати в повній мірі встановлені судом аліменти, а тому просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина, визначивши новий розмір аліментів у сумі 5000 грн щомісяця до досягнення сином повноліття.

Водночас суд з такою позицією позивача погодитись не може з огляду на таке.

У відповідності до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із статтею13ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статті 76цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, восьмої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У ході підготовчого провадження сторонам була надана можливість подати всі необхідні докази, які можуть підтвердити чи спростувати їх вимоги та заперечення стосовно предмета судового розгляду. Клопотань про неможливість подання окремих доказів від учасників справи не надходило. При цьому сторони скористались своїм правом на розгляд справи за їх відсутності, подавши до суду відповідні заяви.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині другій статті 51 Конституції України.

За змістом статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Як вказано вище, відповідності до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів є вичерпним.

Під зміною матеріального стану сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового стану платника або одержувача аліментів. Таким чином, особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

У розумінні статті 81 ЦПК України та наведеної вище норми СК України мається на увазі необхідність саме ініціатору позову доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейному стані, здоров`ї або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосована при наявності відповідних для цього обставин.

Як вбачається із змісту позову, обставини, які враховувались судом при ухваленні рішення від 13 березня 2019 року, на даний час не змінились.

Позивач не зазначає, що у нього погіршився матеріальний стан, чи погіршилось здоров`я, а лише посилається на те, що на даний час у нього збільшились витрати на утримання нової сім`ї, де він має на утриманні двох неповнолітніх доньок.

Водночас саме лише його повідомлення про той факт, що на його утриманні перебувають дружина та дві доньки, не свідчить про необхідність зменшення розміру аліментів, оскільки довідка про доходи, долучена самим же позивачем до матеріалів справи, свідчить, що він отримує заробітну плату за місцем несення військової служби, його дохід згідно довідки № 19 від 11.01.2024, зокрема, за грудень 2023 року без урахування аліментів становить 59731,30 грн.

Таким чином саме лише посилання у позові на положення сімейного законодавства, які визначають розмір аліментів, без зазначення інших вагомих доводів для зменшення стягуваних сум аліментних платежів та надання доказів на підтвердження необхідності такого зменшення, жодним чином не можуть розглядатися судом як підстава для зменшення розміру аліментів.

Згідно зі статтями 76-79ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір. Доказування у цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи наявніу справідокази вїх сукупності,суд вважає,що позивачемне доведенопідстав длязадоволення позову,передбачених статтею 192 СК України.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вимога позивача щодо зміни розміру аліментів, встановленого у рішенні суду від 13 березня 2019 року, на думку суду, є намаганням переглянути остаточне та обов`язкове до виконання рішення з метою домогтися повторного розгляду і винесення нового рішення у справі, та суперечить принципу правової визначеності, що вочевидь не сприятиме забезпеченню якнайкращих інтересів дитини.

Як наголошено у пункті 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII), одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Суд при розгляді даної справи дійшов висновку, що позивачем не наведено вагомих підстав для зменшення розміру аліментів, зокрема зміни матеріального становища, погіршення здоров`я; обставини, які враховувались при визначенні розміру аліментів, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивачем не оскаржувались і на даний час жодним чином не змінились; беручи до уваги вищенаведені норми законів, суд прийшов до переконання, що існують всі законні підстави для відмови у задоволенні позову про зміну розміру аліментів на підставі статті 192 СК України.

Відповідно до положень статей 133, 141 ЦПК України суд залишає за позивачем судові витрати у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про зменшення розміру аліментів на дитину, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.О. Зеря