Ухвала

від 05.04.2024 по справі 750/4068/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/4068/24

Провадження № 2/750/1112/24

У Х В А Л А

05 квітня 2024 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А., розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

25 березня 2024 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Карапуті Л.В.

Відповідно дорішення Вищоїради правосуддявід 26березня 2024року №887/0/15-24суддю ОСОБА_2 звільнено зпосади судді Деснянського районного суду м. Чернігова.

На підставі рішення зборів суддів Деснянського районногосуду м.Чернігова від27березня 2024року №4 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2024 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А.

За змістом частини першої статті 187 Цивільного процесуальногокодексу України(далі ЦПКУкраїни)суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Відповідно дочастини першоїстатті 2 ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами вцивільному процесіє позивачі відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно достатті 80Цивільного кодексуУкраїни юридичноюособою єорганізація,створена ізареєстрована увстановленому закономпорядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ізчастинами першою,другою,третьою статті95Цивільного кодексуУкраїни філієює відокремленийпідрозділ юридичноїособи,що розташованийпоза їїмісцезнаходженням таздійснює всіабо частинуїї функцій. Представництвом євідокремлений підрозділюридичної особи,що розташованийпоза їїмісцезнаходженням таздійснює представництвоі захистінтересів юридичноїособи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 Цивільного кодексу України).

Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва.

У Цивільному кодексі України не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва.

Разом зтим,у частиніпершій статті237 Цивільного кодексуУкраїни прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва.

Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Згідно із частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 39235977 (який вказано в позові як ідентифікаційний код відповідача) значиться Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» як філія (інший відокремлений підрозділ) Національного університету «Чернігівська політехніка» (ідентифікаційний код 05460798).

Разом з тим, філія як відокремлений підрозділ чи представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 червня 2021 року в справі № 760/32455/19, від 13 липня 2022 року в справі № 593/98/21.

Таким чином, оскільки Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» не є юридичною особою, а тому не має цивільної процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем у вказаній справі, у зв`язку з чим позовна заява до структурного підрозділу юридичної особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вказаних обставин, у відкритті провадження в справі слід відмовити.

Керуючись статтями 186, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо досуду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Маринченко