Рішення

від 02.04.2024 по справі 201/2913/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2913/23

Провадження № 2/201/243/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого судді Батманової В.В.

при секретарі Турбаївській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNHLGB00000520 про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії.

За змістом п. 1.1. кредитного договору, банк надав позичальнику кредитні кошти на строк до 03.04.2026 у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 1 655 174,67 доларів США на наступні цілі: оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний, за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №29-Ю від 12.01.2006; оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №130/131-П-А від 12.01.2006 укладених з ТОВ Перспектива Інвестмен, в розмірі 1 394 674,50 доларів США та на оплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,07% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит у межах узгодженого сторонами кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , меморіальним ордером та заявою про видачу готівки № 20 від 03.04.2006.

За умовами договору, щомісячно в період сплати позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 16 343,65 доларів США, для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом та відсотками. Період сплати вважається з 20 по 25 число кожного місяця.

При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1., 2.2.3, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 2,14% на місяць, нарахованої від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. (п.3.2. договору)

Згідно п.4.1. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.2.2.2 цього договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню у розмірі 3,00% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

24.01.2013 між Банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, яким сторони домовилися відмінити нараховану пеню станом на 24.01.2013. З моменту підписання цього Додаткового договору, чергове нарахування пені за порушення зобов`язань буде відбуватися відповідно до п.4.1 кредитного договору. Сторони домовилися викласти п.4.1 кредитного договору в наступній редакції: 4.1. У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредитом, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,11% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом згідно п.1.1, 3.1, 3.2 цього договору та погашення кредиту провести в порядку, сумах та строки, передбачені п.1.1, 2.3.1, 2.3.2 і 2.3.3 цього договору.

В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, не сплатив заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості. На час подання цього позову у позичальника наявна непогашена заборгованість, зобов`язання не виконані, чим порушуються права позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою, заставою. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №DNHLGB00000520, відповідно до якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань - ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору від №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, з повернення кредиту в термін до 03.04.2026 включно, в сумі 1 655 174,67 доларів США в тому числі на придбання нерухомості в сумі 1 394 674,50 доларів США та на сплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,07% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця.

Згідно п.7 договору іпотеки, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку майнові права на отримання у власність, нерухомого майна (далі-Майно), будівництво якого незавершене, а саме:

- квартири АДРЕСА_1 ). Цільове призначення майна-житлова нерухомість.

- паркувальних місць №130, №131, розташованих в ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний, за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35Б). Цільове призначення майна-паркувальне місце.

Згідно витягу №8070772 від 26.06.2006 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: підстава обтяження: договір №DNHLG000000520, реєстр 444, 03.04.2006. Об`єкт обтяження майнові права на отримання у власність квартири АДРЕСА_2 Дніпропетровськ.

Згідно витягу №19937903 від 28.07.2008 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін), приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено зміни: підстава: договір іпотеки №DNHLGВ00000520, реєстр 444, 26.06.2006, Приватний нотаріус Крючкова Т.В.

Згідно довідки ТОВ Перспектива Інвестмент №07/11/12-3 від 12.11.2008 повідомлено, що на підставі Договору про сумісну діяльність №29-Ю від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007; Договору про сумісну діяльність №130/131-П-А від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007 за ОСОБА_2 були закріплені об`єкти будування: квартира АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ), які після введення в експлуатацію згідно Рішення виконкому Дніпропетровської Міської Ради №1798 від 14.06.2007 набули наступної адреси: - квартира АДРЕСА_5 Дзержинського, будинок 35 Т (тридцять п`ять Т).

Право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_6 ), затверджено Рішенням виконкому Дніпропетровської Міської Ради №3581 від 25.10.2007. У 2015 році вулиця Дзержинського перейменована на ОСОБА_4 .

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України Про іпотеку визначено, що після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Отже, з моменту реєстрації права власності іпотекодавця на квартиру та паркувальні місця, вказані об`єкти нерухомості набули статусу предмета іпотеки у відповідності до договору іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006 та вказаних вище норм матеріального права.

Позивач випадково дізнався, що квартира АДРЕСА_7 , що належали на праві власності Іпотекодателю - ОСОБА_2 , належить її доньці - ОСОБА_5 на підставі договорів дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, що посвідчені приватним нотаріусом ДМНО Ярмолюк Маргаритою Миколаївною.

АТ КБ ПриватБанк , як іпотекодержатель вищезазначеного майна переданого в іпотеку, не надавав будь-якої згоди на розпорядження іпотекодавцем предметами іпотеки.

23.10.2020 за зверненням АТ КБ ПриватБанк Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження №12020040650001811, правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України, щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Вбачається, що ОСОБА_2 , як іпотекодавець, в порушення Закону України Про іпотеку та умов договору іпотеки, зокрема пунктів п. 15 та п. 19.6. незаконно здійснила відчуження та розпорядилася предметами іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя.

Отже, як вбачається з офіційних даних реєстрів, з моменту укладення договору іпотеки 03.04.2006 та на даний час міститься заборона відчуження об`єктів спірного майна, зокрема квартири АДРЕСА_8 .

10.04.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права іпотеки на спірну квартиру та паркувальні місця за банком. Справа №201/3422/20.

15.02.2021 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено.

09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволені частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2021 скасовано з процесуальних порушень та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено.

21.12.2022 постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №201/3422/20 - залишена без змін.

28.01.2023 до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі рішення суду по справі №201/3422/20, внесено записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_9 , паркувальних місць №130, АДРЕСА_10 , іпотекодержателем яких є АТ КБ ПриватБанк.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, як державний реєстратор, прийняв наступні рішення:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61654629 від 17.11.2021 (15:39:27), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (квартира, реєстраційний номер №1183635412101); адреса: АДРЕСА_11 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 Номер відомостей про речове право 45101712; Розмір частки 1/1;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61653164 від 17.11.2021 (15:15:05), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №130, реєстраційний номер №1183658312101); адреса: АДРЕСА_12 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 Номер запису про право власності 45100787; Розмір частки 1/1;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61655465 від 17.11.2021 (15:53:10), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №131, реєстраційний номер №1183680412101); адреса: АДРЕСА_12 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 Номер запису про право власності 45102327; Розмір частки 1/1.

Із зазначеного вбачається, що об`єкти нерухомого майна вибули із власності ОСОБА_3 на користь пов`язаної з нею особою ТОВ МИРОБОНД.

В подальшому, 03.01.2023 ТОВ «МИРОБОНД», як іпотекодавець, передав квартиру АДРЕСА_9 та паркувальні місця №130, №131, в іпотеку ТОВ «БІГКОМЕРЦ», як іпотекодержателю, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН» за договором надання коштів у позику №17 від 05.08.2021, зі строком виконання зобов`язання 17.01.2023, тобто через 14 днів після передачі в іпотеку.

03.01.2023 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, прийняв наступні рішення:

щодо квартири АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер №1183635412101):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012878 від 03.01.2023 (12:20:02), яким внесено запис про іпотеку №48906174, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. Іпотекодержатель ТОВ БІГКОМЕРЦ, Іпотекодатель ТОВ МИРОБОНД;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012815 від 03.01.2023 (12:15:07), яким внесено запис про обтяження №48906090, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №2. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Обтяжувач: ТОВ БІГКОМЕРЦ, Особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ МИРОБОНД; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН»;

щодо паркувального місця №130 за адресою: м. Дніпро, вулиця Вернадського Володимира, буд. 35Т, приміщення 61, (реєстраційний номер №1183658312101):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014360 від 03.01.2023 (14:11:26), яким внесено запис про іпотеку №48907146, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О.

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014249 від 03.01.2023 (14:02:33), яким внесено запис про обтяження №48907045, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №5.

щодо паркувального місця АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер №1183680412101):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013731 від 03.01.2023 (13:20:19), яким внесено запис про іпотеку №48906644, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О.

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013975 від 03.01.2023 (13:38:22), яким внесено запис про обтяження №48906958, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №8.

Позивач вважає, що відповідачами були порушені норми діючого законодавства, а отже договори дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, Акти приймання-передачі вкладу (внеску) про внесення до статутного капіталу від 11.11.2021 за №б/н, договори іпотеки №1, №4, №7 від 03.01.2023, відповідні рішення та записи про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, іпотеку та обтяження щодо квартири АДРЕСА_9 , паркувальних місць №130, АДРЕСА_10 , є недійсними, які суперечать Цивільному кодексу України, зокрема п. 6 ч. 1 статті 3; ч. 2, 3 статті 13, статті 319, також приписам ч. 3 статті 9; ч. 1, 2 статті 10; ч. 3 статті 12 Закону України Про іпотеку, мають ознаки фраудаторності і фіктивності відповідно статті 234 ЦК України, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а направлені на зловживання своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, з метою уникнення звернення стягнення на таке майно.

Враховуючи недійсність правочинів (договорів іпотеки) на підставі яких, 03.01.2023 приватним нотаріусом ДМНО Кравченко О.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесено відповідні записи про іпотеку та обтяження, позивач вважає, що відповідні рішення нотаріуса та записи зроблені на їх підставі підлягають скасуванню, так як недійсні правочини не мають юридичних наслідків окрім їх недійсності.

Крім того, просив суд виселити зареєстрованих в спірній нерухомості мешканців та стягнути понесені судові витрати.

13 березня 2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі.

Відповідачі та треті особи своїм правом на подання відзивів та пояснень на позов не скористалися.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи на підставі доказів, що маються в матеріалах справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином, причина неявки суду не відома.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином, причина неявки суду не відома.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання учасників справи, розгляд справи 02.04.2024 здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 42), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21).

Судом встановлено, що 03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNHLGB00000520 про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії.

За змістом п. 1.1. кредитного договору, банк надав позичальнику кредитні кошти на строк до 03.04.2026 у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 1 655 174,67 доларів США на наступні цілі: оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний, за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №29-Ю від 12.01.2006; оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №130/131-П-А від 12.01.2006 укладених з ТОВ Перспектива Інвестмен, в розмірі 1 394 674,50 доларів США та на оплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,07% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит у межах узгодженого сторонами кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , меморіальним ордером та заявою про видачу готівки № 20 від 03.04.2006.

За умовами договору, щомісячно в період сплати позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 16 343,65 доларів США, для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом та відсотками. Період сплати вважається з 20 по 25 число кожного місяця.

При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1., 2.2.3, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 2,14% на місяць, нарахованої від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. (п.3.2. договору).

Згідно п.4.1. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.2.2.2 цього договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню у розмірі 3,00% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

24.01.2013 між банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, яким сторони домовилися відмінити нараховану пеню станом на 24.01.2013. З моменту підписання цього Додаткового договору, чергове нарахування пені за порушення зобов`язань буде відбуватися відповідно до п.4.1 кредитного договору. Сторони домовилися викласти п.4.1 кредитного договору в наступній редакції: 4.1. У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредитом, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,11% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом згідно п.1.1, 3.1, 3.2 цього договору та погашення кредиту провести в порядку, сумах та строки, передбачені п.1.1, 2.3.1, 2.3.2 і 2.3.3 цього договору.

03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №DNHLGB00000520, відповідно до якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань - ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору від №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, з повернення кредиту в термін до 03.04.2026 включно, в сумі 1 655 174,67 доларів США в тому числі на придбання нерухомості в сумі 1 394 674,50 доларів США та на сплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,07% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця.

Згідно п.7 договору іпотеки, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку майнові права на отримання у власність, нерухомого майна (далі-Майно), будівництво якого незавершене, а саме:

- квартири АДРЕСА_1 ). Цільове призначення майна-житлова нерухомість.

- паркувальних місць №130, №131, розташованих в ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний, за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35Б). Цільове призначення майна-паркувальне місце.

Згідно витягу №8070772 від 26.06.2006 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: підстава обтяження: договір №DNHLG000000520, реєстр 444, 03.04.2006. Об`єкт обтяження майнові права на отримання у власність квартири АДРЕСА_2 Дніпропетровськ.

Згідно витягу №19937903 від 28.07.2008 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін), приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено зміни: підстава: договір іпотеки №DNHLGВ00000520, реєстр 444, 26.06.2006, Приватний нотаріус Крючкова Т.В.

Згідно довідки ТОВ Перспектива Інвестмент №07/11/12-3 від 12.11.2008 повідомлено, що на підставі Договору про сумісну діяльність №29-Ю від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007; Договору про сумісну діяльність №130/131-П-А від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007 за ОСОБА_2 були закріплені об`єкти будування: квартира АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ), які після введення в експлуатацію згідно Рішення виконкому Дніпропетровської Міської Ради №1798 від 14.06.2007 набули наступної адреси: - квартира АДРЕСА_5 Дзержинського, будинок 35 Т (тридцять п`ять Т).

Право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_6 ), затверджено Рішенням виконкому Дніпропетровської Міської Ради №3581 від 25.10.2007. У 2015 році вулиця Дзержинського перейменована на ОСОБА_4 .

На підставі договорів дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, що посвідчені приватним нотаріусом ДМНО Ярмолюк Маргаритою Миколаївною, квартира АДРЕСА_7 , що належали на праві власності Іпотекодателю - ОСОБА_2 , належить її доньці - ОСОБА_5 .

23.10.2020 за зверненням АТ КБ ПриватБанк Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження №12020040650001811, правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України, щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1

10.04.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права іпотеки на спірну квартиру та паркувальні міста за Банком. Справа №201/3422/20.

15.02.2021 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено.

09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволені частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2021 скасовано з процесуальних порушень та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено.

21.12.2022 постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №201/3422/20 - залишена без змін.

28.01.2023 до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі рішення суду по справі №201/3422/20, внесено записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_9 , паркувальних місць №130, АДРЕСА_10 , іпотекодержателем яких є АТ КБ ПриватБанк.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, як державний реєстратор, прийняв наступні рішення:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61654629 від 17.11.2021 (15:39:27), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (квартира, реєстраційний номер №1183635412101); адреса: АДРЕСА_11 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 Номер відомостей про речове право 45101712; Розмір частки 1/1;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61653164 від 17.11.2021 (15:15:05), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №130, реєстраційний номер №1183658312101); адреса: АДРЕСА_12 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 Номер запису про право власності 45100787; Розмір частки 1/1;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61655465 від 17.11.2021 (15:53:10), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №131, реєстраційний номер №1183680412101); адреса: АДРЕСА_12 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 Номер запису про право власності 45102327; Розмір частки 1/1.

В подальшому, 03.01.2023 ТОВ «МИРОБОНД», як іпотекодавець, передав квартиру АДРЕСА_9 та паркувальні місця №130, №131, в іпотеку ТОВ «БІГКОМЕРЦ», як іпотекодержателю, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН» за договором надання коштів у позику №17 від 05.08.2021, зі строком виконання зобов`язання 17.01.2023, тобто через 14 днів після передачі в іпотеку.

03.01.2023 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, прийняв наступні рішення:

щодо квартири АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер №1183635412101):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012878 від 03.01.2023 (12:20:02), яким внесено запис про іпотеку №48906174, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. Іпотекодержатель ТОВ БІГКОМЕРЦ, Іпотекодатель ТОВ МИРОБОНД;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012815 від 03.01.2023 (12:15:07), яким внесено запис про обтяження №48906090, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №2. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Обтяжувач: ТОВ БІГКОМЕРЦ, Особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ МИРОБОНД; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН»;

щодо паркувального місця АДРЕСА_15 , (реєстраційний номер №1183658312101):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014360 від 03.01.2023 (14:11:26), яким внесено запис про іпотеку №48907146, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О.

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014249 від 03.01.2023 (14:02:33), яким внесено запис про обтяження №48907045, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №5.

щодо паркувального місця АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер №1183680412101):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013731 від 03.01.2023 (13:20:19), яким внесено запис про іпотеку №48906644, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О.

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013975 від 03.01.2023 (13:38:22), яким внесено запис про обтяження №48906958, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №8.

10.04.2020 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права іпотеки на спірну квартиру та паркувальні міста за Банком. Справа №201/3422/20.

15.02.2021 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» як іпотекодержатель спірного нерухомого майна, переданого в іпотеку, не надавав будь-якої згоди на розпорядження іпотекодавцем предметом іпотеки. ОСОБА_2 незаконно, у порушення Закону України«Про іпотеку» та умов договору іпотеки, зокрема пунктів 15, 19.6, протиправно здійснила відчуження та розпорядилася предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя. Іпотекодавець, який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї доньки, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. ОСОБА_6 не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки отримала у власність майно не за відплатним договором, а за договором дарування.

09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволені частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2021 скасовано з процесуальних порушень та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено: визнано за АТ КБ «ПриватБанк» право іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_16 Володимира Вернадського, будинок 35Т, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1183635412101; паркувальні місця № НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , на умовах, передбачених договором іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд зазначив, що «...Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 після укладання договору іпотеки не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання та після реєстрації права власності на квартиру не уклала додаткову угоду, а уклала договір дарування від 24 лютого 2017 року предмету іпотеки.

Викладене свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо правових підстав для задоволення позову банку щодо визнання права іпотеки...».

21.12.2022 постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №201/3422/20 - залишена без змін.

Відхиляючи доводи касаційних скарг та погоджуючись з висновками апеляційного суду, Верховний Суд акцентував увагу на таке: Отже, з аналізу положень статей 5, 6Закону України«Про іпотеку» та пунктів 7, 8 договору іпотеки у справі, що переглядається, слід дійти висновку про те, що сторони договору іпотеки АТ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) передбачили у договорі іпотеки від 03 квітня 2006 року, що іпотека поширюватиметься й на будівлю (споруду) чи об`єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки..

Отже з аналізу судових рішень у справі №201/3422/20 вбачається, що задовольняючи позовні вимоги, Банк було визнано іпотекодержателем спірного нерухомого майна.

Суд критично ставиться до позовних вимог щодо визнання недійсними вищевказаних договорів та рішень з огляду на наступне.

Згідно ст. 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 01.03.2019 у справі № 635/1677/17, Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №6-2026цс16.

Статтею 35 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»(далі - Закон № 898-IV) передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до статті 36Закону № 898-IVсторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цимЗакономспособи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомустаттею 38 цього Закону.

Відповідно достатті 37 Закону № 898-IVіпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідноз пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2013 року № 868, що був чиним на момент прийняття рішення про державну реєстрацію, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

За приписамистатті 19Закону № 1952-IV(уредакції, чинній на момент прийняття реєстратором оскаржуваного рішення) державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цьогоЗакону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Таким чином, для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, до державного реєстратора має звернутись належна особа-іпотекодержатель, та надати документи, які підтверджують:

- наявність в договорі іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя(або окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя);

- направлення та вручення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень;

- сплив 30-денного терміну з моменту отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку)) (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будьякий час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частини перша та друга статті 36 Закону України «Про іпотеку)) в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки).

Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва)) від 25 грудня 2008 року № 800-УІ внесено зміни до статті 36 Закону України «Про іпотеку)) у зв`язку з чим її положеннями передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню), який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. У частині першій статті 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки, зазначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї статті Законом України від 25 грудня 2008 року N9 800-УІ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» положення статті 37 Завону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яве є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотеводержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунов виконання основного зобов`язання.

Таким чином, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно в позасудовому порядку.

07червня 2014року набравчинності ЗаконУкраїни «Промораторій настягнення майнагромадян,наданого якзабезпечення кредитівв іноземнійвалюті»,підпунктом 1пункту 1якого передбачено,що неможе бутипримусово стягнуте(відчуженебез згодивласника)нерухоме житловемайно,яке вважаєтьсяпредметом заставизгідно зістаттею 4Закону України«Про заставу»та/абопредметом іпотекизгідно зістаттею 5Закону України«Про іпотеку»,якщо такемайно виступаєяк забезпеченнязобов`язаньгромадянина України(позичальникаабо майновогопоручителя)за споживчимикредитами,наданими йомукредитними установами-резидентами Українив іноземнійвалюті,та заумови,що:таке нерухомежитлове майновикористовується якмісце постійногопроживання позичальника/майновогопоручителя абоє об`єктомнезавершеного будівництванерухомого житловогомайна,яке перебуваєв іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження N9 11-474апп19) викладено правовий висновок про те, що обмеження, встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»), поширюються не лише на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, а й на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі. З урахуванням площі спірного нерухомого майна воно може бути реалізовано.

Суд вважає, що до позивача перейшло право вимоги за договором іпотеки від 03 квітня 2006 року, а отже має можливість захисту своїх прав в інший спосіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення у повному обсязі з огляду на неефективний спосіб захисту права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Згідно ч. 1ст.141ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.1 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.В. Батманова