Ухвала

від 04.04.2024 по справі 383/50/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/50/24

Номер провадження 2-п/383/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М.,

за участю секретаря судового засідання Зербул С.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №383/50/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бобринецький відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.02.2024 року ухваленого за наслідками розгляду цивільної справи №383/50/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бобринецький відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, щодізнався про винесене заочне рішення тільки 23.02.2024 року отримавши поштою його копію разом з позовною заявою, тому не міг з`явитися в судове засідання. Вказує, що він дійсно проживає за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 , але судової повістки не отримував, тому просить визнати причину його неявки в судове засідання поважною. Крім того, вказує, що судом розглянуто питання про стягнення з нього неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей без урахування всіх обставин справи. Так, стягнення неустойки передбаченого як штрафна санкція, яка покладається на платника аліментів, якщо він не сплачує аліменти з його вини. Суд не міг дослідити ступінь його вини, оскільки він не був присутній у судовому засіданні та ним не було подано відзив на позов. Вважає, що судом повинні бути враховані і інші факти, які свідчать про відсутність його вини у несвоєчасній сплаті аліментів.

Заявник (відповідач) ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача адвокат Оверченко Л.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду від представника поповича адвоката Оверченко Л.В. надійшла заява про розгляд заяви відповідача без участі сторони позивача при цьому вказала, що позивач заперечує проти заяви про перегляд заочного рішення, вважає доводи заявника необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, та у задоволені цієї заяви просить відмовити (а.с.101-102).

Згідно ч.1 ст.287 ЦПК України,заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши додані до заяви документи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України уразі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суддею направлено запит до відповідного органу реєстрації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який Бобринецькою міською радою Кіровоградської області 19 січня 2024 року листом №04-11/152/05 повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

29 січня 2024 року відповідачу ОСОБА_1 за його зареєстрованим місцем проживання, через судового розпорядника направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками та повістку про виклик.

Згідно доповідної записки від 01.02.2024 року судового розпорядника Бобринецького районного суду Кіровоградської області Кареліної Д.В., встановлено, що 23,30 та 31 січня 2024 року особисто було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , однак вручити документи у даній справі не вдалося, так як, за вказаною адресою ніхто не відчинив (а.с.42).

Також 01.02.2024 року судом було направлено відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками та повістку про виклик в судове засідання на 16.02.2024 року.

06 лютого 2024 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про особисто врученя відповідачу ОСОБА_1 03.02.2024 року вказаних документів, в тому числі й судової повістки про виклик його до суду на 16.02.2024 року (а.с.46).

В судове засідання 16.02.2024 рік відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованою адресою проживання, причини неявки суду не повідомив, також від нього до суду не надійшло заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи ці обстиавини, та те, що відзиву на позов відповідач не подав, зі згоди позивача судом ухвалено заочне рішення у справі.

Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2024 року у справі № 383/50/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 позовні вимоги були задоволенні повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 25.12.2021 року по 30.11.2023 рік у розмірі 54172,43 грн (п`ятдесят чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 43 копійки), а також судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн (а.с.50-60).

Згідно із положеннями п.3) ч.2 ст.285ЦПК Україниу заяві про перегляд заочного рішення також повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, а відповідно п.4) ч.2 ст.285 ЦПК України також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 287 ЦПК України, в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як наголосив Верховний Сул України у Листі віл 01.05.2007 року про "Практику ухвалення та перегляду сулами заочних рішень у цивільних справах" суд до постановления ухвали про заочний розгляд справи обов`язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74 - 76 ЦПК (в новій редакції - ст.128-130 ЦПК України). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих обставин.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Згідно з вимогами ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч.7 ст.128 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, день вручення судової повістки під розписку.

Надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнімдля того, щоб говорити про належне повідомлення, оскількиотримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролюсуду.

Такий висновок Касаційний господарський суд Верховного Суду виклав упостанові від 18 березня 2021 року у справу № 911/3142/19.

В судовому засіданні досліджуючи доводи відповідача про неповідомлення належним чином про наявність судового провадження, місце та дату розгляду вказаної судової справи, суд знаходить ці доводи необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв`язку з тим що, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява позивача.

Посилання відповідача на наявність заперечень, які унеможливлють заочний розгляд справи не спростовують доводів викладених в рішення суду, нових належних та допустимих доказів суду не надано.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2024 року у цивільній справі № 383/50/24 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бобринецький відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, яке є обґрунтованим та базується на досліджених у повному обсязі у судовому засіданні доказах, а доводи викладені у заяві про перегляд заочного рішення не можуть розцінюватися судом в якості доказів, що мають істотне значення для вирішення справи та не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення.

Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено поважності причин неявки в судові засідання та не надано відповідних доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання 16.02.2024 року, також не надано доказів, якими б відповідач обґрунтовував свої заперечення про вимог позивача, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суд залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст. 127, 128, 259, 260, 261, 284,285, 287,288ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.02.2024 року ухваленого у цивільній справі №383/50/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бобринецький відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05.04.2024 року.

Суддя І. М. Адаменко