Рішення

від 05.04.2024 по справі 941/1526/23

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокусмт ПетровеСправа № 941/1526/23 Провадження № 2/941/109/24

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , від іменіякої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду, мотивуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3099 га, кадастровий номер 3524983700:02:000:0803, розташованої на території Новостародубської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності та перебуває в платному, строковому користуванні ТОВ «Агрофірма «Маяк» згідно договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Маяк» від 12.12.2014 року. ОСОБА_4 заповіт не складала. Спадкоємцями за законом є позивач та відповідач, які у встановлений чинним законодавством 6-місячний строк, подали заяви про прийняття спадщини, на підставі чого заведена спадкова справа. 31 січня 2017 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки, а відповідач не отримав і не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки, оскільки є громадянином рф, і незважаючи на те, що проживає понад 25 років в с. Новий Стародуб Олександрійського району Кіровоградської області, однак не оформлював громадянства України та не отримував права на постійне проживання в Україні, за таких обставин реалізувати відповідне право через свій статус не в змозі, що в свою чергу заважає отримувати відповідну частку орендної плати від орендаря, а тому представник позивача просить суд визнати за позивачкою право власності на 1/2 частку даної земельної ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на вимоги зазначені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте письмовою заявою прохав суд розглядати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши документи справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області 11 травня 2016 року (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3099 га, кадастровий номер 3524983700:02:000:0803, розташованої на території Новостародубської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області від 12.12.2001 року (а.с.21-22).

Дана земельна ділянка перебуває в платному, строковому користуванні ТОВ «Агрофірма «Маяк» код ЄДРПОУ 30800088, згідно договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Маяк» від 12.12.2014 року (а.с.18-20).

Факт родинних відносин померлої ОСОБА_4 з ОСОБА_2 в якості матері та доньки підтверджується свідоцтвом про народження позивачки НОМЕР_3 , виданого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 09 травня 1953 року та свідоцтвом про укладення нею шлюбу НОМЕР_4 від 19 січня 1985 року (а.с.15-16).

Факт родинних відносин померлої ОСОБА_4 з ОСОБА_3 в якості матері та сина підтверджується свідоцтвом про народження відповідача НОМЕР_5 , виданого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 09 січня 1959 року (а.с.26).

ОСОБА_4 заповіт стосовно вищевказаної земельної ділянки не складала, таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після її смерті.

Тому, в установлений законом строк ОСОБА_2 подала заяву на прийняття спадщини, на підставі чого державним нотаріусом Олександрійської районної державної нотаріальної контори Ліб В.В. була заведена спадкова справа №102/2016 (а.с.38-71).

Крім того, згідно наявної в матеріалах спадкової справи, довідки №2159, виданої виконкомом Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області 03 жовтня 2016 року, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 ; з 11 травня 2016 року по теперішній час за вищевказаною адресою разом з покійною зареєстрований її син ОСОБА_3 (а.с.49).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Олександрійської районної державної нотаріальної контори Ліб В.В. 31 січня 2017 року, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтва майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . Спадщина на яку в указаній частці видане це свідоцтво складається з земельної ділянки, кадастровий номер 3524983700:02:000:0803, розташованої на території Новостародубської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 5,3099 га в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 018607, виданого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області від 12.12.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №803; свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку земельної ділянки видане на імя ОСОБА_2 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку земельної ділянки ще не видане (а.с.13).

Таким чином встановлено, що 31 січня 2017 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,3099 га, кадастровий номер 3524983700:02:000:0803, на підставі чого зареєстровано речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18792591 від 31.01.2017 року (а.с.69), а ОСОБА_3 ще не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки площею 5,3099 га, кадастровий номер 3524983700:02:000:0803.

Інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 у матеріалах спадкової справи немає.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1218, ч.ч.1,2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

На підставі ч.1 ст.1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

На підставі ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1ст. 346ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1ст. 1298 ЦК України).

Отже, нормиЦК Українине обмежують строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом.

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, ОСОБА_3 відповідно до положень ст. ст. 1261,1268 ЦК України, є спадкоємцем за законом першої черги та вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від спадкового майна.

З приводу твердження позивача стосовно того, що відповідач не отримав і не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки, оскільки є громадянином російської федерації, суд зазначає наступне.

Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України.

Тобто, спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановленіЦивільним кодексом України. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину (ст.1268,1269ЦК України). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно. Підтвердженням державної реєстрації є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

На підставі ч.ч.1,2 ст.145 ЗК України якщо доособи переходитьправо власностіна земельнуділянку,яка зацим Кодексомне моженабуватися неюу власність,ця ділянкапідлягає відчуженнюїї власникомпротягом рокуз моментупереходу такогоправа. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моментудержавної реєстрації цих прав(ст. 125 Земельного кодексу України).

Крім тогопункт 15 розділу X "Перехідні положення» вказує, що відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу."

Земельним кодексом, що діє станом на сьогоднішній день, встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню. Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку.

Так, дійсно в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є громадянином російської федерації, що підтверджується копією його паспорта (а.с.25), однак, відповідно до законодавства України, він має право на набуття права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування, але після отримання свідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації своїх прав на успадковане майно, зобов`язаний протягом визначеного законом строку відчужити її.

Крім того, в матеріалах справи відсутні постанови нотаріуса про відмову спадкоємцям у видачі свідоцтв про право на спадщину, а відповідач подав до суду заяву про визнання позову, таким чином між сторонами відсутній спір з приводу оформлення спадщини, що дає їм можливість вирішити дане питання в позасудовому порядку.

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, яка проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та вважається таким, що прийняв спадщину, від спадкового майна не відмовлявся, перешкод для отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом судом не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави для відмови в задоволенні позову.

Вказані правовідносини регулюються ст.68 ЗУ «Про нотаріат», ч.4 ст.81, ст.125,

ч.ч.1,2 ст.145 ЗК України, ст.ст.328,346,1216,1217,1218,1220,1222, 1225,1258,1259,1261,1268,1269,1270,1278,1296,1297,1298 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 263,264,265,268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 , від іменіякої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2024 року.

Суддя С.І. Колесник