Ухвала

від 05.04.2024 по справі 531/902/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/902/24

номер провадження 2/531/402/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

05 квітня 2024 року м. Карлівка

Суддя Карлівського районного суду Полтавської області Герцов О. М., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 , за участі представника адвоката Комаренко (Бурбак) Оксани Валеріївни, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Подільської районної у місті Полтаві ради, про визначення місця проживання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Комаренко (Бурбак) О. В. , в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до відповідачки про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком. Вказала, що діти проживають з позивачем, а відповідачка з ним не проживає.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

В позовній заяві не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дітей, зважаючи на те, що діти, проживають з позивачем, перебувають на його утриманні.

Позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до служби у справах дітей з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови даних органів у розгляді його звернення.

В постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) вказано, що «Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло».

З позову слідує, що між сторонами спір щодо визначення місця проживання дитини як такий відсутній, тобто позивачем не вказано в чому саме полягає спір між ним та відповідачем, не надано до матеріалів позову медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), акти обстеження житлово-побутових умов як позивача так і відповідача.

Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст.16 ЦК України), в позовній заяві не зазначено якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права відносно місця проживання дитини. Не роз`яснено в чому саме спір між позивачем і відповідачем в цій частині. Не вказано на спосіб захисту свого порушеного права, який він просить визначити у рішенні.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

В порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини.

Тобто в позовній заяві в порушенням вимог ст. 175 ЦПК України: не викладено обставини та зазначено докази, які підтверджують незгоду відповідачки на визначення місця проживання дитини з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини; до матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України; звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючи даних про особу батька дитини, його майновий стан та житлові умови, інше; позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батька і його відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.

Враховуючи викладене, вищевказані недоліки позовної заяви, обумовлюють залишення її без руху та надання позивачеві строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, суд вважає що вказана позовна заява не може бути розглянута по суті, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , за участі представника адвоката Комаренко (Бурбак) Оксани Валеріївни, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Подільської районної у місті Полтаві ради, про визначення місця проживання дітей - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Герцов