Ухвала

від 05.04.2024 по справі 535/261/24

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/261/24

Провадження № 2/535/325/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року селище Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Сапфир-В» про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення орендної плати за земельні ділянки за 2023 рік й пені на загальну суму 737665,87 грн, та розірвання договорів оренди землі від 11.05.2023.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції та підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом; позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 27 ЦПК України).

Крім того, ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, якою встановлено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 42 Постанови від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №910/6644/18.

Із змісту позовної заяви та її прохальної частини, вбачається, що даний позов виник і поданий, у зв`язку з несплатою орендної плати за земельні ділянки, що знаходяться на території Малорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області (з кадастровими номерами: 5322282500:00:001:0349, 5322282500:00:001:0096, 5322282500:00:001:0350, 5322282500:00:001:0342, 5322282500:00:001:0117, 5322282500:00:001:0093, 5322282500:00:001:0261, 5322282500:00:001:0299, 5322282500:00:001:0371, 5322282500:00:001:0242, 5322282500:00:001:0140, 5322282500:00:001:0459, 5322282500:00:001:0149, 5322282500:00:004:0026, 5322282500:00:004:0067, 5322282501:01:001:0306); на території Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області (з кадастровим номером: 5322281300:00:004:0419); на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області (з кадастровим номером: 5322283700:00:004:0018); на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області (з кадастровим номером: 5322281500:00:002:0334); на території Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області (з кадастровими номерами: 5321355400:00:038:0008, 5321355400:00:038:0010); на території Нестеренківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (з кадастровими номерами: 5324083700:00:008:0127, 5324083700:00:008:0126); застосування неустойки у вигляді пені, та розірвання договорів оренди землі від 11.05.2023 року.

Відповідно доПостанови ВерховноїРади України«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» від17.07.2020№807-IX,у Полтавськійобласті утворено Полтавський район (з адміністративним центром у місті Полтава) у складі територій Білицької селищної, Великорублівської сільської, Диканської селищної, Драбинівської сільської, Зіньківської міської, Карлівської міської, Кобеляцької міської, Коломацької сільської, Котелевської селищної, Ланнівської сільської, Мартинівської сільської, Мачухівської сільської, Машівської селищної, Михайлівської сільської, Нехворощанської сільської, Новосанжарської селищної, Новоселівської сільської, Опішнянської селищної, Полтавської міської, Решетилівської міської, Скороходівської селищної, Терешківської сільської, Чутівської селищної, Щербанівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; та ліквідовано у Полтавській області: Великобагачанський, Гадяцький, Глобинський, Гребінківський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Оржицький, Пирятинський, Полтавський, Решетилівський, Семенівський, Хорольський, Чорнухинський, Чутівський, Шишацький райони.

Тобто, згідно з поданою позовною заявою, спір виник щодо земельних ділянок, які знаходилися на території Котелевського, Зіньківського та Полтавського районів, які у даний час віднесені до Полтавського району Полтавської області.

На підставі п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 №2102-IX».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч. 5 ст. 188 ЦПК України).

За змістом частин шостої-сьомої статті 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Таким чином, процесуальним законом на момент відкриття провадження у справі передбачено правові наслідки подання позову з порушенням правил об`єднання вимог повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Позивачем з власної ініціативи об`єднані позовні вимоги щодо яких визначена виключна підсудність різним судам, тобто без дотримання правил об`єднання позовних вимог, а тому суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.

Повернення позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має право повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремих позовів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 84, 185, 188, 260, 261, 353-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Сапфир-В» про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Шолудько