Рішення

від 29.03.2024 по справі 705/1133/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1133/24

2-о/705/60/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Моросліп А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ладижинська сільська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Гребенюк С.А. звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в обґрунтування зазначивши наступне.

Заявнику ОСОБА_1 на підставі рішення Ладижинської сільської ради народних депутатів № 25-4 від 31.01.2002 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 4,5129 гектарів, що розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв`язку з цим, на ім`я заявника було 15.04.2002 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №028647 та зареєстровано його в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2031.

Однак при видачі вказаного державного акту була допущена помилка у написанні імені заявника, а саме його ім`я записано « ОСОБА_2 », що не збігається із записом в графі «ім`я» в паспорті громадянина України, де його ім`я зазначено правильно « ОСОБА_3 ».

Про те, що земельна ділянка площею 4,5129 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Уманський район, Ладижинська сільська рада, рахується саме за ОСОБА_4 , підтверджується витягом з державного земельного кадастру.

Той факт, що вказана земельна ділянка належить заявнику, підтверджується заповітом, який він склав 28.10.2013 та квитанціями про сплату податку за користування цією землею та повідомлення про нарахування такого податку та необхідність його сплатити.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу на земельну ділянку заявнику необхідно для впорядкування документів та реалізації в майбутньому волевиявлення у заповіті від 28.10.2013.

Оскільки виправити помилку у державному акті іншим шляхом неможливо, окрім судового, виникла необхідність у зверненні до суду.

Просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 028647, виданого Ладижинською сільською радою народних депутатів 15.04.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 2031.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від представника заявника адвоката Гребенюка С.А. на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність його довірителя, вимоги заяви підтримують та просять суд заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Ладижинської сільської ради Цоколенко С.В. в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника Ладижинської сільської ради за наявними у справі матеріалами. Щодо заяви, Ладижинська сільська рада покладається на розсуд суду та просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд, врахувавши процесуальну позицію заявника та його представника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В силу вимог п.6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12 грудня 1998 року Уманським РВ УМВС України в Черкаській області, прізвище, ім`я та по батькові заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане також підтверджується довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру Уманської ОДПІ від 30.08.1999.

Заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 виданий Уманським РВ УМВС України в Черкаській області 12.12.1998), 28 жовтня 2013 року складено заповіт, яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4,5129 га на підставі Державного акту ІІ-ЧР № 028647, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області заповів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, у Державному акті ІІ-ЧР № 028647 виданому 15 квітня 2002 року Ладижиснькою сільською Радою народних депутатів, зазначено, що ОСОБА_4 , який мешкає в с. Ладижинка, Уманського району, Черкаської області, на підставі рішення Ладижинської сільської ради народних депутатів № 25-4 від 31.01.2002, передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,5129 га в межах згідно з планом, розташовану на території Ладижинської сільської ради Уманського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124385101:03:000:2128. Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2031.

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру сформованого 22.11.2018 за № НВ-7107729672018, про земельну ділянку кадастровий номер 7124385100:03:000:2128 (який був змінений з 7124385101:03:000:2128 на 7124385100:03:000:2128, що підтверджується повідомленням державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.01.2019 за № 35), вказана земельна ділянка, розміром 4,5129 га, що розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, передана у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_4 . При цьому, у розділі «Відомості про право власності/право постійного користування» зазначено, що власником є саме ОСОБА_4 , і документом, який посвідчує його особу є паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Уманським РВ УМВС України в Черкаській області 12.12.1998, тоді як зазначені документи, а саме паспорт громадянина України та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру видані саме на ім`я Доніча « ОСОБА_6 , а не Доніча «Григорія» Іустиновича.

Також, у відповідності до податкових повідомлень-рішень № 260973-56-2305 від 23.08.2022 та № 4532156-56-2305, ГУ ДПС у Черкаській області повідомляв саме Доніча Георгія, а не Григорія, необхідність сплатити земельний податок, у зв`язку із перебуванням у його власності земельної ділянки з кадастровим номером 7124385100:03:000:2128, розміром 4,5129, розташованої на території Ладижинської сільської ради та переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із зазначенням розміру такого податку. Вказана сума земельного податку сплачувалася заявником по справі ОСОБА_7 , що підтверджується квитанціями АТ КБ «Приватбанк» від 31.07.2020 та від 02.11.2022.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно із статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Із набранням чинності 01.01.2013 вказаного Закону, який запровадив новий порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, державні акти на право власності на землю не видаються. Також, жоден нормативний акт не передбачає порядку внесення змін до державного акту про право власності на землю. Отже, заявник позбавлений можливості вирішити у позасудовому порядку питання усунення виявленої помилки у державному актіна право власності на земельну ділянку.

Факт, про вставлення якого просить заявник, має юридичне значення для охорони її прав, свобод та інтересів, оскільки надає правові підстави для реалізації своїх майнових прав, а саме можливості вільно розпоряджатися своїм майном, та з метою уникнення, у разі відкриття спадщини, труднощів та перешкод, для виконання його заповідального розпорядження (заповіту), оскільки в державному акті на право власності. Разом з тим, внести такі виправлення у державний акт на право приватної власності на землю, заявник позбавлений можливості.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності заянику державного акту, як документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, слугувало внесення відповідною службовою особою у правовстановлюючий документ недостовірних його анкетних даних, а саме невірно вказано його ім`я.

Тобто, заявник не може нести відповідальність за ці недоліки, оскільки державний акт заповнювався службовою особою, в подальшому реєструвався та посвідчувався відповідними особами, за дії яких заявник відповідати не може. Аналіз поданих доказів, у сукупністю з тим, що оригінали всіх документів, виданих компетентними органами знаходяться у заявника, наявність яких сама по собі, свідчить на його користь, тому у суду є всі підстави для встановлення юридичного факту, на якому наполягає заявник. При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які посилається заявник.

Положеннями ст. ст.80, 81 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що заява є обґрунтованою, факт належності державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 підтверджено належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.10, 13, 81, 89, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Визнати встановленим юридичний факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 028647, виданого Ладижинською сільською радою народних депутатів 15.04.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 2031.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський