Рішення

від 04.04.2024 по справі 713/590/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/590/24

Провадження №2/713/217/24

РІШЕННЯ

іменем України

04.04.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інтереси яких представляє адвокат Ткач Валентина Василівна до Берегометської селищної ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд з позовом до Берегометської селищної ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

В позові вказував, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 06.11.2012 року (копія додається).

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами: Житловий будинок літ. «А», Сараї літ. «Б, В, Г», Літня кухня літ. «Д», Убиральня літ. «Е» та Кладова літ. «К», що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорта на житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями та спорудами виданого ДКП «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» від 09.03.2023 року та земельної ділянки загальною площею 0,96 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

За життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склав заповіт, в якому зазначається, що усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що останньому належало на день смерті і на, що він за законом мав право, заповів - синові, ОСОБА_1 та онучці, ОСОБА_5 , в рівних долях кожному.

Померлий, є батьком позивачу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є рідною внучкою померлому, ОСОБА_4 .

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 крім позивачів не має.

Спадкоємці за заповітом звернулися до державного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І. із заявою, на предмет видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,96 га, розташованої на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Однак нотаріус своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №129/02-31 від 18.02.2016 року відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що ними не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_4 , на дане майно та витягу з Державного земельного кадастру; право власності за спадкоємцем ОСОБА_4 не зареєстроване, а вчинення такої нотаріальної дії без реєстрації права власності суперечить законодавству України.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на спадкове майно за заповітом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на 1/2 частку на земельну ділянку загальною площею 0,96 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно за заповітом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на 1/2 частку на земельну ділянку загальною площею 0,96 га, цільове призначення для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташована на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Позивачі та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. В адресованій в суді заяву представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити та розглядати справу у її відсутність та відсутність позивачів.

Представник Берегометської селищної ради Вижницького району в судове засідання не з`явився, хоча повідомлений про день, годину та місце слухання справи належним чином, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позов визнав, щодо визнання права власності на спадкове майно за позивачем не заперечував.

Представник Головного управління держгеокадастру України в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. В клопотанні адресованому суду просить справу розглядати у їх відсутність.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлена про час та місце розгляду справи. В адресованій суду заяві позов визнала просила розглядати справу у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 06.11.2012 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами: Житловий будинок літ. «А», Сараї літ. «Б, В, Г», Літня кухня літ. «Д», Убиральня літ. «Е» та Кладова літ. «К», що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорта на житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями та спорудами виданого ДКП «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» від 09.03.2023 року та земельної ділянки загальною площею 0,96 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №011194, видане начальником районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 від 10.07.2002 року.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №29-24-0.9-134/2-24 від 11.01.2024 року вбачаються, що нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі (1 га.) по Чернівецькій області, яка станом на 01.01.2023 року становить 33 264,00 грн.

Згідно довідок № 1 -1712 та № 1 -1713, виданих Лукавецьким старостинським округом № 1 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 07.12.2023 року, на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з ним в одному будинку була зареєстрована та проживала: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - дружина. Коло спадкоємців старостинському округу не відоме. Факт того, що ОСОБА_3 являлася дружиною померлому підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане Лукавецькою сільською радою Вижницького району Чернівецької області від 20.12.1975 року

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який зареєстрований в реєстрі за №16, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області Боднарашик В.Т. від 05.02.2003 року, в якому зазначається, що усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що останньому належало на день смерті і на, що він за законом мав право, заповів - синові, ОСОБА_1 та онучці, ОСОБА_5 , в рівних долях кожному.

ОСОБА_4 є батьком позивачу, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_3 , видане Лукавецькою сільською радою Вижницького району Чернівецької області від 24.11.1976 року.

ОСОБА_2 є рідною внучкою померлому, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження її батька серії НОМЕР_3 , видане Лукавецькою сільською радою Вижницького району Чернівецької області від 24.11.1976 року та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , видане Лукавецькою сільською радою Вижницького району Чернівецької області від 25.08.1999 року .

ОСОБА_2 змінила своє дівоче прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » у зв`язку із одруженням, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , видане Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06.02.2021 року.

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 окрім, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має.

Позивачі , як спадкоємці за заповітом звернулися до державного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І. із заявою, про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, шо складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,96 га, розташованої на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Однак нотаріус своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №129/02-31 від 18.02.2016 року відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що ними не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_4 , на дане майно та витягу з Державного земельного кадастру; право власності за спадкоємцем ОСОБА_4 не зареєстроване, а вчинення такої нотаріальної дії без реєстрації права власності суперечить законодавству України

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У п.3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» надано роз`яснення, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30.05.2008 року №7.

Згідно зі ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п.3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

Таким чином, до позивача, як спадкоємця за законом переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і на право на завершення приватизації спірної земельної ділянки та одержання правовстановлюючого документа на неї.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 182, 328, 392, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інтереси яких представляє адвокат Ткач Валентина Василівна до Берегометської селищної ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,- задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на спадкове майно за заповітом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на 1/2 частку на земельну ділянку загальною площею 0,96 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно за заповітом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на 1/2 частку на земельну ділянку загальною площею 0,96 га, цільове призначення для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташована на території Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачі :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 .

Відповідач:

- Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Центральна, 20, смт.Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область.

Треті особи:

Головне управління Держгеокадастру України в Чернівецькій області, юридична адреса: 58013 м. Чернівці вул. Героїв Майдану,194 а.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 .

Суддя Антоніна КИРИЛЯК