Ухвала

від 03.04.2024 по справі 761/12149/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12149/24

Провадження № 2/761/6619/2024

У Х В А Л А

03 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, КП КМР «КМБТІ», інша особа - ОСОБА_2 , про визнання права спільної власності, визначення частки у праві спільної власності,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ст. 175 ч.3 ЦПК України позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та впливу на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

На цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить визнати право спільної власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за кожним окремо, по ? частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому позовна вимога про визначення за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за кожним окремо по ? частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 потребує уточнення з посиланням на норми матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини.

Крім цього, згідно ст. 42 ч.1 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Між тим, статус учасника справи ОСОБА_2 визначено як «інша особа», що не ґрунтується на приписах ст. 42 ЦПК України.

При цьому, фактично позивач просить визнати право власності на спірну квартиру, в тому числі за ОСОБА_2 , який з огляду на характер правовідносин має бути в процесуальному статусі позивача.

Крім цього, згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Між тим, доказів дійсної вартості нерухомого майна не надано, ціну позову не визначено, а судовий збір при поданні позову сплачено за вимогу немайнового характеру.

Після уточнення суб`єктного складу та визначення ціни позову, при сплаті судового збору стороні позивача необхідно врахувати, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом (ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Тому, позивачу необхідно уточнити позовну заяву у відповідності зі ст. 175 ч.3 ЦПК України, суб`єктний склад учасників справи, надати докази визначення дійсної вартості квартири, та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову, або надати копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, внести на депозитний рахунок суду вартість часток, право власності на які позивач просить припинити та надати до суду докази внесення коштів. Після виправлених недоліків уточнену позовну заяву з доказами надати до суду та доказ направлення іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, КП КМР «КМБТІ», інша особа - ОСОБА_2 , про визнання права спільної власності, визначення частки у праві спільної власності, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.