Ухвала

від 05.04.2024 по справі 383/1376/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1376/23

Номер провадження 1-кп/383/74/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву (клопотання) представника цивільного позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №12023121050000057 від 05.04.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023121050000057 від 05.04.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження адвокатом ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 подано цивільний позов до ОСОБА_5 , Акціонерного товариства «СГ «ТАС» (приватне) про стягнення з ОСОБА_5 203930,97 коп. матеріальної шкоди та 54000 грн. моральної шкоди, а також з АТ «СГ «ТАС» (приватне) 320000 грн. матеріальної шкоди.

04.04.2024 року до суду від представника цивільного позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшла заява (клопотання) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 6,0703 га з кадастровим номером 3523480400:02:002:0054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185309735234; земельну ділянку площею 6,1539 га з кадастровим номером 3523480400:02:002:0140, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 895534435231; 1/3 квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що у цьому кримінальному провадженні адвокатом ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 203930,97 коп. матеріальної шкоди та 54000 грн. моральної шкоди, тому з метою забезпечення відшкодування шкоди є необхідність накладення арешту на належне ОСОБА_5 майно, оскільки остання ухиляється від виконання свого обов`язку щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП, та може відчужити належне їй майно з метою уникнення подальшого можливого стягнення коштів, з огляду на відсутність добровільного відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

В силу ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи те, що майно, на яке просять накласти арешт, не є тимчасово вилученим, оскільки є нерухомим майном, існують об`єктивні підстави вважати про можливе відчуження вищевказаного майна власником, а тому судом не здійснюється повідомлення обвинуваченої та її захисника про судовий розгляд заяви (клопотання) про арешт майна.

Суд, розглянувши заяву (клопотання) про арешт майна, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно обвинуваченого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

За приписами ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися також цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

В даному випадку необхідність застосування арешту вказаного майна полягає у забезпеченні цивільного позову ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 203930,97 коп. матеріальної шкоди та 54000 грн. моральної шкоди завданих кримінальним правопорушенням.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.03.2024 року №371355918 встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_5 належить на праві приватної власності: земельна ділянка площею 6,0703 га з кадастровим номером 3523480400:02:002:0054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185309735234, яка перебуває в оренді ОСОБА_7 зі строком дії: 20.07.2031, з правом пролонгації; земельна ділянка площею 6,1539 га з кадастровим номером 3523480400:02:002:0140, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 895534435231, яка перебуває в оренді ПП «Агрофірма «Перспектива» зі строком дії: 18.08.2027, з правом пролонгації; 1/3 квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 18461372.

Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Враховуючи те,що укримінальному провадженніпотерпілим заявленоцивільний позовпро відшкодуваннямайнової таморальної шкодина загальнусуму 257930,97грн.,а такожте,що незастосування арештуможе призвестидо відчуженнямайна,щодо якогоставиться питанняпро накладенняарешту,виходячи ізрозумності таспівмірності обмеженняправа власностів результатінакладення арештуна вказанемайно,суд прийшовдо переконання,що заява(клопотання)про арештмайна навказане вищемайно,яке належитьна правіприватної власності ОСОБА_5 ,обґрунтоване тапідлягає задоволеннюв частинізаборони йоговідчуження,як найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч.4 ст.173 КПК України).

Водночас, суд роз`яснює, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права, хоча власник і обмежується у реалізації певних правомочностей права власності. Такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними, які зможуть забезпечити належним чином відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 170-175, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (клопотання) представника цивільного позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову задовольнити частково.

З метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №12023121050000057 від 05.04.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна власником якого є ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме:

земельної ділянки площею 6,0703 га з кадастровим номером 3523480400:02:002:0054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185309735234, право оренди на яку зі строком дії: 20.07.2031 з правом пролонгації, належить ОСОБА_7 ;

земельної ділянки площею 6,1539 га з кадастровим номером 3523480400:02:002:0140, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 895534435231, право оренди на яку зі строком дії: 18.08.2027 з правом пролонгації, належить ПП «Агрофірма «Перспектива» (код ЄДРПОУ 24712900);

1/3 квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 18461372.

В іншій частині заяви (клопотання) - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором (ст.175 КПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1