Ухвала

від 05.04.2024 по справі 141/161/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/161/24

Провадження №2-о/141/13/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

05 квітня 2024 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту родинних відносин,

У С Т А Н О В И В:

01.04.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту родинних відносин.

Дослідивши подану заяву від 28.03.2024 про встановлення факту родинних відносин та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3, ч 4 ст.294ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

За правилами Цивільного процесуальногокодексу України вимоги до заяв про встановлення факту, що має юридичне значення, визначені у ст. ст. 175, 177, 318 ЦПК України.

Так, згідно ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Натомість, подана заява від 28.03.2024 не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України,а саме,заява провстановлення фактуродинних відносин не містить:

- зазначення доказів, що підтверджують викладені обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету представника заявника та заінтересованої особи.

Зокрема, як вбачається з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту форми позовної заяви, так і вимогам щодо змісту такої заяви, передбаченим ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Також згідно вимог ст.318ЦПК України у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Так, як убачається зі змісту заяви від 28.03.2024, заявник просить суд встановити факт родинних відносин з метою оформлення в подальшому спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , яка є його матір`ю.

Натомість, до заяви від 28.03.2024 не додано належних доказів в підтвердження обставин, викладених у заяві, а також заявником не додано доказів звернення до компетентних органів з приводу неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують відповідний факт, за встановленням якого заявник звернувся до суду.

Поряд з цим, у поданій заяві представником заявника зазначено, що заявник з метою одержання свідоцтва про право на спадщину звертався до нотаріуса.

Однак, жодних доказів в підтвердження зазначених обставин (зокрема, письмового обгрунтування нотаріуса про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та необхідністю звернення до суду за встановленням відповідного юридичного факту, щодо підтвердження факту про наявність або відсутність спору про право на спадщину, тощо) ні заявником, ні його представником до заяви від 28.03.2024 не долучено.

Також суд зазначає, що порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України№ 3425-XIIвід 02вересня 1993року «Пронотаріат» (далі - Закон).

Частиною 1 ст.1вказаного Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Так, згідно ч. 2 ст.2-1Закону України«Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчиненнянотаріальних дійта виконанняправил нотаріальногоділоводства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Відповідно до п. 1 глави 13 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Наказ) нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

У першому абзаці пункту 3 глави 13 Наказу визначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно глави 14 Наказу, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Тобто, законодавцем визначено, що спадкоємці мають звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, на підставі якої той заводить спадкову справу, а у випадку неможливості оформити процедуру спадкування та видати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус зобов`язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що він виносить відповідну постанову. Вказана відмова нотаріуса є підставою для звернення до суду.

Згідно з положеннями ст. 66 Закону України «Пронотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст.49 Закону України «Пронотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою, у тому числі й про встановлення факту родинних відносин. В протилежному випадку - дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

У третьому абзаці пункту 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року "Просудову практикув справахпро спадкування" роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Натомість, всупереч вказаним вимогам цивільного процесуального закону, до матеріалів заяви від 28.03.2024 заявником також не долучено обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка, в свою чергу, є передумовою для звернення до суду для захисту прав заявника, оскільки в результаті винесення нотаріусом відповідної постанови встановлюється дійсні підстави неможливості видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, відсутність або наявність спору про право на спадщину, а також коло спадкоємців, які мають право на спадкування після померлого.

Окрім того, суд звертає увагу позивача та його представника, що відповідно до ч. 6 ст.14ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Так, у поданій до суду заяві від 28.03.2024 не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у представника заявника (адвоката Панасюк Н.А.) та заінтересованої особи Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Отже, зазначені вище судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі № 141/161/24.

Відповідно до частини 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення заяви від 28.03.2024 без руху та надання заявнику терміну для усунення виявлених судом недоліків.

Зокрема, заявнику необхідно:

1) надати докази звернення до компетентних органів з приводу неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують відповідний факт, за встановленням якого заявник звернувся до суду;

2) надати докази звернення до нотаріуса з метою заведення спадкової справи;

3) надати обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії (у випадку неможливості надати письмове обгрунтування нотаріуса про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та необхідність звернення до суду за встановленням відповідного юридичного факту, щодо підтвердження факту про наявність або відсутність спору про право на спадщину), а також довідку про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 ;

4) інші належні докази в підтвердження встановлення факту родинних відносин;

5) вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника та заінтересованих осіб.

Для усунення недоліків поданої заяви заявник має подати до суду в письмовому вигляді заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі суду недоліків.

Керуючись ст. 177, 185, 294, 315, 318 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту родинних відносин, залишити без руху.

2. Надати заявнику десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

3. Роз`яснити заявнику, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Климчук