Рішення

від 04.04.2024 по справі 334/1220/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 04.04.2024

Справа № 334/1220/24

Провадження № 2/334/1169/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 квітня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря - Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті внесків та платежів за управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСББ «Рекордна 14» в особі голови правління ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті внесків та платежів за управління багатоквартирним будинком.

В позові зазначено, що у травні 2016 було зареєстровано ОСББ «Рекордна 14», яке створено співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення загальних зборів ОСББ «Рекордна 14» від 28.02.2021, оформлених протоколом №1, затверджений розмір внесків ОСББ, який становить 6,50 гривень за квадратний метр загальної площі житлового приміщення.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , загальна площа об`єкту нерухомості становить 55,05 кв.м., житлова 32,2 кв.м.

Таким чином розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території, який відповідач зобов`язана сплачувати на користь ОСББ «Рекордна 14» становить 357,89 гривень щомісячно.

Прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів ОСББ «Рекордна 14» з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку.

Відповідач систематично користувалася наданими послугами, не оскаржувала їх наявність та частково сплачувала з моменту створення ОСББ.

За період з 01.06.2021по 31.01.2024відповідачу було надано послугу з управління багатоквартирним будинком, однак відповідач не здійснює оплату щомісячних внесків, в результаті чого за нею виникла заборгованість у розмірі 9509,93 гривень.

Про розмір заборгованості відповідача було неодноразово повідомлено за допомогою щомісячно надісланих квитанцій.

У червні 2023 відповідачу було надіслано лист-попередження з вимогою здійснити оплату заборгованості по внескам в термін до 01.07.2023, однак заборгованість відповідачем не погашена.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по внескам за управління багатоквартирним будинком у розмірі 9759,26 гривень та витрати понесені ним по сплаті судового збору.

15.02.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного з викликом сторін. Відповідачу роз`яснено право подачі відзиву на позовні заяву, відповідно дост. 178 ЦПК України.

У встановлений термін відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Позивач в особі голови правління ОССБ «Рекордна 14» Чепурченко О.В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи безїї участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилая, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подала, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно дост. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові доказів судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляд} цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що "Є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

У постанові від 07 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).

Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , загальна площа об`єкту нерухомості становить 55,05 кв.м., житлова 32,2 кв.м.

25.05.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Реордна 14», яке діє на підставі статуту, керівник ОСОБА_2 .

Прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів ОСББ «Рекордна 14» з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку.

ОСББ «Рекордна 14» у відповідності дост. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту ОСББ «Рекордна 14» забезпечує належне утримання та використання спільного майна, своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів за утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статутом ОСББ «Рекордна 14» передбачено, що до компетенції загальних зборів належать визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків та платежів співвласників.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»встановлено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески платежі.

Обов`язок співвласника багатоквартирного будинку виконувати рішення зборів співвласників встановлено такожст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників, рішення яких, прийняте у відповідності до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників, відноситься, зокрема: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, як випливає із змісту ч. 9 ст. 10 Закону.

На підставі рішення загальних зборів ОСББ «Рекордна 14» від 28.02.2021, оформлених протоколом №1, затверджений розмір внесків ОСББ, який становить 6,50 гривень за квадратний метр загальної площі житлового приміщення.

Таким чином розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території, який відповідач зобов`язаний сплачувати на користь ОСББ «Рекорна 14» становить 357,89 гривень.

За період з 01.06.2021 по 31.01.2023 відповідачу нараховано за надані послуги з утримання будинку у розмірі 9509,93 гривень. Таким чином борг станом на 01.02.2021 становить 9509,93 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, який відповідач не спростував.

Відповідно до ч.3ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

До компетенції загальних зборів співвласників, рішення яких, прийняте у відповідності до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників, відноситься, зокрема: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, як випливає із змісту ч. 9 ст. 10 Закону.

У добровільному порядку погасити вказану заборгованість відповідач не бажає, тому з метою стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку, позивач був вимушений звернутись до суду.

У червні 2023 відповідачу було надіслано лист-попередження з вимогою здійснити оплату заборгованості по внескам в термін до 01.07.2023, однак заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 360 Цивільного кодексу України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (ч. 6 ст. 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). До виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно із статтями 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово- комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно із ч. 4 ст. 13 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 7 зазначених Правил власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) приватного житлового фонду покладено на власника.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов`язаннями.

Тобто, згідно із зазначеними правовими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведеного відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачем житлово-комунальні та інші послуги. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року (справа № 753/1391/17, провадження № 61-34537св18), від 21 листопада 2019 року (справа№ 464/5927/15, провадження№ 61-33479св18).

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово- комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виникає незалежно від обставин звернення до нього Позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного „будинку» передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

У статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Враховуючи, що відповідач є власником майна - картири № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальними зборами ОСББ визначено розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку, проте відповідач не виконує свої зобов`язання щодо участі в утриманні багатоквартирного будинку належним чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись статтями: 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті внесків та платежів за управління багатоквартирним будинком - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 14» заборгованість по сплаті внесків та платежів з управління багатоквартирним будинком за період з 01 червня 2021 року по 31 січня 2024 року в розмірі 9509 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`ять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 14» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 04 квітня 2024.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 14», ЄДРПОУ 40507152, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вулиця Рекордна, буд. 14.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ісаков Д.О.