Ухвала

від 02.04.2024 по справі 946/1955/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1955/24

Провадження № 2-з/946/16/24

УХВАЛА

02 квітня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.

при секретарі Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залісуду вмісті Ізмаїліклопотанняпредставника ОСОБА_1 адвоката Романенко Оксани Олександрівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання договору дарування недійсним та повернення стягнення на нерухоме майно боржника шляхом визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання договору дарування недійсним та повернення стягнення на нерухоме майно боржника шляхом визнання права власності на житловий будинок.

29.03.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Романенко О.О. звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 4/6 частки будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №2803 від 22.09.2022 року, та заборонити ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо належних їй на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №2803 від 22.09.2022 року, 4/6 частки будинку АДРЕСА_1 , із зобов`язанням внести відомості про накладення арешту у відповідний реєстр.

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонуєтьсявжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дійіз боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

12.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання договору дарування недійсним та повернення стягнення на нерухоме майно боржника шляхом визнання права власності на житловий будинок.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власницею 4/6 частки будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №2803 від 22.09.2022 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2024 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Пунктами 1,2 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

З огляду на викладені обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що прохання представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 4/6 частки будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №2803 від 22.09.2022 року підлягає задоволенню.

Що стосується вимог заявника щодо заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо належних їй 4/6 частки будинку АДРЕСА_1 , суд вважає, що вони не обґрунтовані, оскільки суду не надано доказів, що ОСОБА_3 вчиняє будь-які дії відносно нерухомого майна та заявник в порушення вимог ст.150 ЦПК не вказав які саме дії він просить суд заборони вчиняти щодо нерухомого майна належного відповідачці.

Керуючись статтями 149,150,260,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотанняпредставника ОСОБА_1 адвоката Романенко Оксани Олександрівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання договору дарування недійсним та повернення стягнення на нерухоме майно боржника шляхом визнання права власності на житловий будинок задовольнити частково.

Накласти арешт на 4/6 частки будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №2803 від 22.09.2022 року,

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання даної ухвали покласти на Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, просп.Миру, 23).

Ухвала може бути скасована за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко