Рішення

від 05.04.2024 по справі 477/2625/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2625/23

Провадження №2/477/109/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді Глубоченка С.М.

за участі секретаря судових засідань Резуник Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківська сільська рада Миколаївської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого з 2012 року не виявляє належної батьківської уваги та турботи, не підтримує його матеріально, ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Указує, що наявні обставини для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітнього сина.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року провадження у справі відкрито та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22 березня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, постановлено про розгляд справи в заочному порядку за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, з підстав, викладених в ньому, просила його задовольнити в повному обсязі. У вступному слові, крім обставин зазначених в позові, позивач зазначила, що на даний час, після повідомлення відповідачу її наміру про звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав, поведінка відповідача та його ставлення до дитини не змінилась.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.

Представник третьоїособи Шевченківської сільськоїради МиколаївськоїобластіЯновська Т.В.у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача. Суду пояснила, що органом опіки та піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітнього сина, відповідач органом опіки та піклування повідомлений про порушення ОСОБА_1 питання про позбавлення його батьківських прав, був викликаний на засідання відповідної комісії, однак не з`явився та не повідомив причини неявки. вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде відповідати інтересам дитини.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини шостоїстатті 259 ЦПК Україниу виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши вступні слова позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи ОСОБА_2 , думку неповнолітнього ОСОБА_4 , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд установив наступне.

Відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07 травня 2010 року (а.с.9).

Мати дитини, ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25 вересня 2014 року змінила прізвище на ОСОБА_6 після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 (а.с.7).

Відповідно до приписів частини другої статті 150СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно частини першої статті 12Закону України«Про охоронудитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З усталеної судової практики вбачається, що ухилення батьків від свої обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до відомостей Шевченківської сільської ради Миколаївської області, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1 (а.с.29).

З відповідача ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 червня 2014 року №2/477/516/2014 стягуються щомісячно аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку.

Разом з цим, аліменти не сплачуються та у відповідача наявна загальна заборгованість в розмірі 257527,95 грн (а.с.10-11).

Неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , сестрою ОСОБА_8 та чоловіком матері ОСОБА_7 у АДРЕСА_2 (а.с.12).

Згідно довідки від 10 липня 2023 року №25 та характеристики від 23 липня 223 року №078 Шевченківського ліцею Шевченківської сільської ради Миколаївської області, неповнолітній ОСОБА_4 навчається в зазначеному ліцеї 8 класі, біологічний батько дитини ОСОБА_3 контакту із закладом не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує (а.с.13, 14).

Відповідно до висновку Шевченківської сільської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування від 13 вересня 2023 року №891/02-30/23 визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.51-53).

Зі змісту вказаного рішення також убачається, що відповідач ОСОБА_3 був запрошений до служби у справах дітей Шевченківської сільської ради Миколаївської області з метою з`ясування його думки щодо позбавлення батьківських прав відносно його сина, однак відповідач до служби не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Згідно приписів статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, яка є частиною національного законодавства України у відповідності до статті 9 Конституції України, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитинi забезпечується такий захист i піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейський суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Савіни проти України», яке 18 березня 2009 року набуло статусу остаточного, вказав, в тому числі, на необхідності з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №459/3411/18 (провадження № 61-10531св21) від 29 вересня 2021 року дійшов правового висновку, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначеностаттею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини, інших осіб, які незаконно їх утримують та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, які не виконують батьківські обов`язки, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі №562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі №306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі №461/7447/17).

Під час судового розгляду судом встановлено, що ні позивач, ні будь-яка інша особа не чинила перешкод відповідачу у реалізації його батьківських прав, відповідач втратив інтерес до сина та не бажає налагодити спілкування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, ухиляється від обов`язку по його вихованню, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками.

Згідно частини шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, згідно частини четвертої статті 155 СК України, є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини або якщо є хронічними алкоголіками чи наркоманами.

За приписами частини другої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 висловив думку про доцільність позбавлення його батька батьківських прав, вказував, що свого біологічного батька зі свідомого віку ніколи не бачив, батько ніяким чином не допомагає йому. Зазначив, що проживає разом з матір`ю та її чоловіком ОСОБА_7 , якого вважає своїм батьком та бажає, щоб він його усиновив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав та вважає, що такий крайній захід впливу на відповідача, як позбавлення його батьківських прав, є необхідним та відповідає інтересам його неповнолітнього сина, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Разом з тим, суд уважає за необхідне роз`яснити відповідачу положення статті 169 СК України щодо права батька, позбавленого батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни його поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Судові витрати розподілити у відповідності до статті 141 ЦПК України.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 293, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 ;

третя особа Шевченківська сільська рада Миколаївської області, як орган опіки та піклування, 57263,с.Шевченкове Миколаївськогорайону Миколаївськоїобласті,вул.Шевченка,34ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04375286.

Повне рішення складено 05 квітня 2024 року з урахуванням перебування головуючого в нарадчій кімнаті по кримінальній справі №477/6/23.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО