Постанова

від 02.04.2024 по справі 910/9896/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 910/9896/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ППА Славутич"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023

у справі № 910/9896/23 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ППА Славутич"

про стягнення 658 368,00 грн

за участю представників:

від позивача: Мицько Н.М.;

від відповідача: Мостовий О.В.;

ВСТАНОВИВ:

ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "ППА Славутич" про стягнення 658 368,00 грн, з яких 426 720,00 грн штрафу та 231 648,00 грн пені за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 53-148-01-21-00317 від 18.11.2021 в частині дотримання строків поставки товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/9896/23 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" 7% штрафу в сумі 426 720,00 грн, пеню в сумі 231 648,00 грн та судовий збір в сумі 9 875,53 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ППА "Славутич" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/9896/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Скаржник наполягає, що подані позивачем докази надсилання повідомлення відповідача про готовність здійснити оплату не повинні були братись до уваги судом з огляду на їх сумнівність, оскільки відсутня можливість підтвердити їх справжність, а в договорі відсутнє положення щодо електронного документообігу; повідомлення підписане не уповноваженою особою.

Також скаржник вказує на зміну строків поставки та недобросовісність позивача.

Крім того, на думку скаржника, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 за апеляційною скаргою ТОВ "ППА "Славутич" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/9896/23 відкрито апеляційне провадження; справу призначено до розгляду на 27.02.2024.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.04.2024.

22.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.02.2014 та 01.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "ППА "Славутич" доводів апеляційної скарги.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на її безпідставності.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 18.11.2021 між ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діяв ВП "КБ "Атомприлад" (покупець) та ТОВ "ППА Славутич" (постачальник) був укладений договір поставки № 53-148-01-21-00317, в порядку та на умовах якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) цей товар.

Загальний склад продукції, найменування та технічні характеристики, одиниці виміру, кількість, строк та місце поставки, ціни на продукцію зазначається в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2, п. 2.1 договору).

Згідно із п. 2.4 договору та специфікацією (додаток до договору) ціна договору становить всього 6 096 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов`язався поставити товар в строки зазначені в специфікації - до 10 тижнів з дати підписання договору на умовах DDP, склад покупця.

Разом з тим, в п. 2 додатку до договору "Специфікація", в редакції додаткової угоди № 1 від 23.11.2021, сторони передбачили, що строк поставки: до 10 тижнів з дати отримання повідомлення від покупця про готовність здійснити оплату за поставлену продукцію згідно умов договору.

Згідно із п. 6.3. договору при порушенні постачальником строків поставки продукції, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, а за порушення строків поставки понад 30-ть днів - додатково штраф у розмірі 7% від загальної вартості непоставленої в строк продукції за договором.

В п. 11.4 договору погоджено, що сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

В розділі 13 договору постачальник одним із своїх реквізитів вказав e-mail: ppas@i.kiev.ua.

08.12.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою ВП "КБ "Атомприлад" ДП "НАЕК "Енергоатом" було замінено на ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом".

12.01.2023 листом № 132/4 за підписом КЕП ОСОБА_1 - заступника генерального директора із забезпечення виробництва ВП "Атоменергомаш", направленим на вказану в договорі електронну адресу, було повідомлено ТОВ "ППА Славутич" про готовність здійснити оплату за поставку продукції згідно з умовами договору від 18.11.2021 № 53-148-01-21-00317.

Згідно даних журналу роботи поштового серверу ВП "Атоменергомаш" за 12.01.2023 отримано код відповіді сервера адресата - (250 1372107328 message accepted for delivery) тобто сервер отримувача повідомив про прийняття листа та доставления його адресату.

Відповідач заперечує відповідність умовам договору надсилання повідомлення засобами електронного зв`язку та повноваження особи, яка його підписала. Проте, у відповідь на лист позивача від 12.01.2023 № 132/14 відповідач листом від 13.02.2022 № 012-22PS повідомив, про зростання вартості товару відповідно до п. 2.6 договору в частині імпортної складової та необхідність збільшення терміну поставки до 24 тижнів у зв`язку із зміною термінів постачання обладнання виробником.

Доводи відповідача щодо надсилання повідомлення неуповноваженою особою - ОСОБА_1 обґрунтовано відхилено судом з огляду на непослідовність позиції відповідача, адже до виникнення спору про стягнення штрафних санкцій постачальник не висував вимоги про необхідність підтвердження таких повноважень. Також, на спростування заперечень відповідача, позивачем були надані документи на підтвердження повноважень підписанта, а саме, копію наказу 18.01.2021 № 28-к, копію довідки виданої ВП "Атоменергомаш" від 26.07.2023 № 51-04, копію посадової інструкції ЗГД ЗВ ОСОБА_1 від 06.01.2021 відповідно до п. 2.1.3 якої заступник генерального директора із забезпечення виробництва здійснює забезпечення товарно-матеріальними цінностями підрозділів ВП АЕМ, а саме організовує і контролює оперативне управління постачанням. Участь у договірній діяльності в межах своїх функціональних обов`язків - п. 2.2.6 посадової інструкції.

Листом від 12.04.2023 № 1380/14 ВП "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" повідомило, що відповідачем не було витримано умови договору - не було долучено до листа від 13.02.2022 №012-22PS документального підтвердження зміни ціни продукції в розумінні п. 2.7. договору (відповідної митної декларації). А тому, укладення додаткової угоди про зміну ціни товару можливе тільки після поставки продукції з прив`язкою до курсу валюти на дату поставки. Також, покупець висловив пропозицію внести зміни до п. 2 додатку до договору "Специфікація" в частині встановленого строку поставки продукції: до 30.07.2023, з укладенням відповідної додаткової угоди до договору. Цей лист також підписаний КЕП ОСОБА_1 - заступника генерального директора із забезпечення виробництва ВП "Атоменергомаш".

У свою чергу, відповідач листом від 25.04.2023 № 031-23, адресованому заступника генерального директора із забезпечення виробництва ВП "Атоменергомаш" ОСОБА_1 , повідомив про неможливість виконання умов договору та запропонував укласти додаткову угоду щодо про розірвання договору у зв`язку з істотними змінами обставин.

04.05.2023 між сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони, керуючись положеннями ст. 188 ГК України, ст. 604, 651 ЦК України, дійшли згоди достроково розірвати (припинити) дію договору поставки від 18.11.2021 № 53-148-01-21-00317. Застережень щодо відсутності претензій одна до одної за договором сторони не зазначили.

Після розірвання договору, 10.05.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо сплати 658 368,00 грн штрафних санкцій, а саме 426 720,00 грн штрафу та 231 648,00 грн пені у зв`язку з порушенням постачальником строків поставки за договором від 18.11.2021 № 53-148-01-21-00317.

У відповідь на претензію відповідач відхилив вимоги покупця як безпідставні (лист № 036-23PS від 24.05.2023 на № 1857/06-2 від 10.05.2023).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 604 ЦК передбачає, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Крім того, ч. 1 ст. 651 ЦК України допускає розірвання договору за згодою сторін.

При цьому правові наслідки розірвання договору визначені спеціальною нормою - ст. 653 ЦК України. За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Тобто з моменту підписання сторонами додаткової угоди № 3 від 04.05.2023, за домовленістю сторін припинились не лише зобов`язання з поставки продукції, а й додаткові зобов`язання, що були визначені договором поставки від 18.11.2021 № 53-148-01-21-00317.

Місцевий господарський суд безпідставно послався на положення ч. 4 ст. 631 ЦК України, яка регулює закінчення строку дії договору та не визначає правові наслідки його розірвання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Всупереч зазначеному, позивачем належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованість своїх вимог та підстави позову.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та неправильне застосування норм матеріального права, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/9896/23 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ППА Славутич" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/9896/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/9896/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Матеріали справи № 910/9896/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.04.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко